Тарифне регулювання у контексті членства України у Світовій організації торгівлі

Аналіз проблем тарифного регулювання в рамках вступу до Світовій організації торгівлі. Ефективна торговельна політика як один з із чинників інтеграції країни у міжнародний економічний простір. Заходи щодо захисту та підтримки національного виробника.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

За умов глобалізації світового господарства та розширення впливу міждержавних інституцій регулювання торгівлі, зовнішньоекономічна політика більшості держав будується із врахуванням вимог і механізмів світової організації торгівлі. Одним із найвагоміших інструментів цієї політики є митний тариф, який має повсюдне застосування, охоплюючи, за окремими оцінками, близько 2/3 зовнішньоторговельного обороту розвинених країн, збільшуючи ціну імпортного та/або експортного товару, та впливає на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі.

Проблемам тарифного регулювання в рамках вступу до СОТ присвячено багато робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема С. Осики, В. Пятниць-кого, В. Сіденка, О. Гребельника, Дж. Стігліца, Д. Тарра та ін. Однак, ще не досить досліджені сучасні зміни у цій сфері стосовно рівня лібералізації торгівлі та засобів захисту внутрішнього ринку.

Сучасні митні тарифи містять тисячі найменувань товарів. Загальна кількістьо товарних позицій у митних тарифах розвинених країн досягає 6-7 тисяч. Крім того, кожна товарна позиція охоплює диференційовані підпозиції внаслідок тенденції до збільшення числа товарів, які обкладаються митом. Кожному із цих товарів у митному тарифі відповідає визначена ставка мита та наводиться метод його розрахунку.

Тариф як інструмент регулювання впливає, передусім, на витрати виробництва і торговельний прибуток, завдяки чому забезпечується можливість прямого та опосередкованого втручання держави у сферу підприємництва, приватних економічних інтересів з метою корегування напрямів зовнішньоторговельної діяльності суб'єктів господарювання. До інструментів тарифного регулювання слід віднести ставки мита, митну товарну номенклатуру, порядок визначення країни походження та встановлення митної вартості, систему пільг та преференції з митного оподаткування відповідно до митного режиму.

За умов ринкової економіки та лібералізації зовнішньоекономічної діяльності ввізне мито стало одним з найважливіших економічних регуляторів цієї діяльності. За його допомогою держава має змогу вирішувати такі завдання:

· сприяти ввезенню товарів чи обмежувати їх імпорт;

· обмежувати вивезення окремих товарів з огляду на їх необхідність для потреб внутрішнього виробництва;

· вирівнювати економічні умови для аналогічних товарів вітчизняних товаровиробників та їх зарубіжних конкурентів;

· здійснювати відповідну економічну, науково-технічну, фінансову, екологічну політику у сфері ЗЕД;

· спрямовувати діяльність суб'єктів ЗЕД у русло загальнодержавних, національних інтересів.

В Україні правовою основою тарифного регулювання є Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 01.03.1992 р. з наступними змінами та доповненнями, Митний кодекс України, а також постанови КМУ стосовно митно-тарифного регулювання та нормативні акти ДМСУ.

В Україні експортне мито протягом 1993-2005 рр. застосовувалось головним чином з фіскальною метою, про що свідчить широка номенклатура товарів, з вартості яких стягувалось мито, та відносно високі його ставки. У подальшому експортне мито використовувалось як важіль оперативного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, передусім, для обмеження вивозу важливої для економіки сировини. Цей захід був пов'язаний з необхідністю підвищення рівня завантаженості потужностей підприємств переробної промисловості. Вивізне мито і нині використовується стосовно експортних операцій з металобрухтом, живою худобою, шкіряною сировиною, а також насінням окремих олійних культур. Однак за зобов'язаннями, прийнятими Україною при вступі до СОТ, ставки експортного мита знижуються: на брухт чорних металів - з 30 євро за тонну до 10 (кінцева ставка мита); брухт легованих чорних металів та напівфабрикатів з їх використанням - з 30 до 15 євро за тонну; живу велику рогату худобу - з 50% (55, 75 залежно від виду та маси худоби) - до 10%; шкірсировину - з 27-30% до 20%; насіння олійних культур - з 17% до 10%.

Структура ввізного митного тарифу за видами застосування ставок характеризується переважанням частки адвалорних ставок , яка впродовж 2001 - 2005 років складала 79,7%, а на час вступу до СОТ (16.05.08) зросла до 98,5%. За цей період частка специфічних ставок зменшилася з 16,3% до 1,5%, а комбінованих - з 4% до нуля.

До чинного впродовж 2005-2009 рр. митного тарифу України входило понад 10,9 тисячі тарифних ставок, з них лише 16,4% - у нульовому діапазоні, 6,4% - вище 15%, тобто на рівні міжнародних тарифних піків.

Подальші кроки тарифної політики, відповідно до вимог СОТ, стосувались збільшення в 2,2 раза кількості ставок у нульовому діапазоні і кардинальному зменшенні пікових ставок (з 698 до 314 ставок, або у 2,2 раза) та специфічних ставок (з 1782 до 163, або у 10,9 раза), а також усунення комбінованих ставок (табл. 1).

тарифний торгівля міжнародний економічний

Таблиця 1. Кількість та структура тарифів України за діапазоном ставок

Період	Діапазон ставок	Специфічна ставка	Комбінована ставка	Всього
	0	0,01-5,0	5,1-10,0	10,1-15,0	15,1 - 20 і вище
З 04.05.01 по 30.11.05
Кількість, %	179616,39	384135,05	171315,63	6906,3	698 6,37	1782 16,26	438 4,0	10958100,00
З 01.12.05 по 30.12.07
Кількість, %	350131,11	342630,44	215519,15	8837,85	422 3,75	671 5,96	196 1,74	11254100,00
З 01.01.08 по 15.05.08
Кількість, %	336930,51	340230,81	214119,39	8657,83	414 3,75	656 5,94	196 1,77	11043100
З 16.05.08 по 15.01.10
Кількість, %	40106,31	330429,91	250922,72	7456,75	314 2,85	163 1,48	--	11045100
З 16.01.10
Кількість, %	402836,43	330829,91	247522,38	7626,89	322 2,79	163 1,59	-	11058 100

Джерело: за даними ДМСУ

Дослідження прийнятих Україною зобов'язань, взятих при вступі до СОТ, свідчить про зменшення ступеня тарифного захисту вітчизняних виробників від конкуренції з імпортом. Зміни у рівнях імпортних тарифів до і після вступу України до СОТ та збільшення ступеня лібералізації торгівлі представлені в табл. 2.

Таблиця 2. Ставки митного тарифу чинні і зв'язані, %*

	Середньоарифметичні	Середньозважені	Коефіцієнт збільшення лібералізації торгівлі (Кл)
	Станом на 01.09.2010 р.	Зв'язані на час вступу до СТО	Індекс дин. (Ісас)	Станом на 01.09.2010 р.	Зв'язані на час вступу до СТО	Індекс динаміки (Ісвс)
За всією номенклатурою товарів	6,51	6,28	0,964	7,02	5,09	0,725	0,248
Сільськогосподарські товари	13,84	Другие файлы: Міжнародні організації з регулювання світової торгівлі Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнар... Співпраця України і Світової Організації Торгівлі Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільськ... Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні Оптимальна митно-тарифна політика як регулятор співвідношення умов розвитку діяльності підприємств України на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тран... Митно-тарифне регулювання Організаційно-правові аспекти діяльності митних інститутів в Україні. Митно-тарифна політика України на сучасному етапі. Проблеми митного регулювання... Наслідки вступу України до Світової організації торгівлі Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розши...