Міжнародні організації

Здавна простори морів і океанів служать людству як поприще різноманітної діяльності (мореплавання, видобутку живих і неживих ресурсів моря, наукових досліджень і ін.). У процесі цієї діяльності держава і міжнародні організації вступають у відносини один з одним, що регулюються юридичними нормами, взаємозалежними і складають в цілому область міжнародно-правових регулювань, називану міжнародним морським правом.

Міжнародне морське право є органічною частиною загального міжнародного права: воно керується розпорядженнями останнього про суб'єктів, джерела, принципи, право міжнародних договорів, відповідальності й ін., а також взаємозалежне і взаємодіє з іншими його галузями (міжнародне повітряне право, космічне право і т.п.). Зрозуміло, суб'єкти міжнародного права при здійсненні своєї діяльності у Світовому океані, що торкається прав й обов'язків інших суб'єктів міжнародного права, повинні діяти не тільки відповідно до норм і принципів міжнародного морського права, але також з нормами і принципами міжнародного права в цілому, включаючи положення Організації Об'єднаних Націй, в інтересах підтримки міжнародного світу і безпеки, розвитку міжнародного співробітництва і взаєморозуміння.

Міжнародне морське право є однією з найбільш древніх частин міжнародного права, що іде своїми коренями в епоху античного світу. Але його кодификація вперше була здійснена лише в 1958 році в Женеві І Конференцією ООН по морському праву, що схвалила чотири конвенції: про територіальне море і прилежащей зоні; про відкрите море; про континентальний шельф; про рибальство й охорону живих ресурсів моря. Ці конвенції і в даний час мають силу для держав, що беруть участь у них.