Відтворення явища інверсії у англомовному та україномовному публіцистичному тексті

Визначення сутності та функцій інверсії як синтаксичного та стилістичного засобу. З'ясування можливих механізмів перекладу інвертованих речень українською мовою. Виявлення експресивних одиниць, що використовуються в ЗМІ, осмислення їх семантики.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВІДТВОРЕННЯ ЯВИЩА ІНВЕРСІЇ У АНГЛОМОВНОМУ ТА УКРАЇНОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ

Кваліфікаційна робота бакалавра

ЗМІСТ

інверсія синтаксичний стилістичний переклад семантика

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Поняття інверсії

1.1 Інверсія як синтаксичний та стилістичний засіб

1.2 Особливості функціонування інверсії

1.3 Типологія інвертованих речень

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. Актуалізація інверсії у публіцистичному тексті

2.1 Типологія інверсії у публіцистичному тексті

2.2 Функції інвертованих конструкцій в публіцистичному тексті

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. Відтворення інверсії у перекладі публіцистичного тексту

3.1 Проблеми передачі інверсії українською мовою

3.2 Механізм перекладу інверсії в публіцистичному контексті

Висновки до розділу 3

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ: Переклад речень з інверсією у публіцистиці

ВСТУП

Явище інверсії представляє великий інтерес з точки зору прагматичного вживання і дослідження різних особливостей інверсії в англійській мові. Прагматичні особливості інверсії в англійській мові є галуззю маловивченою, але релевантною для реалізації емоційно-експресивного компонента комунікації. Актуалізація речення і експресія перетинаються в площині прагматики як семантично і комунікативно значущої сфери, бо тут на передній план висувається суб'єкт з усіма його інтенціями. Існуючий тісний зв'язок між суб'єктивним типом актуалізації та емоційно-експресивним компонентом комунікації ніколи не викликав сумнівів у лінгвістів, однак, ця тема залишається практично недослідженою. Аналіз же інвертованих речень показує, що саме за допомогою інверсії виражається емоційно-експресивний момент в комунікації.

Отже, актуальність дослідження визначається зростаючим за останній час інтересом до проблем стилістичного синтаксису, великою увагою до дослідження емоційно-експресивної лексики в лінгвістичній літературі, модернізацією текстів публіцистичного характеру, а також проблемним відношенням до поняття "експресивність" у сучасній лінгвістиці.

Відомо, що вчення про речення, про його типи і, головним чином, про характер зв'язків між окремими частинами висловлювання виникло історично в сфері риторики, і лише порівняно пізно стало предметом вивчення граматики. У риториці головним чином розглядалася проблема розташування членів речення (інверсія) і характер побудови складних відрізків висловлювання (період). Вчення про речення в сфері граматики значно розширило зміст дослідження, висунувши на перше місце проблему синтаксичних відносин членів речення і проблему взаємозв'язків між пропозиціями. Дослідження в області стилістичної інверсії ведуться давно і успішно. Проблеми інвертованих речень привертали увагу таких вітчизняних вчених, як І.Р. Гальперін, Ю.М. Скрєбнєв, А.І. Смирницький та ін. Однак проведені дослідження не є систематизованими, а стосуються тільки загальних питань інверсії, що вимагає продовження дослідження даної сфери, внаслідок чого обрана тема є актуальною.

Як показують спостереження, у публіцистичній мові виділяється відносна автономність таких явищ, як синтаксична інверсія, контрастні лексичні зіставлення, перетворення фразеологізмів, використання порівнянь і іносказань, метафор і каламбурів, звукопису і парономазіі і т.д. аж до трансформації змістових функцій.

Мета кваліфікаційної роботи бакалавра полягає у виявленні природи, характеру і функцій експресивних засобів та їхню роль в межах публіцистичного тексту.

Відповідно до головної мети необхідно розв'язати такі конкретні завдання:

- розглянути поняття і типи порядку слів у реченні;

- виявити особливості експресивного порядку слів;

- визначити сутність інверсії;

- визначити функції інверсії;

- вивчити інверсію як синтаксичний та стилістичний засіб;

- виявити специфіку інверсії в англомовних та україномовних публіцистичних текстах;

- дослідити роль і значення інверсії в публіцистиці;

- з'ясувати можливий механізм перекладу різних інвертованих речень українською мовою;

- виявити експресивні одиниці, використовувані ЗМІ, осмислити їх семантику.

Об'єктом дослідження виступає явище інверсії як синтаксичний та стилістичний прийом.

В той час як предметом є інвертовані речення, що реалізуються на текстовому рівні і функціонують в межах публіцистики.

Матеріалом дослідження слугували промови політичних діячів та тексти публіцистичного стилю.

Новизна роботи пов'язана з аспектами використання інверсій англійської мови у публіцистичному стилі мовлення, а також вона полягає в детальному розгляді специфіки реалізації одиниць емоційно-експресивної лексики в газетних статтях, написаних в жанрі публіцистики, вивченні особливостей дії на читача виразних слів.

Теоретичне значення визначається тим, що при аналізі фрагментів тексту вирішується ряд проблем, пов'язаних з виникненням додаткових сенсів при взаємодії емоційно-експресивних слів між собою.

Методи дослідження - описовий, прийом кількісних підрахунків, метод суцільної вибірки.

Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, тьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

У теоретичній частині, перш за все, визначаються функції інверсії, потім простежується участь інверсії в організації емоційно-експресивних речень та використання інверсійних речень у публіцистичному стилі. Це, в свою чергу, дає можливість визначати типи інверсійних висловлювань. У практичній частині аналізуються інверсійні висловлювання, а висновки і припущення теоретичної частини підтверджуються прикладами.

У загальних висновках підсумовано результати проведеного дослідження й окреслено перспективи подальшого дослідження.

РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ІНВЕРСІЇ

1.1 Інверсія як синтаксичний та стилістичний засіб

Відомо, що в ході комунікації мова може виконувати декілька функцій. За допомогою мови можна виражати певні емоції, повідомляти співрозмовникам про інформацію, яку вони не знали раніше, впливати на думки і вчинки людей.

Мова - найважливіший засіб спілкування, але навіть коли ми розмовляємо один з одним (вербальна комунікація), ми супроводжуємо нашу мову жестами, позами, мімікою (невербальна комунікація) [6, с.66-71].

За допомогою невербальної комунікації ми часто робимо акцент на тій чи іншій фразі, на тому чи іншому повідомленні. На зразок цього працює і інверсія: вона, якби, виділяє, ставить на перше місце, виносить вперед більш значиме, те, що хочеться підкреслити, на чому робимо наголос. Тобто найчастіше інверсія передає певну емоцію або настрій. Таким чином, можна стверджувати, що комунікаційні цілі змінюють порядок слів. Цілком комунікативній функції підпорядковане розташування головних членів. Так, підмет - тема (про що говорить речення) у нейтральних розчленованих висловлюваннях завжди передує присудок, а присудок - рема (те, що сказано про це) розташовується в кінці речення.

"Відомо, що в англійській мові звичайний порядок слів у"нейтральній" формі викладу - це підмет і присудок, і далі другорядні члени речення, причому підмет зазвичай є даним (given), а наступні за ним члени речення повідомляють нове (new). Проте в англійській мові вже повністю граматикалізовані такі випадки, коли на першому місці виявляються інші члени речення, і підмет переставляється на інше місце [10,c.183].

За визначенням, інверсія - це стилістичний прийом, що складається в навмисній зміні звичайного порядку слів з метою емоційного, смислового, виділення якої-небудь частини висловлювання [11, с.12].

На думку дослідників, інверсія є сильним стилістичним засобом для створення емфатичної інтонації. Якщо прямий порядок слів, як правило, не має стилістичного значення, то інверсійний - завжди стилістично значущий. Інверсія можлива лише в експресивній мові. Цей стилістичний прийом використовують не тільки письменники, а й публіцисти. В науковому та офіційно-діловому стилях, як правило, порядок слів не використовується в експресивній функції і тому інверсія не може бути виправдана. Тобто, інверсія може надавати висловлюванню незвичність, і тим самим емоційність і експресивність [12, с.32].

Ряд дослідників вважають, що інверсію використовують для того, щоб привернути увагу слухача до того чи іншого компонента висловлювання, та застосовують найрізноманітніші перестановки, аж до винесення в розповідному реченні присудка в самий початок і перестановки підмета у кінець [5, c. 241].

Інші вважають, що інверсія (лат. inversio -- перевертання, переміщення) - це стилістична фігура, побудована на порушенні того порядку слів у реченні, який здається нормованим, звичайним. Логічна послідовність розгортання думки регулює, зокрема, порядок головних членів речення, які складають свого роду синтаксичний кістяк висловлюваної думки. Нормальна логічна...