Емпатія

Характеристика рівнів та форм емпатії. Пізнавальний, моральний та комунікативний альтруїзм. Тест "емпатичні здібності": поняття, головна мета. Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти та науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Контрольна робота

На тему: «Емпатія»

Львів 2011

Зміст

Емпатія

Альтруїзм, егоцентризм, егоїзм

Тест "емпатичні здібності"

Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів

Використана література

Емпатія

Емпатія (греч. empatheia - співпереживання) - збагнення емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей.

Емпатія - це пізнання людиною внутрішнього світу інших людей, їх думок і відчуттів, співпереживання і співчуття по відношенню до інших людей. Співчуття спонукає людину до допомоги іншому. Чим стійкіші альтруїстичні мотиви, тим ширше громадянство, яким він, співчуваючи, допомагає. Здатність до емпатії розвиває проникливість - здібність до швидкого і адекватного пізнання людей і відносин, до прогнозування поведінки людини. На рівні особових характеристик проникливість припускає наявність гуманістичної спрямованості людини, ціннісних орієнтації, вольових рис вдачі. Як компонент висококваліфікованого спілкування проникливість припускає ряд умінь: уважно слухати людей, враховувати вікові і індивідуальні особливості співбесідників і ін.

Емпамтія (англ. empathy від (грец. patho) - співпереживання) - розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.

Слово «емпатія» походить від грецького «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «еm» означає спрямований (скерований) усередину.

Емпатія може бути розглянута як афективна (емоційна) форма ідентифікації. Якщо при ідентифікації стан іншої людини визначається на основі раціональної інтерпретації, то при емпатії - на основі емоційного співпереживання. Емпатія пов'язана з прийняттям іншої людини такою як вона є. Її також називають емоційним резонансом на переживання іншої людини. Емпатія базується на почуттях, а не залежить від інтелектуальних здібностей.

Значення емпатії: хто уважно слухає, той може зрозуміти, що думає, відчуває інший (це з'єднує людей);

емпатія підтримує сприйняття іншого таким, який він є;

емпатія дозволяє краще розуміти інших, приносить їм радість з того, що хтось їх розуміє.

Ідентифікація - ототожнення індивіда іншим об'єктом.

У соціальній психології - процес ототожнення індивіда з тим або іншим об'єктом, людиною або групою, що відбувається на основі засвоєння властивих ним властивостей, стандартів, цінностей, соціальних установок і ролей.

За Фрейдом - форма психологічного захисту у вигляді переносу образу іншої людини на себе. Механізм психологічного захисту, що полягає в ототожненні індивідом себе з іншою людиною або групою людей. Ідентифікація допомагає людині опановувати різні види діяльності, засвоювати норми поведінки та соціальні цінності.

Процес емпатії за своїм змістом є інтелектуальним і емоційним. При цьому емоції і відчуття однієї людини нетотожні тим, які переживає інша людина.

Розрізняють три рівні емпатії:

- розуміння емоційного стану іншої людини (когнітивний рівень);

- співпереживання або співчуття (афектний рівень);

- активна допомагаюча поведінка (поведінковий рівень).

Виділяють дві форми емпатії: гуманістичну і егоїстичну.

Гуманістична емпатія виражається в, співчутті, жалості, потребі в благу іншої людини, а егоїстична емпатія - це прагнення задовольнити свої особові потреби.Для молодших школярів найбільш характерна егоїстична емпатія, а для підлітків - гуманістична.Емпатія як особова властивість має біосоціальну природу і піддається певною мірою цілеспрямованому формуванню. Для виховання гуманістичної емпатії треба накопичувати етичний досвід.

Амонашвілі ввів для учнів «Уроки людяності», на яких вони осягають, відчувають важливість і красу людських відносин, людської взаємності, визначають свою моральну позицію, вправляються в морально-етичних вчинках. Емпатія необхідна в демократичному суспільстві для прояву таких загальнолюдських якостей, як альтруїзм, гуманізм і доброта.

Альтруїзм, егоцентризм, егоїзм

емпатія альтруїзм міжпівкульний асиметрія

Альтруїзм - етичний принцип, відповідно до якого людина випробовує симпатію до інших людей (не обов'язково тільки до рідних і близьких), прагне надати їм допомогу, переживає їх жаль як свій, готовий пожертвувати своїм спокоєм, достатком, часом, своїми інтересами заради них. Протилежний альтруїзму принцип - егоцентризм. Основи альтруїзму закладаються в сім'ї. Його розвиток починається з турботи про близьких. Якщо ця турбота зустрічає підтримку, відбувається закріплення альтруїзму. Особливо яскраво альтруїзм виявляється у момент стихійних лих. Головний ворог альтруїзму - байдужість і егоїзм. Дорослі не повинні залишати без уваги байдужість дітей і не бути байдужими самі.

Егоцентризм - це зосередженість людини на власних відчуттях, переживаннях, інтересах, а також нездатність приймати і враховувати інформацію витікаючу від інших людей, суперечить власному досвіду. В основі егоцентризму лежить нерозуміння людиною, що існують інші точки зору, або упевненість, що психологічна організація (внутрішній світ) інших людей вища за його власну. В психології виділяють три види егоцентризму:

пізнавальний, такий, що характеризує процеси сприйняття і мислення;

моральний, такий, що виявляється в нерозумінні моральних підстав поведінки інших людей;

комунікативний, такий, що утрудняє спілкування за рахунок нерозуміння відмінностей смислового наповнення понять.

Украй виражений егоцентризм є основним симптомом ряду психічних захворювань (шизофренія, істерії і ін.).

На думку деяких психологів, егоцентризм представлений на ранніх етапах психічного розвитку дитини через недостатній розвитку вищих психічних функцій. Найбільш послідовно дитячий егоцентризм описаний в працях швейцарського психолога Жана Піаже. До 10-12 років за рахунок механізму децентрації егоцентризм долається. Проте егоцентризм в тому або іншому ступені властивий будь-якій людині і може загострюватися під впливом різних обставин. Несформованість довільної регуляції поведінки виявляється в тому, що людина не здатна відстрочити задоволення якої-небудь потреби і підпорядковує цьому свої думки і відчуття. Людина, що відрізняється егоцентризмом, насилу адаптується в колективі, шукає вигоди для себе в спілкуванні. Егоцентризм дорослих людей нерідко служить причиною ускладнення міжособових відносин. Невміння врахувати точку зору іншої людини веде до конфліктів і самоти. У сім'ї егоцентризм батьків нерідко виявляється в приписуванні дитині своїх власних інтересів, прив'язаностей, низької самооцінки, страхів і т.п., тобто дитині відмовляють в проявах індивідуальності, формують у нього пасивну, залежну життєву позицію. Одне з центральних завдань етичного виховання, а також психічного і соціального розвитку - подолання егоцентризму і формування гуманності. Найважливіший механізм - формування у людини здатності оцінювати будь-яку ситуацію з різних точок зору, терпимо відноситися до незвичних думок. Подолання егоцентризму пов'язане з розвитком самосвідомості, адекватної самооцінки, залученням особи до загальнолюдських цінностей, співпереживанням (емпатією) по відношенню інших людей у разі їх невдач в роботі або в особистому житті.

Егоцентризм і егоїзм (індивідуалізм, утриманство) - це не одне і те ж. Егоїзм - це корислива поведінка, направлена на власні інтереси в збиток інтересам іншої людини.

Егоїзм - це варіант ціннісної орієнтації, а егоцентризм - це дефіцит здібності до об'єктивного бачення ситуації, нездатність розуміти зв'язок явищ, що існує незалежно від задоволеності або незадоволеності потреб людини. У всякої людини вірогідність егоцентричного сприйняття і поведінки підвищується на тлі тимчасової нездоров'ї, стресу або емоційної напруженості. Працювати над подоланням егоцентризму треба старатися на тлі хорошого самопочуття людини і задоволеності основних життєвих потреб. Шлях до згоди і взаєморозуміння тільки один - толерантність (терпимість) до дрібних проявів дратівливості, образливості, самопоглибленої. Пізніше егоцентричній людині легше буде визнати неефективність власної поведінки.

Тест "емпатичні здібності"

За допомогою одного із тестів я хочу «виміряти» свій рівень емпатії та рівень емпатії серед моїх одногрупників та друзів. Цей тест ми проходили на практичному занятті, тому я вирішив використати його у своїй контрольній роботі.

Тест "емпатичні здібності". Перевірте себе: вам пропонуються питання, на які треба відповісти "так" чи "ні".

1. У мене є звичка уважно вивчати особи і поведінку людей, щоб зрозуміти їх характер, нахили, здібності.

2. Якщо оточуючі виявляють ознаки нервозності, я зазвичай залишаюся спокійним.

3. Я більше вірю доводам свого розуму, ніж ін...