Співпраця України і Світової Організації Торгівлі

Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Світова економіка"

на тему: "Співпраця України і СОТ"

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні основи співпраці України і СОТ
• 1.1 Загальна характеристика діяльності СОТ
• 1.2 Історія співпраці Украіни і СОТ
• 1.3 Переваги та недоліки членства України у СОТ
• 2. Оцінка наслідків вступу України до СОТ
• 2.1 Аналіз розвитку сільського господарства України після вступ у до СОТ
• 2.2 Аналіз впливу вступу України до СОТ на розвиток промисловості
• 2.3 Перспективи подальшої співпраці України із СОТ
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додатки
• організація торгівля сільський промисловість

Вступ

Актуальність теми дослідження зумовлена невпинно зростаючою роллю СОТ у сучасному економічному розвитку світу. Динамічний розвиток світового господарства, посилення якісних і кількісних економічних зв'язків між країнами привертають все більше уваги як фахівців, так і всіх, хто цікавиться розвитком суспільства. Питання приєднання України до Світової Організації Торгівлі (далі СОТ) викликали сьогодні чимало наукових дискусій з приводу прогнозування можливих наслідків такого кроку. При цьому прогнозні оцінки цих наслідків є розрізненими і несистематичними та інколи є діаметрально протилежними - від вкрай негативних до вкрай позитивних.

У травні 2008 році Україна стала повноправним членом Світової Організації Торгівлі. В рамках СОТ у сучасний період глобалізації світової економіки здійснюється близько 95% міжнародної торгівлі. Членство у COT означає кінець торговельно-економічної відстороненості України від загальносвітових правил ведення бізнесу, визнання та приєднання до світових стандартів якості товарів і послуг, розвиток зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств і компаній, окремих регіонів і країни в цілому. Водночас, після вступу України до COT окремі галузі та сектори національної економіки, суб'єкти підприємництва можуть зазнати втрат унаслідок загострення конкуренції в процесі зниження ставок митного тарифу України та відкриття внутрішнього ринку товарів і послуг для нерезидентів. Ці питання нас сьогодні турбують, тому що під удар може бути поставлена більшість вітчизняних підприємств. Баланс переваг і недоліків залежить, в першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, яка посилюється навіть незалежно від участі України в COT.

Подібний стан вивчення цієї проблеми негативно позначається на спроможності науковців об'єктивно оцінити численні позитивні та негативні чинники впливу членства України у СОТ на її економіку, зовнішню торгівлю, соціальну сферу.

Дослідженню співробітництва України та СОТ присвячено чимало праць видатних вчених-економістів, серед яких вагомий внесок здійснили О. Фесенко, Я. Жаліло, Я. Базилюк, Я.Белінська, Т. Кальченко, В. Сиденко, О.Барановський та інші. Питання впливу вступу до СОТ України на розвиток агропромислового комплексу вивчався рядом вчених, такими, як Клочко В.М., Мерчанський В.В, Амбросов В.Я., Онегіна В.М., Волченко Н.В.

Метою даної роботи є дослідження процесу приєднання та прояву співпраці України і СОТ, надання оцінки наслідків членства України у СОТ.

Для досягнення цієї мети у курсовій роботі поставлені наступні завдання:

- розкрити поняття, завдання та функції Світової Організації Торгівлі;

- з'ясувати умови, принципи та засади вступу до СОТ;

- дослідити історію співпраці України і СОТ;

- окреслити переваги та недоліки членства України у СОТ;

- проаналізувати наслідки вступу України до СОТ для промисловості і сільського господарства;

- визначити перспективи подальшої співпраці України і СОТ.

Об'єктом дослідження є процеси приєднання та прояву співпраці України зі Світовою Організацією Торгівлі.

Предметом дослідження роботи є умови, особливості та наслідки членства України в СОТ.

Інформаційну базу дослідження склали наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та нормативні акти України, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність та співпрацю із Світовою організацією торгівлі. Використано також матеріали Міністерства економіки України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Світової організації торгівлі, також аналітичні прогнози та рекомендації що були розроблені Центром ім. О. Разумкова, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень автора курсової роботи доповідалися й обговорювалися на захисті курсової роботи та викладені у статті "Співпраця України і СОТ".

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків. Основний текст курсової роботи викладено на 47 сторінках, у тому числі 4 таблиці та 5 рисунків.

1. Теоретичні основи співпраці України і СОТ

1.1 Загальна характеристика діяльності СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) - єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція - забезпечувати, щоб торговельні обміни відбувалися настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після Другої світової війни. Тож попри те, що СОТ - одна з наймолодших міжнародних організацій, багатосторонній торговельній системі, початково закладеній ҐАТТ, вже понад 60 років [5, c.318-320].

Протягом минулих 65 років світова торгівля зростала надзвичайно швидко. ҐАТТ і СОТ допомогли створити сильну торговельну систему, сприяли безпрецедентному зростанню торгівлі.

Світова Організація Торгівлі заснована 1 січня 1995 року за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 - 1994 роки). Місце розташування: Женева, Швейцарія. Членами організації є 159 країн (за станом на 03 березня 2013 року). Головує Паскаль Ламі (генеральний директор) [42].

СОТ покликана регулювати торговельні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів. Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами організації. Невід'ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

Основні принципи і правила ГАТТ/СОТ:

- торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

- регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

- відмова від використання кількісних і інших обмежень;

- транспарентність торговельної політики;

- врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів тощо.

Найважливіші функції СОТ:

- контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

- проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

- врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

- співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Загальні переваги від членства у СОТ:

- створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;

- доступ до механізму СОТ врегулювання торговельних суперечок, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів і усунути дискримінації;

- можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у багатосторонніх торговельних переговорах при виробленні нових правил міжнародної торгівлі [41].

Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об'єднаних терміном "Багатосторонні торговельні угоди". Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється приблизно 97% усієї світової торгівлі товарами і послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 багатосторонніх торговельних угод і інших правових документів, основними з який є Угода про створення СОТ і додані до неї багатосторонні торговельні угоди (таблиця 1.1) [41]:

Таблиця 1.1 - Багатосторонні угоди з торгівлі товарами