Аналіз Анни Кареніної - паралелізм в композиції роману
Аналіз «Анни Кареніної» - паралелізм в композиції роману «Анна Кареніна» починається фразою, яка є психологічним ключем твори:«Всі щасливі родини схожі один на одного, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму».Пафос роману полягає не в утвердженні духовної єдності між членами сім'ї, а в дослідженні-вання руйнування сімей і людських взаєминах.Головна проблема роману розвивається на прикладі кількох сімейних пар:Ганна + КаренінДоллі + ОблонскийКітті + ЛевінУ всіх випадках автор так і не знаходить відповіді на хвилюючі його питання: як живе людина в родині і в суспільстві, чи можна обмежитися лише рамками сім'ї? У чому секрет людського щастя?Доллі повністю присвятила себе сім'ї і дітям, але не знайшла щастя, тому що її чоловік - Степан Аркадійович Облонский постійно зраджує її, і не бачить в цьому нічого поганого. Для нього немає нічого незвичайного в зраді, і хоча він любить Доллі і своїх дітей, він не розуміє, що щастя і нормальні сімейні відносини не можуть бути побудовані на брехні. Доллі вирішила зберегти сім'ю і обман триває. Автор підкреслює, що не має значення, чи зраджує їй Стіва і далі, головне - порушено внутрішнє духовну єдність між людьми, кожен живе сам по собі, та керується не веліннями власного серця і не принципами християнської моралі, а світськими законами, які самі по собі суперечать природного моралі.У зовні гармонійної сім'ї Левіна та Кітті теж немає щастя, хоча вона і побудована на взаємній любові. Замкнутий світ шлюбу не дає Левіну відчути повноту життя відповіді на питання про сенс буття. Не випадково в романі з'являється образ поїзда, що став символом всієї епохи, яка неухильно рухається на людину, погрожуючи його існуванню. Тому сімейна трагедія Анни Кареніної - це закономірне відображення духовних і соціальних протиріч часу.У романі є й інші сімейні історії: матері Вронського, княжни Бетсі і т.д. Але не в одній немає «простоти і правди». Фальшивої життя аристократів протиставляється життя народу, де ще збереглися справжні цінності. Сім'я селянина Івана Парменова живе набагато щасливіше багатіїв. Але, як зауважує Левін, духовне руйнування проникло і в народне середовище. Він спостерігає обман, хитрість, лицемірство серед селян. Все суспільство захоплено внутрішньої духовної гниллю, порушені найважливіші моральні принципи, що призводить до драматичної розв'язки.Особливість композиції роману в тому, що в центрі нього - дві історії, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної, і доля дворянина Левіна, який живе в селі і прагнути вдосконалити господарство. Це головні герої роману. Їхні шляхи перетинаються під кінець твору, але це не впливає на розвиток подій роману. Існує внутрішній зв'язок між образами Анни і Левіна. Епізоди, пов'язані з цими образами, об'єднані між собою контрастом, або за законом відповідності, так чи інакше, доповнюють один одного. Цей зв'язок допомагає автору продемонструвати ненатуральність, фальшивість людського життя.Мої роздуми над проблемами сім'ї після прочитання роману "Анна Кареніна" Л. ТолстогоШкільний твір - зарубіжна література Мої роздуми над проблемами сім'ї після прочитання роману "Анна Кареніна" Л. Толстого Епіграф роману "Мне отмщение и аз воздам" має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у своїх почуттях. "Не вам судити її!" - наче говорить цією системою образів сам автор роману. Лев Толстой - великий майстер драматичної прози. Його роман "Анна Кареніна" зображує світське товариство кінця XIX сторіччя з усіма його проблемами та недоліками. У центрі уваги автора - сімейні стосунки. У романі можна побачити дві основні сюжетні лінії: одна з них пов'язана з долею Анни Кареніної, інша - з духовними пошуками та образом життя Костянтина Левіна. Внутрішнім зв'язком цих двох ліній є конфлікт з лицемірними законами суспільства, з несправедливим устроєм дворянського "вищого світу", хоча виходять вони з цього конфлікту по-різному: Анна йде до загибелі, Левін знаходить підтримку у "народній правді", у моральному світогляді патріархального селянства. Родина Кареніних зовнішньо мала пристойний вигляд. Нещастя Анни полягало у житті з нелюбим чоловіком, за якого її видали заміж. Тому усю силу своєї любові вона віддає сину Сергію. Саме він є для неї сенсом життя, а не Олексій Олександрович Каренін, який сприймав людей як свою власність. Дізнавшись про зв'язок дружини з Вронським, Каренін згоден на продовження зовнішньо нормальних сімейних стосунків, аби не зашкодити своїй репутації. Але Анна так жити не може. Вона духовно вища за свого чоловіка і розриває стосунки сама. І тут виходять на поверхню усі негативні якості Кареніна - лицемірство, озлобленість, жага помсти. Проте під час хвороби Анни письменник відкриває й інші риси Кареніна - співчуття, переживання за дружину, турбота про дитину Вронського та Анни; він ладен взяти на себе усі клопоти, пов'язані з розірванням шлюбу. Але ця людяність Кареніна носить тимчасовий характер. Він знає, що дворянський світ не пробачить йому порушення правил та відплатить презирством за кожний великодушний крок. Каренін підкорюється владі графині Лідії Іванівни та інших "керівників суспільної свідомості". Толстой завжди підтримував принципи добрих сімейних стосунків, щасливого родинного життя, спокійного дитинства. Анну він не осуджує тому, що її сім'я не була щасливою. Вона не кохала свого чоловіка, а той взагалі думав тільки про себе. Кареніна тішила думка про те, що світ захоплюється його красунею-дружиною, що в нього підростає син. Але цікавитися їхнім життям було не в його правилах. Вимога розлучення явилася для нього несподіванкою, а не наслідком його ставлення до інших. Він нічого не помічав, адже нічого не хотів бачити. Каренін керувався законами світу, де зовні все пристойно, а за ширмою - лицемірство, зрада, духовна порожнеча. Анна не могла залишатися у цьому ворожому для неї світі, тому намагалася витягти з нього і Вронського. Проте розваги у світських колах виявилися для нього важливішими за кохану жінку. Трагедія Анни полягала у її благородному характері. Вона вірила в можливість шлюбу з коханим чоловіком. Ця віра стала сенсом її життя, але нічого не змогла змінити. Втрата Вронського як духовно близької людини, презирливий осуд світу за її поведінку - усе це важким тягарем навалилося на Анну. І ця тендітна жінка зламалася, вона не змогла жити так далі. Співаючи гімн щасливій родині, Толстой у той же час не осуджував свою героїню. Великий гуманіст, письменник показав приклад винятку з правил. Трагічна загибель Анни була спричинена в основному суспільним устроєм тих часів, який не приймав подібних жінок у свої кола. Тема людської долі, сімейних стосунків та особистого щастя була актуальна у всі часи. Саме тому роман Толстого "Анна Кареніна" цікавий і зараз.Проблеми шлюбу і сім'ї в романі Толстого «Анна Кареніна»У 70-х роках Л. Н. Толстой все частіше і глибше став замислюватися над проблемами шлюбу і сім'ї. Навколишня дійсність давала чимало матеріалів для роздумів над питаннями життя сімейної. У січні 1872 року кинулася під потяг на станції Ясенки Ганна Степанівна Пирогова, незаконна дружина сусіднього поміщика Бібікова. Родина Толстих добре знала загиблу жінку, і її трагічна доля знайшла відгук у романі «Анна Кареніна». Толстой працював над новим романом більше чотирьох років - з 1873 по 1877 рік. Висунута спочатку тема сім'ї виявилася пов'язаною з громадськими, соціальними, філософськими питаннями; твір розрослося до великого соціального роману...
Другие файлы:
Метод композиції при виготовленні виробу
Композиції, її роль і значення. Ознаки композиційної побудови. Побудова технічного рисунка машинобудівного вузла. Виконання фронтальної композиції з в...
Роман "Диво" - перший історичний твір Павла Загребельного
Дослідження понять композиції, сюжету та фабули. Феномен історичності в романі Павла Загребельного "Диво". Активність авторської позиції та своєрідніс...
Жанрово-композиційні особливості роману Є. Гребінки "Чайковський"
Життєвий шлях та формування світогляду Є. Гребінки. Стиль і характер ідейно-естетичної еволюції його творчості. Поняття жанру і композиції, їх розвито...
Паралелізм на рівні машинних команд
Схема суперскалярної організації процесора. Вплив залежності між даними на роботу суперскалярного процесора. Апаратний паралелізм – це міра здатності...
Розробка варіанту композиції художньої системи об'єкту дизайну
Композиція як компонент художньої форми, її роль в дизайні. Закони композиції і аналіз структури форми, емоційного сприйняття об’єкту, який є джерелом...
