Вплив педагогічної діяльності на здоров’я педагога вищої школи

Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Вступ

Актуальність теми дослідження. Як відомо, педагогічна діяльність вимагає певного рівня психологічного і психофізіологічного статусу педагога, що забезпечує її успішність та якість. З іншого боку, умови діяльності, сама професійна діяльність, її зміст суттєво впливають на психофізіологічний стан здоров'я педагога навіть за умови відповідності його індивідуальних особливостей вимогам педагогічної діяльності. Особливості професійної педагогічної діяльності, її складність та специфічні вимоги до якостей педагога найчастіше вважаються причинами погіршення показників здоров'я педагога. У них, як правило, відображаються загальні вади в організації і умовах праці, що негативно впливають на її ефективність.

Дослідження сутності педагогічної діяльності свідчать про її високу емоційну напруженість, потенційну афектогенність (С. Вершловський, Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, В. Сластьонін, М. Смирнов, О. Щербаков, В. Якунін і ін.). Висока емоційна напруженість зумовлена наявністю великої кількості факторів ризику, стрес-факторів, які постійно присутні в роботі педагога і впливають на його самопочуття, працездатність та якість професійної діяльності.

У психолого-педагогічній науці є ряд досліджень, присвячених виявленню та аналізу професіогенних факторів ризику, що впливають на погіршення психологічного і фізичного здоров'я педагогів (О. Васильєв, О. Дубнова, О. Кочерга, С. Кривцова, Г. Мітін, А. Найн, Г. Сєріков, М. Смірнов, Л. Шевельова, М. Федорцева й інші).

У педагогічній діяльності поряд із загальними факторами ризику здоров'я працівників розумової сфери (нервово-емоційне напруження, інформаційні перевантаження) є й специфічні фактори ризику такі, як: значне голосове навантаження при виконанні професійних обов'язків, переважання в процесі трудової діяльності статичного навантаження, великий обсяг зорової роботи, порушення режимних моментів праці та відпочинку і т. п.

В якості негативних наслідків впливу професіогенних чинників на особистість викладача, що відображаються на його професійному здоров'ї, науковці називають: професійно зумовлені деструкції його особистості (А. Маркова, Е. Симанюк, І. Щербо); професійно зумовлені деформації особистості (С. Безносов, Е. Зєєр, О. Полякова, Є. Рогов, О. Юрченко); виникнення в структурі характеру негативних рис унаслідок негативно забарвлених станів педагога, що постійно повторюються (А. Прохоров, Є. Улибіна); розвиток особистісних дисгармоній учителя (Є. Донченко, Л. Мітіна, Н. Савчук, Т. Титаренко, В. Семиченко, А. Мілтс, В. Чорнобровкін, В. Чорнобровкіна); особистісні і професійно зумовлені кризи особистості (Г. Горєлова, Е. Зєєр, К. Поливанова, Є. Симанюк); професійний стрес (О. Баранов, Г. Зайчикова, В. Калошин, Л. Карамушка, С. Максименко, О. Марковець, Л. Мітіна, В. Павленко, Н. Самоукіна); формування симптомів емоційного вигорання (В. Богуш, В. Бойко, Н. Водоп'янова, С. Джексон, К. Маслач, В. Орел, Т. Ронгінська, О. Рукавішніков, Н. Старченкова, Т. Форманюк); фрустрації у педагогічній діяльності (І. Остополець, Т. Третяченко); зниження продуктивності праці, працездатності, професійні хвороби (Н. Водоп'янова, А. Маркова, Л. Мітіна, В. Розов).

Незважаючи на досить активний інтерес науковців до проблеми професійного здоров'я особистості, проблема впливу педагогічної діяльності на особистість педагога вищої школи та на стан його здоров'я залишається актуальною та потребує подальшого вивчення.

Наявність протиріччя між важливістю і складністю педагогічної діяльності та її можливим негативним впливом на здоров'я педагога дозволили сформулювати мету дослідження, яка полягає у виявленні особливостей педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров'я педагога вищої школи та в аналізі особливостей впливу педагогічної діяльності на виникнення професійного стресу та на здоров'я педагога вищої школи.

Об'єктом дослідження є здоров'я в професійній діяльності.

Предмет дослідження складають особливості впливу педагогічної діяльності на здоров'я педагога вищої школи.

У відповідності до поставленої мети було визначено наступні дослідницькі завдання:

1. Зробити теоретичний аналіз проблеми здоров'я в психолого-педагогічній літературі.

2. Розкрити особливості виникнення стресу в професійній діяльності та його вплив на здоров'я людини.

3. Визначити особливості педагогічної діяльності та її вимоги до особистості педагога.

4. Розкрити вплив педагогічної діяльності на стан здоров'я педагога вищої школи.

Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; систематизація та узагальнення здобутої інформації.

Теоретична цінність роботи полягає у розкритті впливу професійного стресу, що виникає у педагогічній діяльності, на здоров'я педагога вищої школи.

Практична значущість роботи полягає в тому, що виявлені особливості впливу педагогічної діяльності на виникнення професійного стресу, який призводить до погіршення здоров'я педагога, дозволять педагогу усвідомити важливість профілактики та зміцнення здоров'я в професійній діяльності.

1. Теоретичний аналіз проблеми здоров'я особистості в професійній діяльності

1.1 Психологічний аналіз проблеми здоров'я.

Здоров'я - це необхідна умова активної і нормальної життєдіяльності людини. Серйозні порушення в цій сфері тягнуть за собою зміни в звичному способі життя, сформованій практиці відносин з навколишнім світом, можливу втрату професійної дієздатності, а в цілому - вимушену корекцію планів на майбутнє.

Здоров'я - це дуже складний, системний, по своїй суті, феномен. Він має свою специфіку прояву на фізичному, психологічному і соціальному рівнях. Проблема здоров'я носить виражений комплексний характер. На її вивченні зосереджені зусилля багатьох наукових дисциплін

Багато науковців намагалися дати визначення поняттю «здоров'я», серед яких можна виділити Ю.П.Лісіцина, І.І. Брахмана, Є.Н Кудрявцева, Г.П. Апанасенко, Д.Д. Венедиктова, Т.Є. Бойченко.

Зазвичай у науковій літературі здоров'я визначається шляхом аналізу відсутності або наявності хвороб, та, на наш погляд, його слід розглядати як таку форму життєдіяльності, що забезпечує необхідну якість життя і достатню його тривалість.

В сучасних дослідженнях проблеми здоров'я, все більше спостерігається вихід за межі визначення здоров'я як медичної категорії, що пов'язано з недостатністю спроб підвищити рівень здоров'я особи через акцент на формування лише фізичного і соматичного здоров'я.

Здоров'я слід розглядати не просто в рамках дихотомії: хвороба - відсутність хвороби, а як багаторівневий комплекс, що постійно змінюється.

Співвідношення та оцінка рівнів здоров'я - фізичного, соматичного, психічного, психологічного здоров'я, обговорюються у численних наукових працях.

На сучасному етапі розвитку вчення про здоров'я предметом дискусії науковців є ряд проблем, зокрема таких, як сутність здоров'я, рівень здоров'я, його якісні й кількісні характеристики тощо.

Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) та соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я, що у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано, що здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад [Без автора: 1, с. 3 - 8]. Подібне визначення здоров'я подається також і в психологічному словнику, де автори посилаються на статут ВООЗ та вказують, що у широкому розумінні під поняттям «здоров'я» дослідники розуміють можливість організму людини адаптуватися до нових умов з мінімальними затратами ресурсів і часу [Словники: 1, с. 173].

Існує значне розходження й відносно визначення основних дефініцій «здоров'я». У літературі, як зарубіжній, так і вітчизняній, підкреслюється необхідність розглядати здоров'я не тільки як категорію медичну, але й соціально-психологічну і філософську [Частина книги, періодичного, продовжуваного видання: 2, с. 20].

Сьогодні здоров'я визначається як гармонійне поєднання фізіологічних, психологічних (особистісних, душевних) та соціальних факторів, які забезпечують внутрішнє благополуччя індивіда.

Фізичне здоров'я є фундаментом загального здоров'я людини, та передбачає гарне самопочуття, бадьорість, наявність енергії, працездатність та відсутність патологічних симптомів.

Соціальне здоров'я будується на взаємовідносинах із соціумом та визначається тими моральними принципами, що є основою соціального життя людини в суспільстві.

З розвитком гуманітарної методології пов'язане виникнення поняття «психологічне здоров'я». Сам термін «психологічне здоров'я» неоднозначний. Він має широке тлумачення і включає в себе ряд чинників функціонування особистості, в тому числі підпорядковує собі психічне здоров'я особ...