Фразеологізми з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах

Класифікація фразеологічних одиниць як стійких сполучень слів, їх образність і експресивність. Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Фразеологічні одиниці як стійкі сполучення слів

1.2 Класифікації фразеологічних одиниць

1.3 Образність та експресивність фразеологічних одиниць

Висновки з першого розділу

Розділ 2. Дослідження фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах

2.1 Фразеологізми з компонентом найменування кольору, їх типи та характерні ознаки

2.2 Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору

2.3 Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменуваня кольору за типом переосмислення в англійській та українській мовах

2.3.1 Фразеологізми-порівняння в англійській та українській мовах

2.3.2 Фразеологізми-метафори в порівнюваних мовах

2.3.3 Фразеологізми-метонімії в англійській та українській мовах

Висновки з другого розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Засвоюючи мову людина засвоює словесну форму мовної діяльності, мовний етикет, вчиться репродукувати власні переживання, відчуття, дії, прилучається до національної ментальності. Фразеологія як частина мови яскраво виявляє самобутність мови, її специфічний колорит, лад народного мислення, зокрема образний. Коріння фразеології сягає живого мовлення, тому фразеологічні засоби мови є її національним обличчям, національним духом мови. Фразеологізми - це мовне багатство, у якому закарбовано етнокультурне обличчя нації. Мовна свідомість, індивідуальне мовомислення, що важко піддається поясненню, часто оперує фразеологізованими сполуками. Ґрунтовне вивчення фраземного складу конкретних мов показало, що фраземіка становить систему, тобто сукупність взаємозумовлених чи певним чином упорядкованих елементів, що утворюють єдність.

Проблема відображення позамовної дійсності в фразеології, зокрема елементів матеріальної та духовної культури, особливо актуальна сьогодні, коли семасіологія приділяє велику увагу культурній зумовленості змістового боку мовних одиниць, їхній історичній, соціальній, етнічній співвіднесеності з нормами певної національної культури, коли дослідження мови стає неможливим поза історико-культурним контекстом, а мова є одним з основних засобів збереження етносу.

У мові виявляється ментальність народу, оскільки життя народу діє через унікальну душу певної культури (особистості), а це обумовлює специфіку світовідчуття та світосприйняття особистості, що, у свою чергу, привертає дослідника до вивчення фразеології за тематичними групами, кожна з яких має специфічні особливості. Дане дослідження присвячене фразеологічним одиницям з колірним компонентом, у яких відбито національну психологію українського та англійського народу, зокрема внутрішній світ мовця. Пізнати людину - пізнати зміст, закладений її мові. Така смислова аура визначає риси ментальності особистості, що живе в певній культурі й має певну модель поведінки.

Фразеологізми з колірним компонентом досліджували у своїх працях та вчені як: О. М. Дзівак, В. І. Крепель, О. П. Пророченко, Т. Б. Парфьонова. О. А. Зубач та багатьох інших.

Філологічні дослідження колористики мають тривалу історію та представлені різними підходами, методами і завданнями. Аналіз лексико-семантичної групи кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: зв'язок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б.Берлін, П.Кей,), колір у світлі психолінгвістики (О.П.Василевич, Р.М.Фрумкіна,), структурний і семантичний аналіз кольоропозначень (А.П.Кириченко, Т.В.Пастушенко), історія виникнення та розвитку колірних лексем (М.І.Чикало, О.М.Дзівак), кольоропозначення у художньому мовленні (Д.Ален, Г.Еліс, А.П.Критенко, І.М.Бабій) та ін. Колоративи-компоненти ФО були предметом аналізу Т.Б. Парфьонової, І.І., Т.В. Білоха описував семантичну парадигму колірних ФО. Однак і на сьогодні проблема порівняльного дослідження фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору на матеріалі української та англійської мов залишається недостатньо дослідженою.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу фразеологізмів, що містять у своїй структурі колірний компонент, у конотативному й семантичному аспектах.

Мета дослідження: проаналізувати семантичні особливості вживання колоронімів у складі фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах.

Завдання дослідження:

1) розглянути місце фразеологізмів у системі мови;

2) дослідити значення колоронімів в складі фразеологізмів;

3) розглянути, якою мірою психологічне трактування кольору відображено у фразеологізмах в порівнюваних мовах;

4) розкрити метафоричну, метонімічну та асоціативно-образну природу фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах.

Об'єкт дослідження становлять фразеологізми сучасної англійської та української мов, у структурі яких присутні назви кольорів.

Предметом дослідження є семантика фразеологізмів із компонентом на позначення кольору та специфіка їх функціонування, характерні ознаки фразеологізмів з колоронімами.

Матеріал дослідження. Матеріалом дослідження стали фразеологізми з компонентом найменуваня кольору взяті з словника фразеологізмів української мови (В.М. Білоноженко), та фразеологічного словника української мови (В.Д. Ужченко), англо-українського фразеологічного словника (К.Т. Баранцев).

Методи. В ході дослідження були використані наступні методи: метод порівняльного аналізу, метод суцільної вибірки, метод абстрагування, метод прямого аналізу та синтезу, індукція та дедукція.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Фразеологічні одиниці як стійкі сполучення слів

Фразеологія - це найбільша скарбниця і неминуща цінність будь-якої мови, яка відображає світ почуттів, образів, оцінок того чи іншого народу, вона самим безпосереднім чином пов'язана з культурою мови. Предметом вивчення фразеології в першу чергу є фразеологічна одиниця. Розглянемо це поняття.

Слід зазначити, що насьогодні не існує єдиного визначення поняття "фразеологічна одиниця". Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття. Як правило, поняття "фразеологічна одиниця" та "фразеологізм" ототожнюються.

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Термін "фразеологічна одиниця" був введений В. В. Виноградовим і мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку вченого, є основною ознакою фразеологізму [8, c. 59-62].

Б. О. Ларін [19] під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення.

О. М. Бабкін [7] розглядає фразеологічну одиницю як "таку одиницю мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів".

С. Г. Гаврін [12] вважав, що фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів. Схожої думки дотримується М. М. Шанський, який визначає фразеологічну одиницю як відтворювану в готовому вигляді одиницю мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксовану (тобто постійну) за своїм значенням, складом і структурою [30].

В. П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами" [15, с. 6 ].

Отже, вслід за В. П. Жуковим під фразеологічною одиницею (далі - ФО) розуміємо окрему, самостійну одиницю мови, здатну, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичні категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

ФО відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови, відмінними від інших л...