Проблематика працевлаштування молоді в Україні

Місце молодіжного безробіття у структурі ринку праці України. Об'єктивна та вимушена неактивність випускників вищих навчальних закладів. Аналіз і оцінка обставин, що перешкоджають працевлаштуванню молоді. Методи вирішення проблем безробіття в країні.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

[Введите текст]

Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені М. Гоголя

Контрольна робота з теми:

Проблематика працевлаштування молоді в Україні

Ніжин 2013



ВСТУП

Однією з головних складових інтеграції молоді в суспільні структури є її включеність в економічну діяльність. Успішність виходу молодого покоління на ринок праці залежить і від широкого спектра особистісних характеристик, цінностей та мотивацій молодих людей, і від спроможності держави забезпечити належну підготовку майбутніх трудових ресурсів, їх працевлаштування та регулювання відносин у системі "працівник роботодавець". Значний вплив на взаємодію компонентів ринку праці здійснюють також суспільно-економічні чинники: макроекономічна ситуація, кон'юнктура ринку праці, регіональна політика тощо.

Молода робоча сила сучасної України сформувалася в економічних умовах, які суттєво відрізняються від централізованого планового господарства. Демократизація суспільства і нові реалії ринкової економіки, з одного боку, розширили можливості молоді у виборі сфер та видів економічної діяльності, територіальної та професійної мобільності, значно скоригували її вимоги до робочого місця та загалом трудову ментальність. З іншого, - внаслідок відмови від напівпримусових форм зайнятості, послаблення державного контролю за працевлаштуванням, зокрема розподілом молодих спеціалістів, скорочення соціальних програм підвищилась незахищеність молоді на ринку праці, суттєво ускладнилася її соціальна інтеграція, загострилися проблеми молодіжного безробіття.

Слід зазначити, що проблема працевлаштування молоді має комплексний міжгалузевий характер, тому її вирішення можливе лише шляхом поєднання зусиль багатьох державних, громадських інститутів, сім'ї, суспільства загалом.



1. МІСЦЕ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ У СТРУКТУРІ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлене переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором трудової дисциплінованості і активності працюючого населення, а з іншого - великим суспільним злом, соціально-економічні втрати від якого настільки значні, що у всьому світі докладається багато зусиль до його мінімізації. Однак жодній країні не вдається його ліквідувати повністю [6].

В умовах становлення ринкової економіки простежуються серйозні зміни на ринку праці України, пов'язані зі стрімким підвищенням попиту на кваліфіковану робочу силу, але все ж таки нестача кваліфікованих кадрів характерна для всіх професій. Особливо зростає проблема безробіття серед молоді [9].

Молодіжне безробіття - це складне економічне, соціальне й психологічне явище, яке характеризується високою питомою вагою молоді (віком 16-24 років) у складі безробітних, має характер періодично функціонуючого безробіття [10].

Молодіжний сегмент загальнонаціонального ринку праці становить значну частку і є суттєвим резервом підвищення продуктивності та конкурентоспроможності праці.

Причини безробіття молоді мають специфічний характер і відрізняються за її віковими групами. Але у загальному вигляді їх можна згрупувати у такий спосіб:

неможливість знайти роботу після закінчення навчання;

підготовка до вступу у ВНЗ, складання вступних іспитів та очікування їх результатів;

через навчання;

зайнятість домашнім господарством, що безпосередньо пов'язано з формуванням сім'ї та народженням дітей;

звільнення з попереднього місця роботи за власним бажанням, найчастіше через незадовільний рівень оплати праці;

звільнення за власним бажанням (більш упевнені в можливості знайти для себе іншу роботу);

жінки частіше підпадають під скорочення штатів і почуваються на ринку праці значно менш упевненими, ніж чоловіки, до того ж їм буває складніше влаштуватися на роботу;

жінки в цілому більше уваги приділяють одержанню спеціальної освіти і раніше одружуються, значну частину часу відводять на народження та виховання дітей, тому пізніше виходять на ринок праці;

обмеженість сільського ринку праці як за кількісними (кількість робочих місць), так і за якісними характеристиками (вибір виду діяльності, заняття тощо).

Для забезпечення економічного розвитку країни, підвищення рівня життя населення необхідно створити надійну систему підготовки кадрів, яка б відповідала потребам ринку праці. На сьогоднішній день з'явилося дуже розповсюджене явище, що випускники вищих навчальних закладів і професійно-технічних закладів не в змозі працевлаштуватися, тому що їх професії не потрібні економіці, або рівень кваліфікації не відповідає вимогам працедавця. З іншого боку, в умовах відродження багатьох галузей роботодавці, особливо в великих промислових містах відчувають гостру нестачу в кадрах [7].

За характером впливу причини неучасті молоді в ринку праці можна поділити на два типи:

1. Об'єктивна неактивність - види діяльності, об'єктивно пов'язані з процесом відтворення трудових ресурсів населення: навчання, виконання сімейних і домашніх обов'язків, інвалідність. Ці причини існують незалежно від рівня соціально-економічного розвитку та стану ринку праці країни чи регіону.

2. Вимушена неактивність - характеризує неявне безробіття, коли люди, які хочуть і можуть займатися економічною діяльністю, не шукають собі роботу, оскільки не вважають можливим або втратили надію знайти для себе роботу. Неактивність цих молодих людей є безпосереднім наслідком незбалансованості пропозиції та попиту на ринку праці і свідчить про наявність дефіциту робочих місць певної категорії. [15].

Безробіття серед молоді, в основному, спричинена недостатньою кваліфікацією молодих робітників. Роботодавці і навчальні заклади поки що не стали повноцінними соціальними партнерами, котрі разом можуть вирішити питання якісної підготовки робочих і спеціалістів. Робота по узгодженню навчально-планової документації з роботодавцями з метою відображення їх вимог до змісту теоретичного і практичного навчання вже розпочата, але часто ще носить формальний характер.

Випускники, які тільки закінчили вищий навчальний заклад, звертаються у державну службу зайнятості, де їх направляють на стажування по вивченню сучасних технологій, оскільки відсутність знань передуючих технологій знижує зацікавленість роботодавців в представленні їм робочих місць.

За думкою вчених, великою помилкою є те, що протягом багатьох років конкурентоспроможність України забезпечувалась, перш за все, дешевою робочою силою. Якщо проаналізувати успіх країн, які здійснили прорив в своєму розвитку, то можна зробити висновок, що це ті країни, які зробили пріоритетними кваліфіковану робочу силу.

Відповідно до Конституції України (стаття 43) кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя тією працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується.

У сфері трудової адаптації молоді та виходу її на ринок праці державною політикою передбачається зосередження зусиль на двох основних напрямах: сприянні працевлаштуванню (перше робоче місце, соціальні та трудові гарантії соціальне незахищених категорій молоді тощо) та підтримка й підвищення економічної активності, зайнятості молоді, молодіжного підприємництва.

Чинним законодавством передбачені широкі правові гарантії щодо зайнятості та працевлаштування молоді, декларується підтримка її підприємницької діяльності та самозайнятості. Проте наявність багатьох правових передумов ще не забезпечує їх реального виконання. Недосконалість механізму реалізації цих державних гарантій призводить до невиконання вимог законодавства. Перш за все, до таких недоліків слід віднести:

недостатню зацікавленість роботодавців у забезпеченні роботою молоді, створенні для неї робочих місць;

спрямованість законодавства про зайнятість переважно на захист від безробіття, в той час як основний акцент варто зробити на гарантіях зайнятості шляхом створення відповідних умов;

відсутність передумов створення робочих місць для молоді, а саме соціально-економічних та організаційно-технічних умов для ефективного використання праці молоді.

Таким чином, підсумовуючи все вище сказане, можна дійти висновку, що проблема соціального захисту молоді на ринку праці повинна вирішуватися через державні правові заходи у поєднанні з оновленими економічними та організаційними механізмами реалізації цих гарантій.

молодіжний безробіття працевлаштування

2. АНАЛІЗ І ОЦІНКА ОБСТАВИН, ЩО ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ МОЛОДІ

Серед молоді спостерігається найвищий рівень безробіття. Частка безробітних серед економічно активної молоді, незважаючи на помітне зменшення, залишається дуже високою.

Максимально високий рівень безробіття - у наймолодшій віковій групі. Близько третини осіб віком 15-19 років, які пропонують свою робочу силу на ринку праці, не можуть її реалізувати. Найбільш імовірними причинами такої ситуації є відсутність у молоді цього віку спеціальності та досвіду роботи, а та...