Тенденції розвитку ринку споживачів

Сутність ринку споживачів, напрями його формування та методи маркетингових досліджень. Індекс споживчих цін, його побудова і розрахунок. Аналіз динаміки базової інфляції і цінової ситуації на споживчому ринку в Україні та пропозиції щодо її поліпшення.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ВСТУП

В наш час Україна перебуває на межах кардинальних змін, як в соціальному, так і в економічному аспектах. Багато що впливає на ці аспекти, і можна сказати навіть, що економічне та соціальне життя країни взаємопов'язані між собою, як одне ціле. Щоб досконаліше виявити ці пропорції та наглядно побачити тенденції розвитку цих процесів, в даній курсовій роботі будуть виконуватися дослідження дуже актуальної в наш час теми, а саме формування та дослідження ринку споживачів.

Ринок споживачів - це окремі особи та домашні господарства, які купують товари та користуються послугами для особистого або сімейного споживання чи використання.

Дана тема є актуальною, тому що виконуючи її дослідження ми можемо на власні очі побачити, як змінюються ціни на товари загального вжитку, як діють інфляційні процеси на ситуацію на ринку споживчих товарів, динаміку змін ІСЦ в різні проміжки часу, а також побачити процес формування ринку споживачів та методологію дослідження його елементів і т. д.

Метою написання даної курсової роботи є розробка тенденцій розвитку ринку споживачів, визначення процесів за яких відбувалося його формування та дослідження.

Об'єктом дослідження виступає ринок споживачів України станом на 2008 рік - травень 2012 року.

Предметом дослідження є формування та дослідження ринку споживачів України,визначення ситуації на ньому та розробка тенденцій його розвитку.

РОЗДІЛ 1.

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ СПОЖИВАЧІВ, ЙОГО ФОРМУВАННЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Сутність ринку споживачів та напрями формування його в Україні

На цьому ринку здійснюється реалізація товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів, відеотехніки, пральних машин тощо) та поточного споживання (продовольства, одягу, взуття та інше). Також споживчий ринок включає в себе ринки різноманітних послуг: ремонт взуття та домашньої техніки, житла, пошив одягу та взуття, послуг освіти, охорони здоров'я, культури, інтелектуальної власності (творів мистецтва тощо). На споживчому ринку об'єктом є продукти кінцевого особистого споживання, які безпосередньо задовольняють певну особисту потребу домогосподарств та окремих громадян.

Носіями попиту на споживчому ринку є домогосподарства (населення), носіями пропозиції - фірми, підприємства, що виробляють і виносять на ринок споживчі товари і послуги.

Попит на ринку окремого споживчого товару (послуги) залежить від багатьох чинників: доходів домогосподарств, смаків (уподобань) населення; змін в цінах на супроводжуючі товари (замінники та доповнювачі).

Пропозиція на цьому ринку визначається виробничими можливостями фірм (підприємств), їх бажанням максимізувати прибуток, оподаткуванням підприємств державою та інше.

Вирішальну роль відіграє попит населення: підприємства завжди виносять на ринок лише такі товари і послуги, на які є попит, які купуються.

Поведінка споживача (покупця) на такому ринку характеризується законами попиту, спадної граничної корисності, співставленням бажання і можливостей домогосподарств. Бажання в економічній теорії характеризується кривими байдужості, а можливість-бюджетними лініями.

Для перехідних економік, в тому числі України, існують проблеми формування споживчого ринку.

Найважливішими напрямами формування споживчого ринку в Україні є:

- ліквідація глибокої диспропорції в народному господарстві між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання.

- здійснення кардинальні реформи в оплаті праці та пенсійному забезпечення, які є основними джерелами доходів населення. Останніх повинно бути досить не лише для нормальної життєдіяльності, а й для купівлі товарів на споживчому ринку.

- розвиток підприємництва в сфері виробництва і збуту продовольчих і непродовольчих товарів;

- підтримка малих і середніх підприємств;

- податкове і кредитне стимулювання виробництва товарів широкого вжитку;

- захист споживчого ринку.

1.2 Методи маркетингових досліджень ринку споживачів

Крім досліджень загального стану ринку, його тенденцій, формування на цій основі сценарію майбутнього, важливе значення має дослідження таких ключових суб'єктів ринку як споживачі. При цьому увага акцентується на кінцевих споживачах-домашніх господарствах. Промисловий маркетинг у цьому плані дещо простіший-склад споживачів досить чітко окреслений, споживацькі переваги більш стійкі, нюансів поведінки у різних представників цієї групи споживачів менше.

До основних методів маркетингових досліджень індивідуальних споживачів ринку споживачів відносять такі:

1. Спостереження за поведінкою споживачів. Цей метод отримання інформації щодо споживачів передбачає знаходження дослідника в їх середовищі, спостереження за тим, як приймаються споживацькі рішення, які оцінки при цьому висловлюються. Так, відкриття нового магазину це завжди певний ризик, це, як правило, певна напруга для власників та менеджерів-як сприйматимуть споживачі новий магазин, наскільки він задовольнить їх, наскільки він виявиться зручним для споживачів, чи будуть вони задоволені асортиментом, обслуговуванням, цінами тощо. Уважний спостерігач може виявити чимало цікавого та корисного щодо особливостей споживацького сприйняття даного магазину.

Таким спостерігачем може бути й кваліфікований продавець.

2. Проведення фокус-групи. Фокус-група - це група споживачів певного товару. З нею працює спеціаліст-маркетолог, який шляхом проведення бесіди з членами групи намагається з'ясувати їх думку про товари-функціональні якості, їх пріоритетність, дизайн, способи та умови реалізації, про те, як проводяться порівняння споживачами конкуруючих товарів. Наприклад, фірма, яка продає риболовецьке знаряддя, може організувати фокус-групу за допомогою якоїсь організації, що об'єднує шанувальників рибної ловлі. Маркетинговий успіх використання методу фокус-групи залежить від того, як підібрано склад групи, наскільки вмілим є її керівник.

3.Збирання даних про споживачів у "кабінетних" та "польових умовах". У першому випадку використовуються вторинні дані-внутрішнього та зовнішнього походження.

На їх основі під час проведення аналітичної роботи може бути створена й нова цінова маркетингова інформація, можуть з'явитися нові гіпотези щодо поведінки споживачів. Відносно "польових" досліджень, то вони передбачають отримання нової (первинної) інформації шляхом безпосередніх контактів зі споживачами.

Найбільш корисними результатами в цьому плані можуть бути такі:

По-перше, отримання фактичних цифрових даних про покупки, здійснені споживачами. У косметичному магазині продаються десятки видів туалетної води. Які з них краще продаються? Цифри нададуть конкретну інформацію про реальні споживацькі переваги.

По-друге, важливе значення має формування узагальненого портрета споживача-вік, стать, рід діяльності, регулярність покупок, звички, освіта та ін. Ця інформація допомагає у правильній побудові комунікацій (зміст та форма звернення, вибір каналу комунікації), у проведенні моніторингу товарної політики компанії (оцінка споживачами пріоритетності властивостей товару, дизайну та інших компонентів).

По-третє, збирання даних про споживачів може бути важливим для активізації просування товарів шляхом звернення безпосередньо до споживача. Наприклад, у практиці готелю "Ялта-Інтурист" можна знайти приклади поштових персональних звернень до тих, хто вже відпочивав у готелі, з пропозицією приїхати в період "низького сезону" та отримати 5-10 % знижки від чинного тарифу.

4. Проведення експерименту. Експеримент є активною формою дослідження-його проведення передбачає певний вплив на об'єкт дослідження. Тобто задається певний імпульс, а потім оцінюється те, як на нього реагує споживач. Очевидно, що власне експерименту передує виникнення якоїсь ідеї (гіпотези). І сам експеримент є способом практичної перевірки ідеї. В економічній сфері неможливо проводити лабораторні експерименти. Будь-які експерименти в економіці-це режим "live" ("наживо"). Тому експеримент як метод маркетингових досліджень-це по суті практична апробація якоїсь маркетингової ідеї. Наприклад, визначається проблема та мета-підвищити попит на послуги фірми-перевізника пасажирів автобусами територією України. Потім вводиться новий фактор, реальне використання якого може (як передбачається) підвищити попит на вказані послуги.

Таким фактором є, наприклад, організація харчування пасажирів, які перебувають у дорозі чотири та більше години. Автори ідеї сподіваються на успіх. Експеримент, який проводиться на окремих маршрутах, що обслуговуються фірмою, покаже, чи буде досягнута мета, якою мірою. Або інший приклад: розробники створили мобільний телевізор. Технічне рішення знайдене. Але чи потрібен такий товар споживачам? Отримання відповіді на це питання потребує проведення спеціального експерименту, пов'язаного з пробним використанням цієї товарної новинки. Слід зазначити, що досить поширеним у маркетингу є проведення експериментальних досліджень ефективності рекламної діяльності.

Важливо у оцінці значення маркетингових досліджень споживачів врахувати ще й такі обставини. По-перше, результати таких досліджень відображають картину сьогоднішнього дня, особливості сьогоднішнього споживацького мислення та сприйняття відповідної ситуа...