Психологічні аспекти пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці

Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці. Світоглядні засади пошуку сенсу життя. Роль ідентичності в визначенні життєвих планів старшокласників. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників, міжособистісних відносин та локусу контролю.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

В віковій психології до себе привертає увагу період ранньої юності. Саме, протягом юнацького віку особистість досягає, високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості.

Протягом ранньої юності особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація. Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально-психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку.

Основне соціальне завдання на цьому етапі - соціальне та особистісне самовизначення, формування світогляду. У процесі формування світогляду старшокласника особливо важливою є проблема пошуку сенсу життя, яка фігурує в роздумах учнів про себе і своє призначення.

Пошук сенсу життя, визначення ціннісних орієнтацій в житті допомагає молодій людині інтегрувати численні вимоги, що виникають у різних сферах її життєдіяльності, вибудовувати життя не як послідовність розрізнених подій, учинків, а як цілісний процес, а також максимально інтегрувати, мобілізувати всі здібності і можливості для розв'язання життєвих проблем та досягнення значущих цілей.

Потреба у сенсі життя проявляється у тому, що без появи у старшокласника цінностей, які визначають сенс існування, його життєдіяльність не відповідає власним можливостям, не спрямована в майбутнє і негативно ним оцінюється. Загальні світоглядні пошуки в ранній юності конкретизуються у життєвих планах, які є надзвичайно важливими у становленні мотиваційної сфери особистості. Є.Степанова, Є.Рибалко, Е. Мейман відзначають, що для правильного розуміння гетерохронії важливо мати на увазі значення і роль того чи іншого структурного утворення чи функції в життєдіяльності людини.

Дослідження психічного розвитку людини представників західної гуманістичної психології (Р.Бернс, Е.Еріксон, К.Роджерс, А.Маслоу, Р.Мейлі) ґрунтуються на ідеї цілісності та унікальності людської особистості, її високої самоцінності. Загальна проблематика психічного розвитку дитини посіла значне місце у теорії психології завдяки працям З.Фройда, Е.Еріксона, Л.Виготського, Ж.Піаже, Г.Костюка, Д.Ельконіна та інших.

О.Кононко розглянула в своїх дослідженнях самолюбність як базову якість особистості, складову життєвої компетентності. Проблему формування особистості в ранній юності вивчали В.С.Мерлін, О.Кучменко, О.Лічко, І.Кон, Т.Снєгірьова, В.Лосенков. Дослідження проблеми ідентичності в ранньому юнацькому віці провели Е.Еріксон, Дж.Марша, С.Хаузер.

Водночас поза увагою дослідників практично залишилось виявлення особливостей пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці, хоча це, на нашу думку, відіграє особливо важливу роль в майбутньому самовизначенні підростаючого покоління.

Слід також відзначити практичну відсутність спеціальної психологічної роботи в системі шкільної психологічної служби в напрямку визначення сенсу життя в ранньому юнацькому віці. Саме пошук психологічних аспектів, які забезпечують пошук сенсу життя визначив актуальність дослідження цієї проблеми.

Об'єкт дослідження - пошук сенсу життя в ранньому юнацькому віці.

Предмет дослідження - психологічні аспекти пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці.

Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному вивченні психологічних аспектів пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати соціальну ситуацію розвитку в ранньому юнацькому віці.

2. Обґрунтувати світоглядні засади пошуку сенсу життя в ранній юності.

3. Визначити роль ідентичності в визначенні життєвих планів старшокласників

4. Провести емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників, між особистісних відносин та локусу контролю в ранньому юнацькому віці.

Методи дослідження: теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, метод бесіди, метод спостереження, метод тестування, метод опитування.

Емпіричне дослідження було проведено за наступною програмою.

1. Діагностика ціннісних орієнтацій в ранньому юнацькому віці. Діагностику ціннісних орієнтацій старшокласників та її вплив на визначення сенсу життя було проведено за допомогою методики М.Рокича „Ціннісні орієнтації”(Додаток А).

2. Діагностика міжособистісних відносин в ранньому юнацькому віці. Діагностику міжособистісних відносин було проведено за допомогою методики незакінчених речень (Додаток Б), виявлено вплив соціального оточення на визначення старшокласниками сенсу життя.

3. Діагностика показників сенсу життя в ранньому юнацькому віці.

З метою вивчення показників сенсу життя в ранньому юнацькому віці було використано метод бесіди та спостереження. Метод бесіди допоміг встановити соціально-психологічну готовність випускника до дорослого життя.

4. Діагностика локусу контролю старшокласників.

Діагностику суб'єктивного контролю старшокласників було проведено за допомогою тесту-опитувальника, розроблений Є. Ф. Бажіним на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера. Тест-опитувальник представлено в Додатку В.

З метою вивчення проблеми сенсу життя в ранньому юнацькому віці нами було проведено емпіричне дослідження на базі Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна кількість дітей, які приймали участь у дослідженні - 26 старшокласників, віком 16-17 років. Серед них 14 хлопчиків та 12 дівчаток.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що отриманий практичний результат емпіричного аналізу допоможе практичному психологу визначити напрямки роботи по формування світоглядних позицій старшокласників та напрямки діяльності в самовизначенні сенсу життя в ранньому юнацькому віці.

Структура роботи зумовлена теоретичним та емпіричним дослідженням. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи складає 78 сторінок. Список використаних джерел складає 77 найменувань. Робота містить 3 додатки та 7 таблиць.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ В РАННІЙ ЮНОСТІ

1.1 Психологічні особливості розвитку старшокласника

Протягом юнацького віку особистість досягає, високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості. В період ранньої юності старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає смисл свого життя.

Якщо розглядати розвиток тільки як зміну психічних функцій, то всі основні новоутворення вже закінчились у підлітковому віці, закріплюючись та удосконалюючись у старшокласника. Тому, деякі автори розглядають ранню юність як період завершення новоутворень, що виникли у підлітковому віці. І цей період з 11-- 12 до 17--18 років називають підлітковим. Але розглядати розвиток старшокласника таким чином було б помилково. Кожен віковий період важливий сам по собі у житті окремої людини. Незалежно від зв'язку з іншими віковими періодами. Адже тільки з притаманною цьому віку соціальною ситуацією розвитку відбуваються досить істотні зміни особистості.

На думку І.С.Кона [33], нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього значущість учіння. У порівнянні з підлітками інтерес до навчання у них підвищується. Це пов'язано з тим, що складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуюче місце займають мотиви, пов'язані з самовизначенням та підготовкою до самостійного життя. Ці мотиви отримують особистісний смисл та стають дійовими.

Старшокласники, для яких головною є навчально-професійна діяльність, починають розглядати навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Саме у старшому шкільному віці проявляється свідоме позитивне відношення до навчання. Їх цікавлять переважно ті предмети, які будуть потрібні у подальшому житті, їх знову починає хвилювати успішність навчання. Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально-психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку.

Як вважає В.С.Мухіна [48], протягом ранньої юності особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація.

Утверджуючись у світогляді, самоусвідомлюючись і самовизначаючись, прагнучи індивідуальної неповторності, юнаки і дівчата виявляють значно вищий, ніж у підлітковому віці,...