Розробка та реалізація антикризового менеджменту на підприємстві ПАТ "Мотор Січ"

Функції та мета антикризового управління. Концептуальна модель процесу антикризового управління підприємством. Підвищення мобільності капіталу підприємства та загального рівня конкурентоспроможності. Оцінка антикризового менеджменту на ПАТ "Мотор Січ".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інженерний факультет

Кафедра менеджменту та маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

РОЗРОБКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПАТ «МОТОР СІЧ»

Виконав (ла)

ст. гр. МО - 118 _________________ Б.С. Козиряцька

Керівник _________________ М.В. Хацер,

к.е.н., доцент

Запоріжжя

2012

ВСТУП

У будь-якому суспільстві час від часу відбуваються кризові явища. Першорядне значення має подолання кризових явищ на первинних ланцюгах економіки держави - машинобудівних підприємствах. Впродовж останніх років значна кількість підприємств залишається фінансово-неспроможними: у них відсутній належний економічний потенціал для досягнення успіху, вони стають банкрутами.

Причинами кризового стану підприємств є не тільки вплив зовнішніх факторів: зниження платоспроможного попиту, втрата налагоджених господарських зв'язків, ринків збуту, недосконале правове поле господарської діяльності тощо, а й неадекватний ринковим вимогам стан управління господарсько-фінансовою діяльністю суб'єктів господарювання.

Найбільш суттєві деформації криза вносить у машинобудівні підприємства. Ця обставина виводить проблему кризи машинобудівних підприємств у сучасних українських умовах на провідне місце.

Отже, актуальність антикризового управління пояснюється його значним впливом на ефективність діяльності суб'єктів господарювання, воно стає невід'ємним фактором попередження виникнення кризового стану, підвищення конкурентоспроможності підприємства та забезпечення його перспективного розвитку, тому потребує посиленої уваги й залишається актуальним для всіх господарських утворень.

Вагомий внесок у розробку теоретичних і прикладних проблем антикризового управління зробили такі вчені, як: І.А. Бланк, В.О. Василенко, А.Ю. Гончарук, А.Г. Грязнова, Л.О. Лігоненко, П.Г. Перерва, Л.С. Ситник, О.О. Терещенко, А.М. Ткаченко, І.О. Уткін, А.М. Штангрет та інші.

Не дивлячись на велику кількість теоретичних розробок в галузі антикризового управління, треба зазначити їх загальний характер та не адаптованість до практичної діяльності підприємств в Україні. Тому у курсовій роботі будуть дослідженні та розглянуті практичні аспекти антикризового управління підприємством на прикладі ПАТ «МОТОР СІЧ», що і обумовлює актуальність дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є фінансово-господарська діяльність ПАТ «МОТОР СІЧ» - одного з провідних підприємств у світі з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків і гвинтокрилів.

Предмет дослідження: процеси антикризового управління на ПАТ «МОТОР СІЧ».

Мета курсової роботи полягає в оптимізації антикризового управління на підприємстві ПАТ «МОТОР СІЧ» на базі аналізу його фінансово-господарської діяльності за рахунок розробки комплексу заходів.

Для досягнення такої мети потрібно виконати наступні задачі:

1. Розглянути теоретичні основи антикризового менеджменту.

2. Вивчити організаційні аспекти побудови системи антикризового управління на підприємстві.

3. Дати організаційно-економічну характеристику діяльності ПАТ «МОТОР СІЧ».

4. Оцінити систему антикризового менеджменту на ПАТ «МОТОР СІЧ».

5. Запропонувати комплекс заходів щодо оптимізації антикризового управління на ПАТ «МОТОР СІЧ».

Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння.

Інформаційною базою дослідження виступили теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти, статистичні матеріали, бухгалтерська звітність ПАТ «МОТОР СІЧ» за 2009-2010 роки.

Практична цінність курсової роботи полягає в можливості застосування запропонованих рекомендацій в фінансово-господарській діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Кризові явища спостерігаються всюди і є невіддільною складовою розвитку будь-якої системи. Стабільний стан і криза виступають постійними антагонізмами в розвитку будь-якої системи. Підприємство як економічна система, що складається з взаємопов'язаних елементів, має структуру і організаційну спрямованість на досягнення мети створення і діяльності. Стан системи характеризується відповідними параметрами, які дозволяють оцінити спроможність системи досягати поставлені цілі. Нормальним (не кризовим) станом системи є стан, коли відхилення параметрів відповідають певним припустимим значенням, а взаємозв'язки між елементами системи стабільні і сталі. Кризовий стан системи настає, коли параметри, які характеризують її стан приймають недопустимі значення в наслідок впливу зовнішніх факторів та/або порушення внутрішніх взаємозв'язків між елементами системи, що виникають під впливом внутрішніх факторів.

Термін «криза» походить від грецького слова «crisis», яке означає "вирок, рішення по якому-небудь питанню, або в сумнівній ситуації". Також може означати «вихід, рішення конфлікту». Лаконічне формулювання дано Райнхартом Козеллеком: криза -- це «ледве вимірний переломний момент, при якому рішенням є або смерть, або життя». Класична економічна категорія «кризи» означає небажану і драматичну фазу в економічній системі. Дж.М. Кейнс говорив про кризу як про «катастрофічне падіння інвестицій, скорочення господарської активності і масові звільнення». М.Д. Кондратьев називав кризу рецесією -- «тимчасовою фазою, протягом якої відбувається спад господарської активності». Є.Б. Яковлєва називає кризу «фазою падіння» [15]. Учені сучасної західної неокласичної школи (Дж. Хікс, Дж. Дьюзенбері) вважають, що кризи є «наслідком випадкових дій, імпульсів або шоків на економічну систему, що і викликає дисбаланси у фінансових і економічних відносинах учасників господарських процесів». До того ж вони акцентують увагу на тому, що характерною особливістю кризи є періодичність її появи. Цікавий підхід до визначення сутності кризи можна знайти в роботах Ж. Сисмонді й Р. Хоутрі. На їх думку, структуру кризи утворюють два протилежні матеріальні об'єкти, які знаходяться в ньому в процесі взаємодії. Один з них -- руйнівний, другий -- творчий, але обидва є складовими елементами економічного циклу. Вернер Сомбарт визначає економічну кризу як «економічно негативне явище, при якому масово виникає небезпека для економічного життя, дійсності» [1].

Стан в якому опинилася економіка країни ставить національні підприємства в умови, коли з одного боку загальні кризові процеси та динамічні ринкові умови потребують зусиль спрямованих на пошук резервів для стабілізації і результативної роботи. З другого боку, недосконалість існуючих механізмів антикризового управління не дозволяють їм своєчасно реагувати та попереджувати кризові загрози. Тому, на сучасному етапі розвитку національної економіки особливої актуальності набула проблема оперативного антикризового управління підприємствами.

Аналіз наукових досліджень присвячених проблемі антикризового управління підприємствами серед яких праці О.І. Амоші, І.А. Бланка, Л.С. Бляхмана, В.О. Василенка, В.В. Глущенка, Н.М. Літвина, І.О. Макаренка, І.Ф. Комарницького, С.Н. Кукушкіна, А.А. Садекова, Ю.О. Терлецької, О.О. Терещенка, Е.А. Уткіна, О.Д. Чернявського та ін. вказує на відсутність єдності у поглядах науковців відносно трактування поняття «антикризове управління», різноманітність методологічних підходів та механізмів, недосконалість практичних методик застосування у галузях економіки.

І.Ф. Комарницький розглядав антикризове управління як систематичний процес попередження або подолання кризи для збереження, відновлення докризового стану та наступного поліпшення потенційних можливостей успішного функціонування виробничо-господарської системи на ринку [10]. Ю.Є. Гайворонська зазначала, що антикризове управління - це спеціальний процес моніторингу впливу негативних факторів на діяльність підприємства з метою забезпечення його постійного функціонування у зоні економічної безпеки, вжиття заходів щодо попередження переходу підприємства до кризової зони [4]. За словами А.М. Штангрета, антикризовим управлінням є вид професійної діяльності, спрямований на запобігання кризовим явищам та подолання їх у діяльності підприємства на підставі раціонального використання наявних ресурсів і потенціалу виживання [20].

Схожу думку щодо антикризового управління висловлювали С.Ю. Медведев, Е.А. Уткін, В.П. Мартиненко та ін., які розглядали антикризове управління як процес запобігання, застереження, подолання, засіб раннього фіксування негативних явищ у діяльності підприємства та впровадження відповідних заходів з метою їх усунення або ослаблення [17].

На підставі різних трактувань антикризового управління, можна його визначити як складову безперервного процесу управління підприємством, призначену для діагностики глибини кризи, запобігання кризових ситуацій та виходу з кризи шляхом застосування специфічних підходів, механізмів, методів і заходів на кожній стадії кризового стану.

Закордонні фахівці вважають, що характерною рисою ділового життя стало загальне наростання нестабільності як основної причини виникнення й розвитку кризових ситуацій. Вони характеризуються наявністю загроз високопріоритетним цілям і цінностям, ефек...