Фразеологізми у заголовках сучасних ЗМІ Туреччини

Дослідження художньо-виразних засобів, що використовуються для залучення уваги читача до газетних заголовків. Фразеологічні одиниці у системі турецької мови, їх класифікація. Особливості вживання фразеологічних одиниць у турецькому газетному заголовку.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Роль заголовку на сторінках газет

1.1 Поняття газетного заголовку, його види і функції

1.2 Використання художньо-виразних засобів у заголовках газет

РОЗДІЛ ІІ. Фразеологічні одиниці у системі турецької мови

2.1 Поняття фразеологізму у сучасному мовознавстві

2.2 Класифікації фразеологізмів у вітчизняному та турецькому мовознавстві

РОЗДІЛ ІІІ. Особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках турецьких газет

3.1 Функціонування фразеологізмів у заголовках газет

3.2 Трансформація фразеологізмів у заголовках газет

3.2 Стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів

РОЗДІЛ ІV. Методичні рекомендації щодо навчання фразеологічних одиниць на заняттях з турецької мови

4.1 Методика навчання фразеологізмів на заняттях з іноземної мови

4.2 Комплекс вправ для навчання фразеологічних одиниць на заняттях з турецької мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У відносно недавньому минулому полігоном для створення норм слововживання була художня література, але в останні роки ця роль по праву належить засобам масової інформації і публіцистичному жанру, як найбільш близьким до розмовної мови. Сучасні журналісти грають зі словами, перетворюють і трансформують їх. Все частіше у заголовках газет ми спостерігаємо використання журналістами різноманітних художньо-виразних засобів, які привертають нашу увагу, інтригують, цікавлять і змушують звернутися до тексту статті. Одним із таких засобів є фразеологічний зворот.

Про фразеології написано безліч статей, книг, дисертацій, але інтерес до цієї галузі мови не вичерпується ні у дослідників, ні в тих, хто просто небайдужий до слова. Підтверджується точність формули, висловленої ще на зорі століття відомим датським мовознавцем Отто Есперсеном, який назвав фразеологію деспотично примхливою і невловимою річчю. Сам факт наявності в мові крім слів цілих словесних комплексів, іноді тотожних, частіше являє собою унікальний лінгвістичний феномен, що відрізняється яскравою виразністю, образністю та емоційністю, служить приводом до того, щоб дослідити саме цей розділ мовознавства. Фразеологія як сукупність всіх стійких виразів в тій чи іншій мові - занадто широке поле діяльності для такої невеликої роботи, як дана. Ми прагнемо розкрити функціональну роль фразеологічних зворотів в газетних заголовках.

До теми фразеологізмів зверталося багато вітчизняних вчених, таких як, В. В. Виноградов, Н. М. Шанський, Шарль Баллі, С. Муратов, а також турецьких мовознавців - Лейла Шубаси Узун, Омер Асим Аксой, Тахир Нежат Генджан, кожен з яких має своє власне бачення цих складових мови.

Виходячи з вищесказаного, тема дипломної роботи «Фразеологізми у заголовках сучасних ЗМІ Туреччини» звучить актуально.

Обрана тема представляє для нас інтерес з точки зору особливостей вживання фразеологізмів у турецькій мові сучасних друкованих ЗМІ, а саме, можливість трансформації фразеологізмів з уникненням стилістичних помилок.

Мета дипломної роботи - виявлення закономірностей і характерних особливостей вживання фразеологізмів у заголовках турецьких ЗМІ.

Об'єктом дослідження є турецький газетний заголовок.

Предмет дослідження - фразеологічні одиниці у заголовках турецьких газет.

Для виконання зазначеної мети в даній роботі ставляться наступні завдання: - визначити види і функції газетного заголовку;

- дослідити художньо-виразні засоби, що використовуються для залучення уваги читача до газетних заголовків;

- дати визначення поняттю «фразеологізм», проаналізувати існуючі класифікації фразеологізмів вітчизняних і турецьких мовознавців;

- дослідити особливості вживання фразеологічних одиниць у турецькому газетному заголовку;

- дослідити прийоми трансформації фразеологізмів у сучасних газетах;

- вивчити можливі помилки при вживанні фразеологізмів у мові публіцистики;

- розглянути методику навчання фразеологізмів на уроках з іноземної мови та розробити коплекс вправ для навчання фразеологізмів на заняттях з турецької мови.

У роботі використовуються такі методи дослідження: метод компонентного аналізу - лінгвістичне вивчення значення слів, трансформаційний аналіз - вивчення семантики і синтаксичних одиниць, метод словникових дефініцій, моделювання, аналіз літературних джерел, ретроспективне вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду, дослідницьке навчання.

Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що в ній досліджуються вживання фразеологізмів і прийоми їх трансформації для досягнення нових експресивних образів у сучасних газетних заголовках Туреччини.

Практична цінність роботи полягає у можливості її використання на спецкурсах, семінарах, при написанні курсових робіт та на заняттях з турецької мови.

Дипломна робота випробувана на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції сходознавства».

Структура роботи складається зі змісту, вступу, двох теоретичних та одного практичного розділу, методичної частини, висновків та списку використаних у роботі джерел.

Матеріалом для дослідження послужили близько 200 заголовків з турецьких газет «HaberTьrk», «Sabah», «Milliyet», «Cumhuriyet», «Hьrriyet», «Zaman», «Aktьel», «Yeniasэr», «Akюam».

Бібліографія до роботи налічує понад 50 джерел.

РОЗДІЛ І. РОЛЬ ЗАГОЛОВКУ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТ

1.1 Поняття газетного заголовку, його види і функції

фразеологізм заголовок газета туреччина

Економне, точне вираження думки - найважливіша вимога стилістики. Особливо важлива яскравість і точність для заголовка, адже заголовок - це перше, з чим стикається читач газети, перше, на що звертає увагу, переглядаючи газетну смугу, по заголовкам він орієнтуються у змісті газети. Заголовок є першим сигналом, що спонукає нас читати газету або відкласти її в сторону. Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного твору. У той же час заголовок газетної смуги, газетного номера має емоційне забарвлення, що збуджує читацький інтерес, залучує увагу. Дослідження психологів показали, що близько 80% читачів приділяють увагу тільки заголовкам. Тому так важливо журналістові вибрати вірний заголовок для своєї публікації. У кількох словах, одним реченням потрібно не тільки передати основний зміст статті, а й залучити, зацікавити читача.

У словнику В. Даля сказано, що заголовок - це вихідний лист, перший листок книги або твору, де означено його назву [16, с. 208]. С. І. Ожегов дає таке визначення заголовку - назва якогось твору (літературного, музичного) або його частин [30, с. 115]. За визначенням Великої Радянської Енциклопедії, заголовок - це назва літературного твору, який в тій чи іншій мірі розкриває його зміст [6, с. 267].

Всі вище перераховані визначення вірні і для газетного заголовка, однак слід зазначити, що газетний заголовок має свою специфіку, яка відображає характерні особливості газети. А саме: її оперативність, публіцистичність, жанрову палітру.

Заголовок - повноправний компонент газетного тексту, що входить в нього і пов'язаний з іншими компонентами цілісного твору. Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного твору. Заголовки газетної смуги мають емоційне забарвлення, збуджують читацький інтерес, привертають увагу. Тема сприймається як мовний елемент, що знаходиться поза текстом і має певну самостійність. Важливість заголовка в плані впливу на читача визначається тим, що він, поряд із зачином і кінцівкою тексту, займає стилістично сильну позицію. Саме ці компоненти твору привертають найбільшу увагу; інформація, що міститься в заголовку, зачині, кінцівці, засвоюється в першу чергу [12, с. 9].

Аналізуючи різноманітні виражальні можливості газетного заголовка, закономірно постає питання про те, які функції він виконує в процесі сприйняття газетного повідомлення. Слід перелічити основні функції заголовків:

1. графічно-видільна;

2. номінативна;

3. інформативна;

4. рекламна.

Також деякі дослідники виділяють такі функції, як оціночно-експресивна і інтегративна [24, с. 22].

Перш за все, заголовки виділяють матеріали на смузі, відокремлюють їх один від одного. На виконання такого завдання спрямовані всі заголовки, які при цьому несуть графічно-видільну функцію. Ця функція - єдина, яка реалізується немовними засобами: за допомогою шрифтових виділень, використання кольору, графічних засобів, прийомів верстки. Форма заголовка активізує мимовільну увагу читача, що не вимагає вольових зусиль [17, с. 26]. Наприклад: «STERLIN can cekisiyor» - «СТЕРЛІНГ у смертельній агонії» [Habertьrk, 23.01.1998] - автор використовує курсив та виділяє слово, яке відбиває основну тему статті. Це привертає мимо...