Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості

Знайомство з перспективними напрямками управління процесом інтелектуального розвитку молоді в умовах професійно-технічного навчального закладу. Характеристика етапів розробки проект системи інтелектуально-розвивального впливу в умовах навчального закладу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

"Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості"

інтелектуальний навчальний заклад технічний

Вступ

Серед численних факторів, що зумовлюють рівень матеріального та культурного життя у будь-якій країні, чільне місце займає досягнутий нею інтелектуальний потенціал. Історичний досвід розвитку суспільства свідчить про те, що за наявності могутнього інтелектуального потенціалу, який визначається здатністю людей до розумової діяльності та до розвитку творчих нахилів особистості, високого рівня життя можуть домогтися навіть ті держави, які не відзначаються багатством природних ресурсів (наприклад, Німеччина, Японія та інші), але в яких є наявний інтелектуальний потенціал. У наш час від нього залежать близькі та віддалені перспективи економічного, соціального та культурного розвитку країни. Максимальний розвиток та реалізація потенціалу в галузі політики, економіки, матеріального виробництва, управління, науки, техніки, літератури, мистецтва, освіти та інших сфер життя є запорукою виходу України з того стану, в якому вона зараз опинилася.

Спроби молодої незалежної України здійснити перебудову у різних сферах суспільного життя переконливо доводять, що у інтелектуальній діяльності людей приховані невичерпні резерви підвищення ефективності матеріального виробництва та рівня життя. Однак інтелектуальний потенціал людства не з'являється просто так. Він потребує розпізнання, розвитку і стимулювання. Численні психолого-педагогічні дослідження доводять, що найсприятливіший період розвитку інтелектуальних здібностей людини - це дитинство.

Проблема інтелектуального розвитку досліджується як психологами, так і педагогами. Вона здавна була і залишається в центрі уваги вчених психологів, педагогів, методистів, вчителів практиків. Нею займалися такі вчені як Ж.Ж. Руссо, М. Монтессорі, Й. Герберт, Й.Г. Песталоцці (власне йому належить термін «розвивальне навчання»), К.Д. Ушинський, Л.В. Виготський, Л.В. Занков, П.Я. Гальперін, Н.Ф. Дусавицький, О.Я. Савченко. Вирішенню проблем інтелектуального розвитку присвячені також праці Л. Богоявленського, Н. Менчинської, С. Рубінштейна. Проте, враховуючи положення системного та середовищного підходів, зупиняємось на думці, що проблема індивідуального інтелектуального розвитку може бути ефективно вирішена лише за умови відповідним способом зорганізованого управління навчальним закладом, що інтегрувала б його інтелектуально-розвивальні чинники як складові певного середовища.

Теоретики та практики управління в сфері освіти завжди приділяли певну увагу проблемам управлінської роботи в навчальних закладах, насамперед в загальноосвітніх школах різних типів. Широке розповсюдження отримали праці багатьох українських вчених і практиків: Є.С.Березняка, Г.В.Єльникової, О.М.Коберника, В.І.Маслова, В.С.Пікельної, В.О.Сухомлинського, Ю.Я.Табакова та ін., а також дослідження науковців із країн ближнього зарубіжжя: Ю.П.Батишева, Ю.В.Васильєва, М.Г.Захарова, М.Л.Кондакова, В.В.Коробейникова, А.А.Попова, М.М.Поташника, Л.М.Портнова, В.С.Татьянченко та ін.

Проте перелічені дослідження спрямовані насамперед на теоретичні і технологічні питання управлінської діяльності і організації роботи з інтелектуального розвитку учнів педагогічними колективами загальноосвітніх шкіл, тобто не відображають специфічних умов навчально-виховного процесу, притаманного іншим навчальним закладам, що працюють із підлітками та юнаками, зокрема навчальних закладів системи професійно-технічної освіти, тобто діапазон досліджень залишається дещо обмеженим.

Разом з тим, в даний час в умовах соціальної нестабільності, втрати духовної орієнтації особливо важливою стає роль установ початкової професійної освіти, як своєрідного початкового ступеня у формуванні громадської моральності особистості. Початкова професійна школа покликана задовольняти поточні потреби суспільства у фахівцях, що володіють не тільки широким загальним кругозором, а й професійною мобільністю, умінням швидко адаптуватися до нових умов виробництва, і при цьому не залишати поза увагою проблем інтелектуального розвитку учнів професійно-технічних закладів.

Вагомість проблеми інтелектуального розвитку молодого покоління та недостатня розробленість її теоретичного і практичного аспектів зумовила вибір теми нашого магістерського дослідження «Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості».

Метою дослідницької роботи є з'ясування перспективних напрямків управління процесом інтелектуального розвитку молоді в умовах професійно-технічного навчального закладу.

Об'єкт дослідження - інтелектуальний розвиток учнів в умовах професійного ліцею.

Предмет дослідження - управління системою чинників інтелектуального розвитку особистості в умовах професійно-технічного навчального закладу.

У ході дослідження вирішувалися завдання:

розкрити сутність поняття «інтелектуальний розвиток особистості» в його традиційному і сучасному розумінні;

виокремити особливості учня професійно-технічного навчального закладу як об'єкта і суб'єкта інтелектуального розвитку;

з'ясувати зміст і завдання управління професійно-технічним навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку майбутнього робітника;;

розробити проект системи інтелектуально-розвивального впливу в умовах навчального закладу та підготувати його до впровадження.

Для виконання поставлених завдань були використані такі методи дослідження:

теоретичні (теоретичний аналіз, узагальнення, систематизація, моделювання) застосовувалися для визначення і узагальнення теоретичних основ інтелектуального розвитку людини, особливостей створення інтелектуально-розвивального середовища;

емпіричні: опитування, тестування, спостереження.

Дослідницька робота проводилась на базі Полтавського професійного ліцею транспорту.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що схарактеризовано педагогічні умови інтелектуального розвитку особистості у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, визначено управлінські аспекти їхнього впровадження. Результати дослідження застосовані у навчально-виховному процесі Полтавського професійного ліцею транспорту.

Апробація дослідження. Основні теоретичні та практичні положення магістерської роботи доповідалися й отримали схвалення на двох всеукраїнських наукових конференціях.

Публікації. Мтеріали магістерського дослідження знайшли відображення у 2 одноосібних публікаціях: «Навчальний заклад як сприятливе середовище інтелектуального розвитку особистості» та «Інтелектуальний розвиток особистості у юнацькому віці».

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, резюме та додатків. Загальний обсяг - 104 сторінки.

1. Інтелектуальний розвиток учня професійного ліцею: шляхи і проблеми

1.1 Психолого-педагогічні дослідження проблеми інтелектуального розвитку особистості

Інтелектуальний розвиток громадян нашої країни є сьогодні турботою загальнодержавного значення, оскільки значною мірою пов'язаний із розвитком країни як держави європейського рівня.

У високорозвинених країнах інтелектуальна діяльність є предметом особливої уваги з боку держави, її розвиток всіляко стимулюється. Інтелектуальна праця є не тільки вирішальним фактором соціально-економічного і культурного розвитку держави, а й ефективним засобом гармонійного розвитку людини, її духовного, морального, матеріального та фізичного вдосконалення.

Поняття розвитку людини здавна цікавить і науковців гуманітарної сфери. В філософії під розвитком розуміється необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів. При тому, тільки одночасна наявність усіх трьох указаних властивостей виокремлює процеси розвитку серед інших змін. Найчастіше поняття «розвиток» використовують для позначення процесу руху від нижчого (простого) до вищого (складного).

Термін «розвиток» у психології вказує на зміни, які з часом відбуваються в будові тіла, мисленні або поведінці людини внаслідок біологічних процесів в організмі й впливів середовища. Це процес необоротних, спрямованих і закономірних змін, що призводить до виникнення кількісних, якісних і структурних перетворень психіки й поведінки людини.

Розвиток, перш за все, характеризується якісними змінами, появою новоутворень, нових механізмів, процесів, структур. Під віковими новоутвореннями розуміють психічні й соціальні зміни, які визначають свідомість і діяльність дітей певного віку. Розвиток - це складний поступальний рух, у ході якого відбуваються прогресивні й регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в людині.

Спорідненими щодо цього поняття є «формування», яке застосовують для характеристики процесу розвитку індивіда під впливом зовнішніх соціальних факторів. У формуванні можна виокремити стихійну компоненту, а саме зміни під впливом некерованих, випадкових факторів (наприклад, неформальних компаній, реклами, моди, музики), характер і наслідки дії яких непередбачувані, а з іншого боку - цілеспрямований процес змін особистості або ж її окремих сторін, якостей внаслідок спеціально організованих впливів (виховання).

Психічний розвиток протікає в...