Особливості німецької політики стосовно циган в окупованих регіонах України. Формування німецького дискримінаційного законодавства, місце циган у ньому. Відмінність у ставленні до циган та інших національних груп. Методика вирішення "циганського питання".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Історичний факультет

Кафедра всесвітньої історії

ДИПЛОМНА РОБОТА

(за ОКР "Бакалавр")

Політика нацистської Німеччини стосовно циган на окупованій території України

Виконавець:

студент групи ІІ - 07 - 2 Г.В. Абакунов

Науковий керівник:

к. і. н., доцент О.М. Каковкіна

Рецензент:

д. і. н., професор О.Ф. Нікілєв

Дніпропетровськ 2011

Реферат

Дипломна робота: ___ с., ___ джерел, ___ позицій літератури, __ додатків.

Об'єкт дослідження: національна політика нацистської Німеччини в окупованих державах і територіях.

Предмет дослідження: політика нацистської влади стосовно циган в окупованій Україні, особливість окупації якої полягає у її розчленуванні на кілька частин, інтегрованих до різних у певних аспектах, систем управління нацистської Німеччини окупованими територіями.

Мета роботи - з'ясувати особливості німецької політики стосовно циган в окупованих регіонах України.

Методологія дослідження - робота базується на принципах об'єктивності, науковості та історизму. Використані методологічні підходи, пропоновані авторами праць з історії Голокосту для оцінки національної політики нацистів, розуміння сутності антициганської політики (дослідження О. Круглова, М. Тяглого, М. Ціммерманна). У роботі використані методи - загально-наукові - аналізу, синтезу, статистичний метод, а також спеціальні історичні - історико-порівняльний, історико-хронологічний, історико-генетичний, які дозволяють розкрити витоки національної політики нацистської Німеччини, її зміст стосовно різних народів, еволюцію протягом свого існування, виокремити певні етапи політики по відношенню до циган.

Одержані висновки та їх новизна полягають у впровадженні в науковий обіг нових джерел усної історії - чотирьох спогадів циган - свідків аналізованих подій, що розширює джерельний ресурс теми. Визначаються особливості політики нацистів стосовно циган в окремих регіонах України та в контексті окупаційної політики. Визначено перспективи дослідження "циганської теми", які полягають у подальшій евристичній роботі, систематизації джерел та їх комплексному аналізі, створенні історії циганської громади Європи, України, зокрема часів війни, глибокому порівняльному аналізі політики нацистів щодо різних народів.

Результати досліджень можуть бути використані у подальшому дослідженні проблеми геноциду циган в роки Другої світової війни, при написанні навчальних курсів з історії Другої світової і Великої вітчизняної війни, питань окупації, підготовці матеріалів практичних занять

Ключові слова: німецький нацизм, національна політика, україна, друга світова війна, цигани, дискримінація, окупація.

Анотація

Абакунов Г.В. Політика нацистської Німеччини стосовно циган на окупованій території України. - 2011.

Бібліографія - ___, джерела - ___.

Робота присвячена аналізу політики нацистської Німеччини стосовно циган на окупованій території України. Розглядається формування німецького дискримінаційного законодавства та визначається місце циган у ньому, відмінність у ставленні до циган та інших національних груп, а також методика вирішення "циганського питання". Характеризується життя циганської громади під час окупації України та перебіг її знищення, визначаються регіональні особливості та спільні риси геноциду циган в Україні.

Annotation

Abakunov G. V. Рolicy of Nazi Germany toward Gypsies in the occupied territory of Ukraine. - 2011. Bibliography - 48, source - 37.

Paper analyzes the policies of Nazi Germany toward Gypsies in the occupied territory of Ukraine. Formation of the German discriminatory legislation and the location of the Gypsies in it, the difference in attitudes towards Roma and other ethnic groups as well as methods of solving the "Gypsy question". Characterized by the Gypsy community during the occupation of Ukraine and during its destruction, and determined by regional features in common genocide of Gypsies in Ukraine.

Зміст

• Вступ
• Розділ I. Національна політика нацистської Німеччини: законодавство та зміст
• Розділ II. Життя циганського населення на окупованій території України
• Розділ III. Етапи, організація та методи знищення циганського населення окупованої України
• Висновки
• Список джерел та літератури
• Додатки

Вступ

Проблема Другої світової війни дотепер не втратила увагу дослідників, які всебічно вивчають її передумови, хід та зміни, до яких вона призвела. Останнім часом дуже активно почала вивчатися проблема мирного населення, яке постраждало в ході подій 1939-1945 рр., а саме різних національних груп, стосовно яких нацистська Німеччина мала "особливі плани". Відомо, що в першу чергу, після приходу до влади А. Гітлера гостро постало вирішення "єврейського питання", яке, безперечно займало перше місце у дискримінаційній політиці. Поряд з цим, особливе місце відводилося циганському народу, який також зазнав страждань протягом існування Третього рейху.

Наявність значної циганської громади в Україні на початок Великої вітчизняної війни, яка стала жертвою нацистів у політиці фактичного знищення, зумовлює необхідність включення української складової у загальну картину панування нацистів в окупованих регіонах з метою виявлення регіональних особливостей антициганської політики. Певна унікальність становища окупованої України - в адміністративному поділі і реалізації різних програм окупантів стосовно місцевого мирного населення, в якому цигани вже мали стійкий негативний стереотип.

Актуальність дослідження доводить і пропонована історіографія проблеми. Першим привернув увагу до проблеми знищення циган у 1950-х рр. Ф. Фрідман, єврейський історик, який пережив Голокост та досліджував, переважно історію єврейського народу загалом, та особливу увагу приділяв подіям 1939-1945 рр. Однак, у 1951 р. вийшла його стаття з парадоксальною назвою "Знищення нацистами циган - нацистський геноцид "арійського народу" [69]. Він розглядав протиріччя між расовою теорією нацистів та антициганською політикою, яке полягало у догматах расової теорії про індійське походження арійської нації. Зрозуміло, що це ніяк не збігається з мотивами знищення циган, оскільки вони також мають індійське походження і не менші арійці, ніж німці. Саме таку думку він висловив у своїй статті.

В подальшому події геноциду циган вивчаються західними дослідниками та істориками. Англійські історики Д. Кенрик і Г. Паксон були серед перших, хто заговорив про масове винищення циган. Їхня публікація "Доля циган Європи" містить статистичні дані та опис подій [78]. Проте, в цій роботі було чимало неточностей та неузгодженостей. Надалі вчені систематизували свої дослідження і у роботі "Цигани під свастикою", яка була опублікована в 1995 р., подають більш точні статистичні дані, та занижують цифру загиблих циган, яка у попередні роки складала 500 тис. осіб [77].

Незважаючи на те, що на сьогоднішній день вже видані сотні мемуарів, статей і кілька монографій, тема залишається дослідженою недостатньо; показово, що існують суперечності навіть з концептуального питання про те, чи було знищення циган тотальним, здійснювалося на основі расистської ідеології і виконувалося повсюдно у відповідності з наявним наміром і оформленим потім планом, з використанням мобілізованих для цього технічних ресурсів та адміністративних ланок різних рівнів, які працювали для досягнення однієї мети. Позитивну відповідь на це питання дають вчені Сібіл Мілтон [80], Ян Хенкок [72; 73]. На протилежному полюсі стоїть думка, виражена в працях істориків Ієгуди Бауера [70], Майкла Ціммерманна [83, 84], Гюнтера Леві [79]: антициганська політика нацистів не мала яскраво вираженої расово-ідеологічної основи, не була виконанням прийнятого щодо всіх циган єдиного плану, не носила риси універсальності, не мала на меті повсюдне знищення циган.

Серед вітчизняних дослідників слід зазначити М. Тяглого, який досить детально вивчив становище циган у Криму під час німецької окупації. Він же у своїх статтях намагається актуалізувати та поширити проблему циганського геноциду [62; 81]. Крім того, він наполягає на застосуванні методологічної моделі вивчення історії Голокосту у вивченні проблеми знищення циган. О. Круглов наводить у своїх публікаціях статистичні дані вже по України в цілому. Він залучив до дослідження матеріали архівів ДАРФ (Державний Архів Російської Федерації), ЦДАВО (Центральний Державний Архів Виконавчих Органів), а також використовує спогади циган, що пережили Самударіпен [52].