Зовнішньоекономічні зв’язки Волинської області

Геополітичні, природно-географічні, соціально-економічні фактори та правова база формування зовнішніх зв’язків Волинської області. Аналіз співробітництва області з зарубіжними територіями. Перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Суть поняття “зовнішньоекономічні зв'язки”

1.2 Методичні аспекти дослідження зовнішніх зв'язків адміністративної області

Розділ 2. ПЕРЕДУМОВИ І Фактори формування зовнішнЬОЕКОНОМІЧНИХ зв'язків Волинської області

2.1 Історичні фактори

2.2 Геополітичні фактори та нормативно-правова база формування зовнішніх зв'язків

2.3 Природно-географічні фактори

2.4 Соціально-економічні фактори

Розділ 3. еКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Зовнішня торгівля товарами

3.2 Зовнішня торгівля послугами

3.3 Основні напрями інвестиційної діяльності

РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4.1 Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків

4.2 Перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків

ВИСНОВКи

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. З розвитком глобалізаційних процесів та зростанням взаємозалежності країн світу, дослідження зовнішніх зв'язків країн та регіонів є досить актуальним. У сучасних умовах локальні економіки окремих країн та регіонів поступово і все більше інтегруються у світову економіку. Прогрес кожної країни тісно пов'язаний з рівнем і характером її взаємодії з іншими державами. Волинська область є прикордонною територією до Європейського Союзу. Розвиток її відносин із сусідніми країнами має велике значення на розвиток економіки й добробуту регіону і нашої держави. Таким чином, досліження розвитоку зовнішніх зв'язків Волині є важливим питанням сьогодення.

Мета роботи полягає у дослідженні головних рис зовнішніх зв'язків Волинської області та виявленні особливостей їх формування та функціонування.

Виходячи з мети, у дипломній роботі вирішувались такі завдання:

- розкрити суть і зміст поняття “зовнішньоекономічні зв'язки”;

- розкрити методичні основи вивчення зовнішньоекономічних зв'язків;

- дослідити фактори формування зовнішньоекономічних зв'язків Волині;

- проаналізувати сучасний стан співробітництва з зарубіжними територіями;

- виявити проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Волинської області.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є зовнішньоекономічні зв'язки Волинської області. Предметом дослідження є основні напрями і стан сучасних зовнішньоекономічних зв'язків Волині, проблеми та перспективи їх розвитку.

Теоретико-методологічну базу дослідження становлять праці таких науковців, як Є. Ф. Авдокушин, Є. С. Акопов, Ю. Г. Козак, Н. Н. Коцан, В. Й. Лажнік, Н. П. Луцишин, П. В. Луцишин, Н. А. Мікула, М. Д. Пістун, А. П. Румянцев, С. В. Федонюк, М. А. Шепєлєв та ін.

Джерелами написання дипломної роботи є: монографії, підручники, періодична преса, статистичні збірники, карти, дані комп'ютерної мережі Інтернет.

Дослідження проводилось на основі системного підходу з використанням таких методів, як історичний, літературний, статистичний, аналізу і синтезу, порівняльний, картографічний та інші.

Практичне значення результатів дослідження. Матеріали дипломної роботи можуть бути викоистані при вивченні низки навчальних дисциплін, які вивчаються на географічних факультетах, зокрема таких як “Економічна і соціальна географія України”

Поставлені завдання роботи визначили її структуру. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Суть поняття “зовнішньоекономічні зв'язки”

На сучасному етапі жодна держава не може успішно розвиватись без зовнішніх зв'язків з іншими державами, оскільки не є самодостатньою і незалежною у своєму існуванні від життєво необхідних ресурсів (природних, трудових, фінансових та ін.). найбільшою проблемою людського суспільства є якомога більш повне задоволення потреб людей при обмежених ресурсах. При цьому в процесі історичного розвитку спостерігається постійне зростання потреб, задоволення яких є практично неможливим без обміну між регіонами і розвитку зв'язків між державами.

Зовнішні зв'язки - це взаємообмін з країнами світу продукцією матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання проблем людства, міжнародний рух населення, розширення особистих контактів громадян [2, с. 36].

Зовнішні зв'язки мають дуже розгалужену структуру. Найважливішими видами зовнішніх зв'язків є: політичні, економічні та соціальні (наукові, релігійні, культурні, інформаційні, екологічні, військові, гуманітарні).

Значення зовнішніх зв'язків для підвищення суспільної ефективності обгрунтували ще А. Сміт і Д. Рікардо, результатом дослідження яких стала теорія порівняльних витрат виробництва. Суть її полягає у тому, що кожна країна має вигоду від розвитку зовнішньої торгівлі, використовуючи відмінності у витратах, врахування яких сприяє спеціалізації країни на виробництві тієї продукції, по якій вона має найбільші переваги у витратах. За цією теорією, для країни не вигідно розвивати навіть ті галузі, де витрати виробництва нижчі, ніж в інших країнах, але різниця у витратах менша, ніж за продукцією найбільш розвинутої галузі в даній країні [1, с. 65].

Розвиток усіх країн світу та їх регіонів за загальними економічними законами зумовлює пріоритетність економічного характеру зовнішніх зв'язків. Система зв'язків між господарствами країн на основі міжнародного поділу праці формує зовнішні економічні зв'язки двох країн або двох окремих регіонів.

Зовнішньоекономічні зв'язки - це сукупність напрямів, форм, методів і засобів торговельно-економічного, валютного і кредитно-фінансового співробітництва між країнами чи регіонами з метою раціонального використання міжнародного поділу праці. Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв'язки є системою економічних відносин, які виникають при переміщенні всіх видів ресурсів між державами й економічними суб'єктами різних держав. Ці двосторонні відносини охоплюють усі сфери економічного життя держави [77].

Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічні зв'язки мають великий вплив на розвиток політичних процесів. Вони не є автономними від політичного і соціального розвитку людського суспільства, а навпаки з ним пов'язані.

Зовнішньоекономічне співробітництво між державами здійснюється у таких основних формах:

1) зовнішня торгівля;

2) міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини;

3) міжнародна інвестиційна діяльність;

4) міграція населення і робочої сили;

5) міжнародні науково-технічні зв'язки [9].

Зовнішня торгівля є провідною формою зовнішньоекономічних відносин. Це торгівля між країнами, окремими регіонами, економічними суб'єктами, яка складається з експорту та імпорту товарів і послуг. Зовнішню торгівлю ринку характеризують такі показники:

1. Експорт - це вивіз товару, робіт, послуг, результатів інтелектуальної власності, у тому числі виключних прав на них, із митної території за кордон без зобов'язання про зворотне ввезення.

2. Імпорт - це ввіз товару, робіт, послуг, результатів інтелектуальної власності, у тому числі виключних прав на них, на митну територію із-за кордону без зобов'язання про зворотній вивіз.

3. Зовнішньоторговельний оборот - це обсяг зовнішньоторговельної діяльності регіону, країни, групи країн, що дорівнює сумарному розміру експорту та імпорту за рік або за інший фіксований період.

4. Сальдо зовнішньоторговельного оборобу - різниця між експортом та імпортом товарів і послуг.

5. Генеральна торгівля - ціна зовнішньоторговельної операції і ціна транзитних товарів.

6. Реекспорт - це зворотне вивезення з країни раніше ввезених з-за кордону товарів, які не піддавались переробці.

7. Реімпорт - це зворотне ввезення в країну раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались переробці.

8. Товарна структура експортно-імпортних операцій - це показник розподілу експорту та імпорту по головним товарним позиціям.

9. Географічна структура експортно-імпортних операцій - це розподіл зовнішньої торгівлі за групами країн, регіонів [30].

Сучасна зовнішня торгівля характеризується зростанням обміну товарами і швидким розвитком міжнародного обміну послугами. Все більший вплив на світовий економічний розвиток і на міжнародні економічні відносини починає здійснювати міжнародна торгівля...