Міжнародна інформація. Міжнародні інформаційні відносини

Поняття інформації та аспекти інформаційної культури. Виникнення міжнародних відносин у сфері обміну інформаційними ресурсами. Значення світової електронної мережі правових документів. Розгортання державою власної системи зовнішньополітичної комунікації.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

74

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І МІЖНАРОДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН

1.1 Поняття інформації та аспекти інформаційної культури

1.2 Міжнародна інформація

1.3 Міжнародні відносини у сфері інформації

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1

Розділ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

2.1 Глобалізація міжнародної інформації

2.2 Світова електронна мережа правових документів GLIN (Global Legal Information Network)

2.3 Проблеми становлення інформаційного суспільства в Україні

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

3.1 Зовнішньополітичні комунікації

3.2 Державна інформаційна політика і національні інформаційні ресурси

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Тема даної дипломної роботи «Міжнародна інформація. Міжнародні інформаційні відносини» є надзвичайно актуальною. Її актуальність полягає в тому, що нинішнє суспільство перенасичене інформацією, яка не завжди є достовірною і правдивою, тому в таких умовах загострюється проблема її фільтрації. Очевидним є вплив інформаційних потоків на характер міжнародних відносин. Один неправильний вислів, або навіть акцент можуть зірвати підписання важливого міжнародного документу, чи навіть розв'язати збройний конфлікт. Вищезазначене й актуалізує тему дипломної роботи.

Функції міжнародної інформації полягають в узагальненій та професійній оцінці інформації, прогнозуванні міжнародно-правових та економічних наслідків прийнятих рішень, у створенні обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо їх реалізації.

Серед характеристик джерел інформації найважливішими є: статус джерела, надійність, кваліфікація, довіра до джерела, цінність і вага інформації. Усі джерела інформації поділяються на: відкриті, закриті і конфіденційні. Є також поділ на особистісні джерела і опосередковані джерела. До особистісних джерел відносять безпосередньо осіб: дипломати, офіційні представники уряду, співробітники дипломатичних представництв а також інші офіційні особи, які висловлюють офіційну точку зору.

Джерелами дезінформації можуть виступати: спеціалізовані відомства; опосередковані джерела, які видають неперевірену інформацію. Ці джерела найчастіше використовуються для перевірки на політичні, економічні та військові кроки держави, на вивчення думки громадськості щодо прийняття рішень, для свідомого перекручування інформації з метою досягнення власних інтересів.

В сучасних умовах, інформація перетворилась на глобальну проблему, вона має світовий, міжнародний характер.

Інформація стала складовою інших глобальних проблем, таких як боротьба зі стихійними лихами, проблема біженців, проблема розподілу світових енергетичних ресурсів.

Сучасні засоби зв'язку глобалізували можливості передачі великих масивів інформації за неймовірно короткий час, мультимедійні системи здійснюють миттєву передачу інформації на будь-яку відстань, що впливає на суспільні процеси в світі.

Глобальна роль інформації привела до появи в суспільстві концепції інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим третє тисячоліття називають тисячоліттям становлення інформаційної цивілізації і визначають характеристики інформаційного суспільства (ІС).

Інформаційно-аналітичне забезпечення міжнародних відносинах є складовою зовнішньополітичних комунікацій, які є одним з елементів сучасного міжнародного співробітництва. Інформаційно-аналітичне забезпечення відображає реагування міжнародного співтовариства на політичні процеси у системі, на зміну економічної ситуації, забезпечує адекватний вплив на небажані зміни. Від інформаційного забезпечення залежить якість урядових рішень, передбачення і випередження подій, прийняття спільних рішень із глобальних проблем міжнародного товариства.

Проблема міжнародної інформації та міжнародних інформаційних відносин знайшла висвітлення в роботах зарубіжних та вітчизняних авторів. Разом з тим аналіз стану дослідження дипломної роботи дозволяє твердити про те, що вона є малодослідженою.

Мета дипломної роботи полягає в обґрунтуванні таких понять, як міжнародна інформація та міжнародні інформаційні відносини. Лише з початком глобалізації суспільства, а згодом і всіх процесів в ньому, ця тема набула актуальності і становить собою не аби який інтерес.

Досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються наступними задачами:

- Розкрити сутність понять «міжнародна інформація» та «міжнародні відносини»;

- Проаналізувати глобалізацію міжнародної інформації та становлення інформаційного суспільства;

- Проаналізувати стан інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин;

- Визначити основні напрямки державної інформаційної політики.

Об'єктом дослідження є міжнародна інформація і міжнародні інформаційні відносини.

Предметом дослідження виступають події, процеси і навіть реформи, які відбулися і продовжують відбуватися в міжнародній інформації (як в процесі) і міжнародних інформаційних відносинах.

Методичну основу дослідження складають компаративістський, системний та дедуктивний методи. Їх використання дозволило порівняти поняття «міжнародна інформація» та «міжнародні інформаційні відносини» та знайти вірний підхід до проблемі становлення інформаційного суспільства.

Структура роботи зумовлена специфікою вирішення основних дослідницьких завдань. Робота складається зі вступу, основного тексту та висновків.

Обсяг роботи сімдесят одна сторінка, з них п'ятдесят дев'ять сторінок основного тексту.

Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І

МІЖНАРОДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН

1.1 Поняття інформації та аспекти інформаційної

культури

Інформація - це відомості про об'єкти та явища навколишньої дійсності, про їхні параметри, властивості та стан, які знижують ступень невизначеності та неповноти знання про ці об'єкти та явища. Крім того, інформація - це дані, що використовуються для отримання нових знань чи прийняття рішень. Даних, що зберігаються, завжди більше, ніж інформації. Таким чином, інформація - це цілеспрямовані знання про об'єкти, представлені в різноманітних моделях.

Виділяють основні поняття міжнародної інформації, які визначають предмет міжнародних інформаційних відносин, об'єкти і суб'єкти таких відносин. На сьогодні терміном «Міжнародна інформація» позначають такі поняття.

Міжнародна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища у міжнародному співтоваристві (міжнародному інформаційному просторі), зафіксовані на матеріальних носіях з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати ці відомості.

Коли говоримо про сукупність якихось явищ, то ці явища можуть ставати суб'єктами міжнародного права. Та коли явища зафіксовані на матеріальних носіях, то вони будуть ставати предметами речового, майнового міжнародного права. Тобто вони можуть оскаржуватися, їх можна подавати в арбітражний суд, з ними можна працювати як із звичайними матеріальними речами. Тому з одного боку ми говоримо, що інформація - це не матерія, а з іншого боку - інформація може бути об'єктом міжнародного права. Незважаючи на приватний характер власності інформації, на те, що є фірми, є приватні особи, які володіють тими чи іншими масивами інформації, відповідальність, за міжнародним правом, на міжнародній арені несе держава. І тому держава в спеціальному законодавстві контролює ті інформаційні ресурси, які перебувають на території певної країни.

Міжнародна інформація визначається як сукупність відомостей про систему міжнародних відносин, а також про структуру, загальні властивості інформації і питання, пов'язані з пошуком, збиранням, аналізом, зберіганням та розповсюдженням інформації у системі міжнародних відносин.

Процес одержання, зберігання та використання міжнародної інформації тісно пов'язаний з процесом глобальної комунікації між суб'єктами міжнародних інформаційних відносин, які виникають у всіх сферах діяльності держави і суспільства при одержанні, зберіганні та використанні інформації.

Таким чином, міжнародна інформація є складовою глобальної комунікації, метою якої є з'ясування закономірностей взаємодії суспільства та інформації і формування інформаційного суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики дер жав, економічної стратегії країн, на забезпечення національної безпеки, прогресивний розвиток міжнародних відносин та міжнародного права. Кожна країна формує свою стратегію інформаційної політики, в якій визначаються усі аспекти інформаційного забезпечення міжнародних відносин.

Так, наприклад, в США інформаційна політика держави спрямована на забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі, вона входить до воєнної доктрини США та американської стратеги безпеки. Це зовнішній аспект. Внутрішній аспект інформаційної політики США орієнтований на забезпечення доступу до інформації для...