Дослідження лідерства як соціально–психологічного явища

Лідерство та керівництво в малих групах, загальні їх поняття й підходи, теорії походження та особливості. Експериментальне вивчення залежності прояву лідерських якостей у підлітковому віці від комунікативних та організаторських здібностей особистості.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

КУРСОВА РОБОТА

Дослідження лідерства як соціально-психологічного явища

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне дослідження лідерства як соціально-психологічного явища

1.1 Лідерство та керівництво в малих групах: загальні поняття й підходи

1.2 Теорії походження лідерства

1.3 Особливості лідерства у підлітковому віці

Розділ 2. Експериментальне вивчення залежності прояву лідерських якостей у підлітковому віці від комунікативних та організаторських здібностей особистості

2.1 Методичне забезпечення дослідження рівня прояву комунікативних та організаторських здібностей осіб підліткового віку

2.2 Аналіз результатів дослідження

2.3 Характеристика психокорекційних вправ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність. При характеристиці динамічних процесів в малих групах, природно, виникає питання про те, як група організується, хто бере на себе функції її організації, який психологічний малюнок діяльності з управління групою? Проблема лідерства та керівництва є однією з кардинальних проблем соціальної психології, тому що обидва ці процеси не протиставляються до проблеми інтеграції групової діяльності, а психологічно описують суб'єкта цієї інтеграції.

Лідерство окреслюється як одне із механізмів інтеграції групової діяльності, коли індивід чи частина соціальної групи перебирає функції здійснення координування й направлення дій всієї групи [11, ст. 538].

На сьогоднішній день, в час бурхливого розвитку нових економічних відносин, постійно збільшується потреба в керівниках, лідерах. Лідери відіграють немалу роль у житті малих і великих груп, у прийняті групових рішень, важливих для кожного її члена.

Тому проблема лідерства є сьогодні актуальною, потрібно вивчати стиль керівництва групою, його вплив на прийняття групових рішень, якості, якими повинен володіти лідер.

Аналіз актуальних досліджень. Серйозний вплив на розвиток різних концепцій лідерства зробили відомі вчені Г. Тард (1843-- 1904), Г. Лебон (1841--1931). Г. Тард вважав, що маса сама знаходить собі лідерів, як би виштовхуючи їх з себе. Але більшого поширення набули погляди Г. Лебона, який стверджував, що юрба відіграє головну роль у суспільному житті і домінує над лідером, задає йому мету, завдання і програму поведінки [2, ст.315].

Слідом за роботами Г. Тарда і Г. Лебона поступово починають складатися перші теорії лідерства, з'являється сам термін "лідер", що позначав людину, яка володіє владою і управляє іншими. Питанням лідерства займалися такі вчені: Б. Басс, М. Грегор, Дж. Джуліан, Ф. Селзник, З. Холландера, Г. Хоманс, Ф. Фідлера. У вітчизняній соціальній психології розвитком проблеми лідерства займалися: Г.К. Ашин, І.П. Волков, Н.С. Жеребова, О.Є. Кузьмін, Л.Й. Уманський [7, ст.15].

На особливості сприймання лідера в учнівській групі та зв'язок лідерства з успішністю звернув увагу Н. Обозов у праці „Психологія міжособистісних відносин” [12, ст. 301].

З погляду стилю і методів поділ лідерів і керівників на авторитарних і демократичних бере свій початок з 30-х pp. XX ст., коли К. Левін, P. Ліпіт і Р. Уайт проводили експерименти, пов'язані з лідерством [6, ст. 394].

Вивченням феномену лідерства займалися також такі відомі науковці як Г. Андрєєва, Б. Паригін, Р. Кричевський та ін..

Усвідомлення необхідності продовження дослідження поставленого питання зумовило вибір теми дослідження: «Лідерство як соціально-психологічне явище».

Об'єктом дослідження є явище лідерства у соціальній психології.

Предметом дослідження є особливості прояву лідерських якостей у підлітковому віці.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці залежності прояву лідерських якостей у підлітковому віці від рівня прояву організаторських та комунікативних здібностей особистості.

Гіпотезою дослідження висунуто припущення, що рівень прояву організаторських та комунікативних здібностей особистості впливатиме на вираженість лідерських якостей у підлітковому віці.

Визначена мета і висунута гіпотеза зумовили розв'язання наступних завдань дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до вивчення лідерства як соціально - психологічного явища.

2. Визначити чинники, що впливають на прояв лідерських якостей особистості у підлітковому віці.

3. Експериментально вивчити рівень прояву лідерських якостей у досліджуваній групі, здійснивши кількісний і якісний аналіз отриманих даних.

4. Дібрати вправи для сприяння прояву лідерських якостей у групі.

Методи дослідження:

· аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми;

· аналіз соціологічної, психологічної та соціально - психологічної наукової та методичної літератури;

· анкетування, що дозволило діагностувати прояв лідерських якостей підлітків;

· стандартизовані опитувальники та проективні методики, що дозволили діагностувати прояв рівень організаторських та комунікативних здібностей підлітків [4, ст.83].

Етапи дослідження:

Дослідження проводилося у III етапи впродовж грудня - травня 2012 - 2013 рр.

На I етапі (грудень - січень) проводився аналіз стану розробки проблеми лідерства у зарубіжній і вітчизняній літературі.

На II етапі (лютий - березень) здійснення експериментального вивчення прояву лідерських якостей у підлітків.

На III етапі (квітень - травень) узагальнювалися результати експериментальної роботи, відбувалося їх оформлення у вигляді тексту курсової роботи.

Експериментальна база дослідження: підлітки 8-го класу Лебединської загальноосвітньої школи I-III ступенів №5. Загальна кількість досліджуваних - 25, з них хлопців - 13, дівчат - 12.

Практичне значення роботи: отримані результати можуть використовувати вчителі, соціальні педагоги, психологи при роботі з підлітками для покращення навчання та виховання дітей, а також для сприяння гармонійного розвитку учнів.

Апробація результатів курсової роботи: основні теоретичні положення курсової роботи висвітлені в науковій статті «Лідерство як соціально-психологічне явище», надрукованій у збірнику наукових статей студентів СумДПУ ім. А.С. Макаренка «Студентська наука - 2013»[21, ст. 75-77].

Структура і обсяг курсової роботи:

Курсова робота складається із вступу, 2-х розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 24 сторінках комп'ютерного набору, містить 1 таблицю, 3 малюнки. Повний обсяг роботи - 40 сторінок.

Розділ 1. Теоретичне дослідження лідерства як соціально-психологічного явища

1.1 Лідерство та керівництво в малих групах: загальні поняття й підходи

Перш за все важливо уточнити і розмежувати поняття «керівництво» і «лідерство», «керівник» і «лідер». Під керівництвом у психології, як правило, розуміють процес соціально - психологічного впливу, коли індивід чи колективний суб'єкт управління з певним наміром впливає на інших людей з метою структурувати дії та взаємини в групі чи організації. Керівництво є суто управлінським феноменом, офіційно регламентованим соціально організованим процесом. Керівник - це індивід, на якого офіційно покладені функції управління і організації діяльності в групі. Для керівника й системи керівництва вихідним є визначення цілей спільної діяльності, які фіксують бажаний напрямок розвитку організації, тобто задають образ того кінцевого стану, до якого повинна дійти вона через певний проміжок часу. Вважається, що саме визначення таких цілей, структурування діяльності й стосунків під час виконання завдань спільноти, здійснення впливу на персонал становить сенс і сутність процесу керівництва [10, ст.114-115].

Слово «лідерство» походить від англійського leader -- ведучий, керівник. Це один із механізмів інтеграції групової діяльності. Виникнувши як результат спілкування і взаємодії індивідів у складі групи, лідерство є складним соціально-психологічним феноменом [15, ст. 180]. У психологічному словнику лідерство -- це соціально-психологічний феномен, що пов'язаний з динамічними процесами у малій групі; поняття, яке характеризує відношення домінування і підпорядкованості в групі. Лідерство є результатом дії як об'єктивних чинників (мети і завдань групи в конкретній ситуації), так і суб'єктивних (потреби, інтереси, індивідуально-психологічні особливості членів групи), а також це дії лідера як ініціатора й організатора групової діяльності [16, ст.136].

Тому, як бачимо, лідерство -- це складний соціально-психологічний процес групового розвитку, коли окремий індивід виконує роль лідера, тобто об'єднує, спрямовує дії всієї групи, яка очікує, приймає і підтримує його рішення. У результаті цього процесу відбувається виникнення та диференціація групової структури, її оптимізація і вдосконалення. Лідер -- це такий учасник групи, який у значимих ситуаціях здатний здійснювати суттєвий вплив на поведінку інших її учасників [18, ст.86].

Отже, лідерство розглядають як один із процесів організації малої соціальної групи...