Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

РЕФЕРАТ

"СУТНІСТЬ ТА ЦІЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ"

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Теоретичне обгрунтування сутності та своєрідності педагогічної діяльності
• 1.1 Історіографія дослідження
• 1.2 Особливості професійної діяльності педагога
• 1.3 Педагогічна майстерність
• Розділ ІІ. Цілі педагогічної діяльності
• 2.1 Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності
• Висновки
• Література

Вступ

Актуальність теми. Педагог - це спеціаліст високої культури, який володіє ґрунтовними знаннями у відповідних галузях науки та мистецтва, добре обізнаний у методиці навчання і виховання.

Цілі професійної педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень характеризується своєю динамічністю, в основу яких покладено головну мету суспільства - підготувати особистість до творчого перетворення навколишнього світу, його соціальної адаптації; навчити бути вільним та вміти втілювати свої творчі ідеї в життя. Реалізація цієї мети можлива за умови усвідомлення сучасним вчителем необхідності власного професійного розвитку.

Однак, у наш час, в результаті науково-технічного прогресу, знання своєї дисципліни перестало бути основною ознакою кваліфікації викладача, оскільки обізнаність тих, хто навчається, іноді може бути вищою від тієї, якою володіє педагог. Тому важливим є не тільки професійні знання, а й загальні (широкий світогляд). Змістовою стороною діяльності викладача залишається функція інформатора, але крім шляху "педагог-студент", є ще й інші джерела отримання інформації: книги, журнали, газети, радіо, телебачення тощо. Тож, роль педагога та вимоги до нього змінилися, виникла гостра потреба в постійному удосконаленні творчості, пошуку нових підходів до формування особистості студента як майбутнього фахівця. Вища школа, відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, проголошена "рушійною силою побудови громадянського суспільства, яка повинна забезпечити фундаментальну наукову та професійну підготовку майбутніх фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх інтересів та здібностей", що в свою чергу вимагає розвитку та удосконалення педагогічного професіоналізму науково-педагогічних кадрів. Отже, актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку системи освіти, зокрема вищої, є детальне вивчення сутності та цілей професійної діяльності педагога (з апеляцією до сучасності) вищої школи, яка є моделлю підготовки магістрантів та молодих викладачів до науково-педагогічної діяльності на високих рівнях професіоналізму, що в свою чергу є умовою ефективного формування студента як майбутнього фахівця.

Об'єкт дослідження виступає педагогічна діяльність.

Предмет дослідження - сутність та цілі педагогічної діяльності.

Мета і завдання дослідження розкрити сутність науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи, виокремити та охарактеризувати основні цілі його науково-педагогічної діяльності.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (20 позицій). Обсяг наукової роботи - 23 сторінки.

педагогічний майстерність ціль діяльність

Розділ І. Теоретичне обгрунтування сутності та своєрідності педагогічної діяльності

1.1 Історіографія дослідження

Дослідження сутності педагогічної діяльності та її цілей стало предметом аналізу багатьох педагогів і психологів (В.О. Сухомлинського [17], А.А. Радугина [11], М. Степаненкова [14], Б. Лихачова [5], С. Смирнов [15]).

В.О. Сухомлинський сутність педагогічної діяльності вбачає у вихованні творчої особистості. Першорядне завдання учителя, вважав він, полягає в тому, щоб відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньо-творчої, інтелектуально-повнокровної праці. "Розпізнати, виявити, розкрити, випестити, викохати в кожному учневі його неповторно-індивідуальний талант - значить підняти особистість на високий рівень розквіту людської гідності" [17].

Професор А.А. Радугин як основну ціль навчального процесу визначає у принципі гуманізму, на його думку, кінцева мета виховання полягає в тому, щоб кожна людина могла стати повноцінним суб'єктом діяльності, пізнання і спілкування; вільним і самодіяльним, відповідальним за все, що відбувається в цьому світі [11]. Професор М.К. Степаненков про ціль навчання пише: "Суспільство і його система освіти повинні дбати про те, щоб кожен студент, як майбутній працівник, фахівець будь-якої кваліфікації був людиною розумною, психологічно освіченою, практично і психологічно підготовленою до праці, соціально розвинененою, фізично здоровою і естетично вихованою".

Б.Т. Лихачов вважає, що крім загальнолюдських демократичних цілей та ідеалів виховання та навчання існують й інші, що мають негативний характер. Це цілі авторитарні, націоналістичні, релігійні, анархічно-руйнівні, монархічні, злочинно-романтичні, неофашистські. Аналізуючи їх, автор вважає, що вони породжують "розгубленість, скептицизм, індиферентність до загальнолюдських ідеалів, цинізм, відчуженість від справжньої культури" [5].

Дослідник С. Смирнов висуває цілий ряд цілей: перша - створення умов, необхідних для максимально повного освоєння особистістю матеріальної культури і духовних цінностей, накопичених людством; друга - допомога вихованцю у розкритті його внутрішніх потенцій, в русі по шляху самореалізації; третя - стимулювання пізнання людиною самої себе, вироблення індивідуального стилю життя і діяльності [15].

Такий огляд суджень різних авторів про сутність та цілі педагогічної діяльності переконує, що питання є складним та суперечливим, тому потребує ґрунтовнішого аналізу розуміння суті та цілей педагогічної діяльності на сучасному етапі соціально-економічного та правового розвитку країни.

1.2 Особливості професійної діяльності педагога

Професійна діяльність педагога є дуже складною: як за своїм змістом, так і за своєю формою. Педагогічна діяльність - особливий вид суспільно корисної діяльності людей, свідомо спрямованої на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, моральних, естетичних цілей. Педагогічна діяльність може розглядатися як процес послідовного вирішення різноманітних навчально-виховних завдань. Вона складається із системи дій, спрямованих сукупно на реалізацію виховних завдань, і пов'язана з різними факторами педагогічного процесу, зокрема з діяльністю студентів і конкретними цілями та змістом навчання і виховання. Така діяльність здійснюється в умовах, які постійно змінюються, і конкретних ситуаціях з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей студентів, що постійно розвиваються.

Педагогічна діяльність має, передусім, велике соціальне значення, бо йдеться про формування людської особистості. Педагог - здійснює одну з найважливіших функцій суспільства, навчаючи молодь творчо засвоювати здобуті людством знання, формуючи особистість як суб'єкта пізнання і праці, здатного рухати вперед науку, техніку і мистецтво. Розвиток продуктивних сил суспільства значною мірою залежить від здійснюваного студентом і викладачем цілеспрямованого розвитку прогресивних творчих сил особистості.

Педагогічну діяльність можна вважати професіональною за умови, якщо якість виконуваних дій досягає високого рівня та позитивно впливає на оточуючих. Високий рівень виразності виконуваних дій у системі "людина - людина", що демонструє істинне ставлення до реальної ситуації, навколишньої дійсності в сфері професійної діяльності, зокрема у педагогічній, характеризується терміном "артистизм". Таким чином, артистизм є вищим ступенем професіоналізму.

Професійна діяльність передбачає наявність певних здібностей до конкретної діяльності з метою більш менш успішного її виконання. Здібності можуть бути вродженими (генетичне наслідування схильності до певного виду діяльності) й набутими (сформованими у процесі діяльності). Здібності до певних видів діяльності можуть бути взагалі відсутніми, в такому разі їх неможливо сформувати та розвинути. Якщо наявність здібностей та природних задатків до певного виду професійної діяльності усвідомлюється людиною, її рух в обраній професійній діяльності буде свідомим та цілеспрямованим.

Певні задатки та схильності можуть не усвідомлюватися людиною або не виявлятися у потребах і мотивах протягом тривалого часу. Проте, у будь-якому випадку наявність та розвиток здібностей створює сприятливі умови для формування умінь, навичок та компетенцій у професійній діяльності, що сприяє становленню фахівця-професіонала при доцільній організації навчання та виховання. Власне, наявність здібностей та сформованих умінь не є гарантією становлення людини як професіонала, чому перешкоджають, зокрема, неефективне навчання й виховання, тиск на особистість, лінощі, небажання самовдосконалюватися тощо.

Наявн...