Тайвань у міжнародній торгівлі
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯРЕФЕРАТз дисципліни «Міжнародна торгівля»на тему:«Тайвань у міжнародній торгівлі»Виконав:Шаль Эдуард АльбертовичПеревірила:к.е.н., доцент Новикова М.В.Київ – 2009ПланВступІ. Теоретична частина. Особливості економічного розвитку нової індустріальної країни – Тайваню1. Географічне розташування Тайваню2. Стан внутрішньої економіки країни3. Зовнішньоекономічні зв’язки країниІІ. Практична частина1. Показники динаміки імпорту та експорту2. Квоти3. Показники експорту, імпорту, ЗТО на душу населення4. Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі ТайванюВисновкиСписок використаної літературиВступПомітним явищем у світовій економіці став динамічний розвиток деяких країн, що розвиваються, які дістали назву "нові індустріальні країни" (НІК). За відносно короткий час ці країни створили промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії. Вони різко збільшили промисловий експорт і посіли важливе місце у міжнародному поділі праці.Тайвань, що офіційно йменується Китайською Республікою, — саме старе з нині існуючих невизнаних держав. Відділення Тайваню від континентального Китаю відбулося в 1949 р. і стало результатом кровопролитної громадянської війни між двома основними політичними партіями Китаю — комуністичної й Гоминьдан. Глава першої Мао Цзэдун в 1949 р. проголосив Китайську Народну Республіку; глава партії Гоминьдан (Народної) — колишній керівник Китаю, генералісимус Чан Кайши — укрився із залишками своїх чинностей на відокремленому острові в Тихому океані, тільки незадовго до цього звільненому від японців. Китайська Республіка мала міжнародне визнання в 1949—1971 р., коли офіційно займала місце Китаю в ООН, але потім була заміщена там представниками КНР. Тайвань - саме економічно розвинене, заможне й состоявшееся з невизнаних держав. Неурегульований політичний статус не заважає острову ставитися до числа двадцяти найбільших економік миру. Поряд із Сінгапуром, Південною Кореєю й Гонконгом Тайвань входить до числа знаменитих «азіатських драконів», по стандартах економічного й соціально-політичного життя вже що впритул наблизилися до розвинених країн. Приклад Тайваню свідчить, що держава може перебувати в стані невизнаності більше 50 років, не випробовуючи притім яких-небудь катастрофічних незручностей.У роботі використані наукові статті та роботи фахівців з міжнародної торгівлі, Інтернет - видання, присвячені тематиці розвитку економіки Тайваню, статистичні дані та власні розрахунки. І. Теоретична частина. Особливості економічного розвитку нової індустріальної країни – Тайваню1. Географічне розташування Тайваню Тайвань – невизнана держава, вона є частиною комуністичного Китаю, але фактично незалежна. Територія - 36,0 тис. кв. км. Чисельність населення Тайваню – 23,5 млн. осіб, площа – 35,96 тис. кв. км., ВВП – 490 млрд. доларів (1,1% світового ВВП), на нього припадає 1,54% світового промислового і 0,85% сільськогосподарського виробництва. Частка країни у світовому експорті – 3,3%. Населення - в основному китайці (близько 97%). Рівень народжуваності становить близько 0.16%, смертності 0.5%. Середня тривалість життя в чоловіків 72 року, у жінок 76 років. Більше 9/10 дорослих тайваньцев грамотні. 16% економічно активного населення зайнято в сільському господарстві, 53% у промисловості й торгівлі, 7% - у керуванні й 22% - в інших галузях сфери послуг Адміністративний центр - Тайбэй. Адміністрація Тайваню складається з п'яти основах палат - юанів. Вищий законодавчий орган - Законодавчий юань. Йому підкоряється Виконавчий юань - вища виконавча влада. існують також контрольний, юридичний і екзаменаційний юані, функції яких укладаються відповідно в тім, щоб контролювати роботу виконавчих органів; розробляти нові закони й доповнення до конституції; проводити іспити для службовців при надходженні в урядові заклади. Президент, Національні збори й палата мають однаковий строк повноважень - 6 років. У середині 80-х років почалася реорганізація політичної системи на Тайваневі, основними пунктами якої стали скасування воєнного стану легалізація опозиційних партій, зміна поколінь у парламенті. Спадкоємець Цзянь Цзинго - Чи Дэнхуэй, представник корінного тайваньского населення, продовжив перетворення. При ньому прийняті закони про вибори, суспільні організації, добровільну відставку старих членів парламенту. Передбачається прийняття виправлень до конституції, спрямованих на подальшу реформу політичної структури. У цей час на Тайваневі зареєстровано більше 40 політичних партій. Правляча партія Гоминьдан (2.4 млн. чіл.) зберігає твердий контроль над життям острова. Голова - Чи Дэнхуэй. Найбільша опозиційна партія - Демократична прогресивна партія (діє з 1986 р., більше 20 тис. Чіл.) виступає за подальшу демократизацію політичного й громадського життя Тайваню. Голова - Сюй Синьлянь. На минулим у грудні 1992 р. виборах у Законодавчий юань ДПП набрала 30% голосів виборців. Уряд Тайваню офіційно називає острів “Китайською республікою” і претендує на уряд усього Китаю, материкова частина якого, на думку Тайбэя, тимчасово окупована комуністами. Зі своєї сторони Пекін уважає, що Тайвань повинен визнати уряд КНР і пропонує формулу “одна держава - дві системи”
Другие файлы:
Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі
Теоретичні основи ціноутворення в міжнародній торгівлі. Економічна суть поняття ціноутворення в міжнародній торгівлі. Особливості ціноутворення на рин...
Ціноутворення при виході на міжнародний ринок
Економічна суть поняття ціноутворення в міжнародній торгівлі. Цінові стратегії на зовнішньому ринку. Методи та умови ціноутворення в міжнародній торгі...
Процес формування і розвитку міжнародної зустрічної торгівлі
Сутність міжнародної торгівлі, її форми та основні теорії. Характеристика сучасних тенденцій бартеру. Аналіз розвитку бартерних відносин в міжнародній...
