Екологічна оцінка раціонального харчування

Вплив неякісного харчування на стан здоров’я та смертність населення України. Класифікація забруднюючих речовин харчових продуктів. Основні принципи лікувального харчування. Методика оцінки раціонів харчування з урахуванням медико-екологічних чинників.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

• Вступ
• 1 Характеристика екологічної оцінки раціонального харчування
• 1.1 Вплив неякісного харчування на стан здоров'я та смертність населення України
• 1.2 Екологічні проблеми харчування
• 1.2.1 Класифікація забруднюючих речовин харчових продуктів
• 1.2.2 Зєднання, що утворюються при зберіганні та переробці харчових продуктів
• 1.3 Основи організації та проведення лікувального харчування
• 1.3.1 Основні принципи лікувального харчування
• 1.4 Постановка задачі
• 2 Методика оцінки раціонів харчування з урахуванням медико-екологічних чинників
• 2.1 Методи оцінки якості кулінарної продукції
• 2.2 Гігєнічна оцінка фактичного харчування студентів
• 3 Розробка інформаційної системи оптимізації харчування з урахуванням екологічних чинників
• 3.1 Використання стандарту IDEF0 для побудови моделі, що описує процес оптимізації харчування з урахуванням екологічних чинників
• 3.2 Використання стандарту IDEF1х для побудови логічної та фізичної моделі даних інформаційної системи оптимізації харчування з урахуванням екологічних чинників
• Висновки
• Список джерел інформації
• Додаток А
• Додаток Б
• Додаток В
• Додаток Г

ВСТУП

Важливою проблемою сьогодення залишається вивчення впливу кількості і якості харчування на здоров'я й смертність населення України.

Основний завданням в області забезпечення здорового харчування є забезпечення високої якості та нешкідливості для здоров'я людини харчових продуктів; поширення інформації щодо принципів раціонального харчування.

Тож існує потреба проводити аналіз та зробити висновки й запропонувати найбільш доступні шляхи по поліпшенню якості харчування населення України, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню здоров'я й зниження смертності населення.

Проблема негативного впливу забруднення навколишнього середовища на здоров'я людини стає усе більше гострою. Вона переросла національні границі й стала глобальної. Інтенсивний розвиток промисловості, хімізація сільського господарства приводять до того, що в навколишнім середовищі з'являються в більших кількостях хімічні сполуки, шкідливі для організму людини. Разом з тим успіхи науки дозволяють регулювати зміст цих шкідливих речовин і доводити їхню концентрацію до безпечних величин. Це стосується як всього навколишнього середовища, так і окремих харчових продуктів.

Проведення аналізу проблеми оцінки раціонів харчування дозволяє виділити основну мету дослідження: розробку інформаційного забезпечення для комплексної медико-екологічної оцінки вибору раціонального харчування населення.

Даний курсовий проект присвячений розробці інформаційного забезпечення задачі комплексної медико-екологічної оцінки вибору раціонального харчування населення.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

1.1 Вплив неякісного харчування на стан здоров'я та смертність населення України

Висока смертність населення України має потребу у вивченні основних причин, якими вона викликана. Це дасть можливість розробити зважену демографічну політику зниження рівня смертності й збільшення тривалості життя населення України. Сучасні тенденції смертності на Україні відрізняються від розвинених країн наступними рисами: структурою смертності, що властива країнам, що не завершили демографічний перехід, зокрема, значною питомою вагою в загальній кількості померлих, померлих від інфекційних захворювань; раннім віком настання смерті. Середній вік смерті від основних класів хвороб населення України на 10-15 років менше ніж у розвинених країнах [9].

Ці відмінності формуються під впливом багатьох причин, які більш-менш вивчені та для яких запропоновані основні заходи щодо їхнього подолання. Без уваги широкого наукового співтовариства залишилося вивчення впливу кількості і якості харчування на здоров'я й смертність населення України [9].

Основний завданням держави в області забезпечення здорового харчування, на сучасному етапі розвитку, є створення сприятливих умов для: доступності харчових продуктів для всіх прошарків населення; забезпечення високої якості та нешкідливості для здоров'я людини харчових продуктів; поширення інформації щодо принципів раціонального харчування [22].

Під якісним харчуванням ми розуміємо харчування, що повинне забезпечувати організм людини достатньої для нормального розвитку їжею, кількістю калорій, і, що особливо важливо, бути збалансованим по складу живильних речовин: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів. Для збереження здоров'я людини, його працездатності, правильного росту й розвитку дітей необхідне споживання білків, особливо тваринного походження. Раціональною нормою визначається, що частка білків не повинна бути менше ніж 15%, жирів - менше ніж 30%, а частка вуглеводів повинна становити відповідно 55% добового споживання. Недолік тих або інших елементів приводить до порушення життєво важливих функцій людини [13].

Основними джерелами інформації про кількість та якість харчування населення України є:

- оцінка споживання населенням України основних продуктів харчування на основі обстежень умов життя домогосподарств (Держкомстат України);

- баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України на основі балансових розрахунків фондів споживання основних сільськогосподарських продуктів в Україні та регіонах (Держкомстат України); дослідження, які проводяться Міністерством охорони здоров'я України, науковими установами НАН України й іншими недержавними науковими установами [21].

З 1995 по 2001 рік в Україні відбувалося скорочення споживання продуктів тваринного походження. Так, споживання м'яса за цей період скоротилося на 7,8 кг розраховуючи на одну людину, а молока й молочних продуктів - на 38,4 кг. Відбувалося скорочення та інші основні продукти харчування, ця ситуація поступово початку поліпшуватися починаючи з 2001-2002 років.

Частина білків у загальній калорійності харчування по окремих типах населених пунктів в 1995 році коливалася від 9,3% у малих містах до 11,1% у сільській місцевості. На частку жирів у малих містах доводилося 23,7% і на частку вуглеводів - 66,0% калорійності. Тобто спостерігався значний дисбаланс між їжею тваринного походження, що забезпечує білки й жири, і їжею рослинного походження. У той же час, калорійність була низкою - від 2352 кілокалорій у більших містах, до 2838 кілокалорій у сільській місцевості2. В 2004 році цей дисбаланс став ще більш помітним (табл. 1.1), так у малих містах уміст білків у добовому раціоні склало 12,4%, жирів - 21,7%, а вуглеводів - 65,9%. У той же час, за цей період виросла енергетична цінність харчування - до 3493 кілокалорій проти 2693 в 1995 році. Нераціональна структура споживання приводить до виникнення білкового голодування, що негативно впливає на функціонування організму людини [6].

Таблиця 1.1 - Енергетична цінність і вміст живильних речовин у спожитих продуктах харчування, 2004 рік

	Білки	Жири	Вуглеводи	Енергетична цінність(ккал)
Велике місто	86,9	150,4	411,9	3309,9
Мале місто	86,5	151,5	459,0	3493,0
Сільська місцевість	92,7	146,6	518,6	3711,9

* за розрахунками на основі даних обстежень умов життя домогосподарств Держкомстату України за 2004 рік [21].

Зростаюча енергетична цінність харчування, не вирішуючи проблеми недоспоживання в найбідніших верств населення, породжує іншу проблему - надмірне споживання продуктів харчування, що приведе до ожиріння й розвитку супутніх хвороб [20].

Незважаючи на те, що енергетична цінність харчування зростає досить швидкими темпами, споживані продукти містять недостатня кількість мінеральних солей і мінералів. Так, якщо енергетична цінність добового раціону харчування збільшилася в 2004 році на 25,5% у порівнянні з 1995 роком, то споживання основних мінеральних солей майже не зросло, а вміст деяких з них, навпроти, скоротилося. Так, зокрема, уміст ретинолу й бета-каротину в добово...