Порівняльна характеристика морфологічних ознак іменників в англійській та українській мовах

Теоретичні аспекти морфології як граматичного вчення про слово, його лексичне і граматичне значення. Граматичні форми і категорії слова, морфологічний склад. Способи вираження граматичних значень. Ознаки іменників в англійській та українській мовах.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Порівняльна характеристика морфологічних ознак іменників в англійській та українській мовах

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні аспекти морфології як граматичного вчення про слово

1.1 Лексичне і граматичне значення слова

1.2 Способи вираження граматичних значень

1.3 Граматичні форми слова і граматичні категорії

1.4 Морфологічний склад слів

1.5 Зміни в морфологічній будові слів

Розділ ІІ. Порівняльна характеристика морфологічних ознак іменників в англійській та українській мовах

2.1 Категорія відмінку іменників

2.2 Загальна характеристика категорії числа іменників

2.3 Характеристика категорії роду іменників

2.4 Категорія визначеності-невизначеності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Мова, найважливіший і довершений засіб людського спілкування, засіб обміну думками, може виконувати ці різноманітні і складні функції тому, що вона представляє собою дуже гнучку і в той же час відмінну організовану систему. Як всяка система, мова має дві сторони. Вона складається, з одного боку, з елементів -- фонем, морфем, слів в матеріальній субстанції -- звуки, а з іншої -- вона володіє структурою. Під структурою мови слід розуміти її внутрішню організацію, схему зв'язків і відносин незліченного числа її елементів, що забезпечують її функціонування у формі акту спілкування.

Як відомо, морфологія (від гр. morphe -- форма і logos -- слово, вчення) -- розділ граматики, граматичне вчення про слово, його структуру, граматичні (морфологічні) форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову; центральне місце в морфології належить вченню про частини мови.

Отже, основною одиницею морфології, як і лексикології, виступає слово, але аспекти вивчення його в цих розділах науки про мову різні: в лексикології слово вивчається з погляду його походження, лексичного значення, стилістичного вживання, місця в словниковому складі мови тощо; в морфології вивчаються граматичні особливості слова: його граматична будова, особливості змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних (морфологічних) значень (роду, відмінка, виду тощо).

Іменник -- частина мови, що означає найменування предметності і має граматичні категорії роду, числа і відмінка. Під граматичною предметністю розуміються всі речі, явища і різні поняття. Категорія предметності є в усіх мовах, але граматично виражається в різних мовах по-різному. В українській та англійській мовах значення предметності іменників граматично виражається в категоріях роду, числа і відмінка. Значення предметності дає підставу об'єднувати в клас іменників слова з різними лексичними значеннями.

До іменників належать повнозначні слова, що означають назви живих істот (батько, мати, комар), назви предметів, явищ і подій реальної дійсності (завод, трактор, землетрус) або називають як предмети думки різні дії, стан, властивості, відношення (праця, мир, сміх, спокій, сон, радість, любов, краса).

Іменники в українській та англійській мовах характеризуються такими граматичними ознаками: а) рід, б) число, в) система відмінкових форм, г) система специфічних словотворчих суфіксів.

Іменник в українській мові характеризується наявністю трьох граматичних категорій: 1) категорії відмінка, виражена парадигмою відміни, що складається з шести відмінків; 2) категорії числа, що складається з двох чисел, -- однини і множини; 3) категорії граматичного роду, що представляє три роди, -- чоловічий, жіночий і середній, що мають відповідний морфологічний вираз.

На відміну від української, іменник в англійській мові характеризується наявністю двох граматичних категорій: 1) категорії числа, що складається з двох чисел, -- однини і множини; 2) категорії детермінативності (визначеності -- невизначеності), вираженою артиклями в препозиції.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Морфологічні ознаки іменника в англійській та українській мовах».

Об'єкт дослідження - вся сукупність іменників англійської та української мов.

Предмет дослідження - морфологічні ознаки іменників англійської та української мов.

Мета дослідження - розглянути особливості морфологічних ознак іменників англійської мови, а також порівняти їх з морфологічними ознаками іменників української мови.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути теоретичні аспекти морфології як граматичного вчення про слово;

2) дослідити морфологічні ознаки іменників в англійській мові;

3) проаналізувати категорію відмінка іменників англійської мови;

4) вивчити категорію числа іменників англійської мови;

5) розглянути категорію роду іменників;

6) проаналізувати категорію визначеності-невизначеності іменників англійської мови.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 12 найменувань. Робота викладена на 33 сторінках друкованого тексту.

Розділ 1. Теоретичні аспекти морфології як граматичного вчення про слово

1.1 Лексичне і граматичне значення слова

Кожне слово має свій звуковий склад, який становить його звукову форму. Звуковий склад слова зв'язаний з певним значенням. Таким чином, слово має певний зміст, певне значення. Значення слова співвідносне з певним поняттям, а через поняття -- з предметами і явищами об'єктивно існуючого світу.

Слово, означаючи предмет або явище об'єктивної дійсності, має предметно-речовий зміст. Предметно-речовий зміст слова і становить його лексичне значення. Кожне повнозначне слово має своє лексичне значення.

Лексичне значення слова завжди викликає у нас уявлення про якийсь елемент дійсності, вказує на нього, будучи узагальненим відображенням якогось предметного змісту. Наприклад: слово стіл викликає у нас уявлення про предмет певної форми, що й становить його лексичне значення. Лексичне (або інакше реальне, матеріальне) значення є основним значенням слова.

На основне лексичне значення слова в процесі спілкування нашаровуються додаткові, супроводжуючі значення. Ці додаткові, супроводжуючі значення слова становлять собою граматичні значення.

Граматичне значення -- це узагальнене значення, що об'єднує слова одного розряду, наприклад, значення предметів для іменника, дії для дієслова, ознаки для прикметника, суб'єктивного відношення до висловлюваної думки для модальних слів і т. ін. Будучи абстраговане від часткового і конкретного, граматичне значення слова є спільним у даного слова з усіма іншими словами даної частини мови.

Основною ознакою граматичного значення є те, що воно ніколи не називається в слові. Граматичне значення слова абстраговане від його безпосереднього лексичного значення і передає узагальнено форму існування даного предмета, явища, дії тощо, наприклад, число, час; граматичне значення слова може також передавати зв'язки даного слова з іншими словами в реченні, відображаючи зв'язки між означуваними предметами, явищами, наприклад, відмінок [10, 45].

Кожне повнозначне слово обов'язково має одно або кілька граматичних значень.

1.2 Способи вираження граматичних значень

Граматичні значення в українській мові, як і в англійській мові, виражаються різними способами. Основні способи вираження граматичних значень слова в українській та англійській мовах такі: афіксація, чергування голосних і приголосних (внутрішня флексія), сполучення з службовими словами, наголос, сполучення основ, порядок слів, інтонація.

Афіксація, тобто вживання афіксів (префіксів, суфіксів, флексій) в українській мові, як і в усіх сучасних мовах, є одним з основних способів вираження граматичних значень.

За допомогою флексій в українській мові виражаються різні синтаксичні зв'язки слів у реченні. Одночасно з цим флексії виражають і відношення між лексичними значеннями слів, наприклад, відношення щодо часу або простору, число і т. ін [11, 123].

Так, у слові рука флексія -а вказує на рід, число і відмінок; у слові високий значення роду, числа і відмінка виражаються флексією -ий. Показник граматичного значення виявляється внаслідок зіставлення ряду форм слів. Наприклад, флексія -а в слові рука сприймається як показник значення числа внаслідок зіставлення його з словом руки, показником значення відмінка вона сприймається в зіставленні з формами руки, руці, рук-у, рук-ою і т. ін. У багатьох словах флексія відсутня, наприклад: ліс, сод, сніг, стіл. Відсутність флексії в цих словах і є способом вираження граматичних значень. Слова, в яких граматичне значення виражається відсутністю флексії, називаються словами з нульовою флексією.

Префікси і су...