Функціонування пасажирського транспорту як невід’ємна частина економічної й соціальної політики на загальнодержавному й локальних рівнях. Міський транспорт України та його матеріально-технічна база. Історія розвитку міського транспорту України.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСОРТУ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

Реферат

з дисципліни “Транспортні засоби”

на тему “Матеріально-технічна база міського транспорту”

Виконала: студентка ІІ курсу

Спеціальності “Транспортні технології”

групи 1301 Швець Світлана

Перевірила: Петренко О.І.

КИЇВ - 2014

План

• Вступ
• 1. Матеріально-технічна база міського транспорту України
• 2. Історія розвитку міського транспорту України
• 3. Міський транспорт Києва
• Список використанних джерел
• Додатки

Вступ

Функціонування пасажирського транспорту є невід'ємною частиною економічної й соціальної політики на загальнодержавному й локальних рівнях. Ця галузь господарювання спрямована на задоволення попиту в пересуванні населення між певними пунктами в транспортній мережі країни.

Міські пасажирські перевезення становлять складну соціально-технічну систему, що має значний соціально-економічний ефект на населення міста й на підприємства, які надають послуги у сфері міських регулярних пасажирських перевезень на маршрутах загального користування.

Соціальна значущість міського пасажирського транспорту загального користування безперечна. Причому зовнішній ефект, створюваний ним, не обмежується рамками міста, а впливає на соціально-економічний розвиток регіону й навіть держави загалом.

Міський пасажирський транспорт є найважливішою складовою економіки будь-якої країни й України зокрема, де населення гостро потребує громадських пасажирських перевезень.

Міський регулярний пасажирський транспорт загального користування є невід'ємною інфраструктурною частиною сучасного міста, який дозволяє зв'язати територію міста в єдиний життєвий простір, а також головним інструментом, що дозволяє забезпечити транспортне обслуговування населення та знайти компроміс між інфраструктурними обмеженнями міської території і потребами мешканців у пасажирських перевезеннях.

міський транспорт україна матеріальний

1. Матеріально-технічна база міського транспорту України

До складу матеріально-технічної бази міської транспортної системи входять: мережа шляхів сполучення, рухомий склад усіх видів транспорту, транспортні корпорації, що організують комерційну та інвестиційну діяльність у цій галузі.

Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародного поділу праці. Транспорт забезпечує зв'язки між виробництвом і споживанням, задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення.

За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспортної мережі - особливості та закономірності розміщення господарської діяльності.

Міський транспорт, комплекс різних видів транспорту, що здійснюють перевезення населення і вантажів на території міста і найближчої приміської зони, а також що виконують роботи, пов'язані з благоустроєм міста. За наявності в системі міста міст-супутників і зон масового відпочинку, віддалених від житлових масивів і промислових районів, міський транспорт обслуговує всю агломерацію, та є важливою галуззю міського господарства.

Розвиток сучасних міст (особливо з населенням 100 тис. жителів і більше) супроводиться збільшенням їх території, міграцією населення в нові околичні райони, видаленням житлових районів від місць додатка праці. Наслідок цього - збільшення дальності дороги городян на роботу, зростання числа жителів міста, що користуються транспортом, і збільшення середньої кількості поїздок одного жителя в рік. Швидко зростає і об'єм вантажних перевезень усередині міст. Розвиток міського транспорту і поліпшення обслуговування населення, особливо пасажирським транспортом, впливає на бюджет часу населення.

Міський транспорт включає: транспортні засоби (пересувний склад); путні пристрої (рейкові дороги, тунелі, естакади, мости і шляхопроводи, станції, зупинні пункти і місця для стоянок); пристані і човнові станції; засоби енергопостачання (тягові електропідстанції кабельні і контактні мережі, бензозаправні станції - бензоколонки); ремонтні майстерні і заводи; депо і гаражі; станції технічного обслуговування, пункти прокату автомобілів; лінійні пристрої (зв'язок, сигналізація, блокування); диспетчерське управління. За призначенням міський транспорт підрозділяють на пасажирський, вантажний і спеціальний транспорт.

Пасажирський міський транспорт об'єднує: масовий суспільний транспорт, що перевозить пасажирів по визначених маршрутам і що підрозділяється на вуличний (трамвай, тролейбус, автобус) і позавуличний швидкісний (метрополітен, швидкісний трамвай, монорельсові дороги, конвеєрний транспорт); легковий автомобільний транспорт (таксомотори, відомчі і особисті автомобілі); двоколісний транспорт (мотоцикли, моторолери, мопеди і велосипеди); водний транспорт (річковий "трамвай", моторні і грібні човни, поромні переправи); повітряний транспорт (вертольоти).

До основних видів міського громадського транспорту належать трамвайне, тролейбусне, автобусне сполучення і метро.

Трамваї з'явилися в Україні ще наприкінці XIX століття. Тепер вони обслуговують пасажирів у 24 містах. Довжина трамвайних колій становить понад 2000 км. Лінії швидкісного трамваю діють у Києві і Кривому Розі. Нині за рік у країні перевозиться трамваями близько 3 млрд пасажирів.

Одним з найзручніших видів транспорту є метрополітен. В Україні нині метрополітени діють у трьох містах: Києві, Харкові та Дніпропетровську.

Більшість міст України має автобусне сполучення. За всіма показниками цей вид міського транспорту перевищує всі інші види, але автобуси дуже забруднюють довкілля.

Вантажний міський транспорт включає: вантажний автомобільний транспорт загального призначення і спеціалізований, виконуючий основний об'єм вантажних перевезень в містах; вантажний таксомотор автотранспорт, обслуговуючий індивідуальні вантажні перевезення населення; вантажний електротранспорт - трамваї і тролейбуси, що здійснюють в деяких містах перевезення вантажів по стабільних напрямах; кінний (гужовий) транспорт, що має поширення в малих містах і селищах міського типа для перевезення невеликих об'ємів вантажів на коротких відстань. Вантажні перевезення в містах виробляються також залізничним промисловим транспортом, який обслуговує крупні промислові підприємства і склади, і водним транспортом в містах, розташованих на берегах судноплавних річок і морському побережжі.

Спеціальний міський транспорт складається з парку спеціалізованих автомобілів по обслуговуванню потреб міста і його населення - снігоочисні і снігоприбиральні машини, машини для посипання вулиць піском в зимовий час, підмітальні, тротуароприбиральні і поливальні машини, сміттєвози, автовежі, пожежні машини, санітарні машини і ін.

Варто зауважити, що міський транспорт функціонує у 53 містах України. Автобуси та маршрутні таксі довезуть вас до найвіддаленіших куточків міста. Якщо ви нікуди не поспішаєте, тоді це буде чудова екскурсія містом, оскільки автобуси не мають можливості пересуватися по місту швидко і інколи доводиться довго чекати у заторах на дорогах. Але будьте готові, що у маленьких містечках і навіть у такому місті з кількістю жителів понад 1 мільйон як Дніпропетровськ, трамваї і тролейбуси вже давно зжили себе, парк не поновлюється і вони інколи виглядають дивно, як раритет, відгомін радянської епохи.

2. Історія розвитку міського транспорту України

Розвиток трамваю, що почався з кінця ХІХ ст. безпосередньо пов'язаний з розвитком промисловості та зростанням міст як територіально, так і в плані населення. Перші кінні залізниці з'являються у Львові та Одесі (1880), згодом у Харкові (1882), Києві (1891), Бердичеві (1892), Миколаєві (1897). У ряді міст також діяли парові трамваї.

Перехід на прогресивнішу електричну тягу починається з Києва (1892), а вже до кінця ХІХ ст. електричні трамваї працюють у Львові (з 1894), Дніпропетровську, Кіровограді, Чернівцях (всі з 1897), Севастополі (1898, Житомирі та Кременчуці (обидва з 1899). Паралельно відбувається електрифікація існуючої мережі. Майже всі трамваї будувалися з шириною колії 1000 мм, винятком були Київ та Кременчук.

Трамваї будувалися як іноземними компаніями (переважно бельгійськими), так і місцевими підприємцями або муніципалітетами. Досить часто у великих містах діяло декілька трамвайних компаній, також періодично змінювалися власники.

Під час Першої Світової війни та численних змін влади трамвайні господарства більшості міст зазнають руйнацій. Перші роки більшовицької окупації характеризуються націоналізацією трамваїв, з середини 1920-х починається поступова відбудова. Не відбудовано трамвай тільки у Кременчуці. Цей же період характеризується індустріалізацією, особливо на південному сході країни. У нових промислових центрах для зв'язку міст чи їх околиць з великими промисловими підприємствами прокладаються трамвайні колії шириною 1524 мм. Процес починається з Макіївки (дві окремі системи з 1924 та 192...