Основні цілі та принципи організації діяльності Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ). Організаційна структура та функції підрозділів ЄСЦБ. Інструменти грошово-кредитної політики та операції. Проблеми та перспективи функціонування організації.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

План

• Вступ
• 1. Цілі і принципи організації діяльності ЄСЦБ
• Організаційна структура і функції підрозділів ЄСЦБ
• 2. Інструменти грошово-кредитної політики та операції ЄСЦБ
• 3. Проблеми і перспективи функціонування ЄСЦБ
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) є міжнародною банківською системою, що складається з наднаціонального Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Національних центральних банків (НЦБ) держав - членів Європейського Економічного Співтовариства. Існування цієї системи є невід'ємною частиною процесу створення Європейського економічного і валютного союзу.

Відповідно до Маастрихтського договору про створення Європейського економічного і валютного союзу (ЕЕВС) Європейський центральний банк (ЄЦБ), до компетенції якого входить проведення незалежної і єдиної політики для всіх країн - учасниць ЄС, займає провідне становище в структурі інститутів, відповідальних за підтримання стійкості євро і загальної макроекономічної збалансованості в Євросоюзі.

Фінансова інтеграція країн ЄС - це багатоплановий процес, який впливає на всю систему світових фінансів. Напрями та ступінь цього впливу залежать значною мірою від стабільності, стійкості, привабливості нової європейської валюти, а також від цілей, орієнтирів, механізмів реалізації єдиної грошово-кредитної політики країн ЄС, а точніше - членів ЕЕВС.

Завданнями даної роботи є: дослідити організацію, цілі та принципи ЕСЦБ; інструменти її грошово-кредитної політики; її становище, проблеми та майбутні перспективи функціонування.

європейська система центральний банк

1. Цілі і принципи організації діяльності ЄСЦБ

Організаційна структура і функції підрозділів ЄСЦБ

За своєю структурою ЄСЦБ частково схожа на Федеральну резервну систему в США, що складається з 13 банків на чолі з The Bank of New-York і в цілому виконує роль центрального банку. При цьому, національні центральні банки Великобританії, Данії, Греції та Швеції є членами Європейської системи центральних банків зі спеціальним статусом: їм не дозволено брати участь у прийнятті рішень, що стосуються проведення єдиної грошової політики для "зони євро" і реалізовувати подібні рішення.

Європейська система центральних банків включає в себе Європейський центральний банк і Національні центральні банки країн - учасниць "зони євро". У статуті ЄСЦБ та ЄЦБ проголошена незалежність цих організацій від інших органів Союзу, від урядів країн - членів ЕЕВС і будь-яких інших установ. Це цілком відповідає звичайному статусу центрального банку в рамках окремої країни. Разом з тим істотне значення має зафіксований у спеціальній статті статуту "генеральний принцип", згідно з яким Європейська система центральних банків управляється керівництвом ("приймають рішення органами") Європейського центрального банку, і, перш за все, Радою Керуючих.

Рада Керуючих, верховний керівний орган, включає в себе всіх членів Виконавчої Дирекції та керуючих НЦБ лише країн - учасниць Європейського економічного і валютного союзу.

До основних функцій Ради Керуючих відносяться:

адаптація інструкцій і прийняття рішень, що забезпечують досягнення цілей створення Європейської системи центральних банків;

визначення ключових елементів грошової політики ЕЕВС, таких як процентні ставки, розмір мінімальних резервів Національних центральних банків, розробка конкретних інструкцій щодо її проведення.

Виконавча Дирекція включає в себе Президента, Віце-президента і чотирьох членів, відібраних з числа кандидатів, що мають великий професійний досвід у фінансовій чи банківській сфері. Виконавча Дирекція повинна проводити грошову політику відповідно до інструкцій і правил, прийнятих Радою Керуючих Європейського центрального банку і, таким чином, керувати діями НЦБ, приймаючи по необхідності відомчі інструкції.

Генеральна Рада, третій керівний орган Європейської системи центральних банків, включає Президента та Віце-президента Європейського центрального банку та керівники Національними центральними банками всіх країн Європейського Економічного Співтовариства, незалежно від їх участі в ЕЕВС. Генеральна Рада виконує функції, які раніше здійснювалися Європейським Валютним Інститутом і які необхідно продовжувати на третьому етапі плану ЕЕВС. До основних завдань Генеральної Ради можна віднести наступні:

здійснення консультаційних функцій ЄСЦБ;

збір та обробка статистичної інформації;

підготовка щоквартальних та щорічних звітів про діяльність ЄЦБ, а також щотижневих консолідованих фінансових звітів;

розробка та прийняття необхідних правил по стандартизації бухгалтерського обліку і звітності по операціях, що проводяться НЦБ;

вживання заходів, що відносяться до оплати Статутного капіталу Європейського центрального банку в частині, не врегульованій Загальним Договором ЄЕС;

розробка посадових інструкцій та правил прийому на роботу в ЄЦБ;

організаційна підготовка до процедури встановлення остаточного фіксованого валютного курсу національних валют до євро.

Президент Європейського центрального банку одночасно є головою всіх трьох його керівних органів: Ради Керуючих, Виконавчої Дирекції та Генеральної Ради, при цьому в двох перших випадках він має вирішальним голосом у разі рівного розподілу голосів. Крім того, Президент представляє ЄЦБ в зовнішніх організаціях або призначає довірену особу для цієї ролі. По відношенню до третіх осіб він, за законодавством, представляє ЄЦБ.

Національні центральні банки країн-учасниць є невід'ємною частиною Європейської системи центральних банків і діють відповідно до вказівок та інструкціями ЄЦБ.

Рада Керуючих ЄЦБ уповноважена розробляти кредитно-грошову політику, а Виконавча Дирекція - втілювати її в життя. В тій мірі, у якій це можливо і доцільно, Європейський центральний банк вдається до використання можливостей Національних центральних банків.

Під керівництвом Ради Керуючих працюють тринадцять Комітетів:

Комітет внутрішніх аудиторів;

Комітет по банкнотах;

Бюджетний комітет;

Комітет зовнішньої комунікації;

Комітет бухгалтерського обліку та грошових доходів;

Юридичний комітет;

Комітет з ринкових операцій;

Комітет з грошово-кредитної політики;

Комітет міжнародних відносин;

Статистичний комітет;

Комітет банківського нагляду;

Комітет інформаційних систем;

Комітет платіжно-розрахункових систем.

НЦБ збирають заявки на участь в операціях Європейського центрального банку і передають ці дані в центральний комп'ютер ЄЦБ у Франкфурті. На основі зібраних заявок ЄЦБ визначає ринкову ціну ресурсів і спускає відповідні інструкції Національним центральним банкам, які і розподіляють операції серед контрагентів. З урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навіть порівняно невеликі організації можуть брати участь в операціях ЄСЦБ. У разі необхідності тендери можуть проводитися протягом години на основі електронного обміну інформацією.

Європейська система центральних банків має право відмовити в доступі до інструментів кредитно-грошової політики з міркувань надійності або в разі грубого або неодноразового порушення контрагентом своїх зобов'язань. При відборі учасників спеціалізованих операцій застосовуються і деякі додаткові критерії.

Головною метою створення Європейської системи центральних банків, відповідно до статті 2 Статуту ЄСЦБ та ЄЦБ, є підтримка стабільності цін.

Ще у далекому 1998 році Рада Керуючих ЄЦБ уточнила головну мету грошово-кредитної політики ЕЕВС, вказавши, що поняття "стабільність цін" передбачає можливість зростання гармонізованого індексу цін на споживчі товари до 2% на рік, одночасно визначивши та його структуру стосовно до споживчих товарів і послуг.

Встановлено, що стабільність цін повинна підтримуватися в середньостроковій перспективі, причому неприпустимі зростання цін понад встановлену величину і дефляція, тобто тривале зниження їх рівня. Для досягнення основної мети ЄСЦБ вирішує такі конкретні завдання, визначені у статті 3 його Статуту:

1. Визначення та проведення єдиної грошово-кредитної політики.

Рада керівників ЄЦБ визначає єдину грошово-кредитну політику, яку Національні центральні банки впроваджують децентралізованим і гармонійним чином. В основному для проведення грошово-кредитної політики використовуються ті процедури та інструменти, які використовувалися більшістю центральних банків до становлення Європейського економічного і валютного союзу.

2. Зберігання і управління офіційними валютними резервами країн-учасниць, а також здійснення валютних операцій.

Європ...