Багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу

Визначення понять "службові частини мови" та "службові слова", їх класифікація та типи: модифікатори та конектори. Багатоваріантність перекладу службового слова "after", "as" та "before". Полiфункціональність слів "for" та "since" та принципи перекладу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

КУРСОВА РОБОТА

Багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу

Вступ

При перекладі текстів з англійської мови на українську виникають численні труднощі з вибором слів через полісемію англійської мови, особливо ця проблема стосується багатофункціональних службових слів. Тому контекст відіграє дуже важливу роль при виборі потрібного значення.

Полісемія будь-якої мови є результатом семантичних змін, коли одне значення виникає на базі іншого за певними моделями семантичної деривації і пов'язане з останнім відносинами похідності.

В англійська мові яскраво виражені ознаки аналітичної будови. Тому службові слова в цій мові - основні показники зв'язків між повнозначними частинами мови. Їх призначення - вказувати відносини між словами повнозначних частин мови, між реченнями чи словосполученнями або ж уточнювати граматичні значення повнозначних частин мови [22, c. 75].

Актуальність дослідження

Актуальність дослідження полягає в тому, що студенти під час навчального процесу і самостійної підготовки стикаються із вживанням багатофункціональ - них службових слів і часто не знають принципи вибору відповідного слова; це також стосується і варіантів точного адекватного перекладу.

Проблема, що розглядається у даній курсовій роботі, також цікавила таких видатних. лінгвістів.як. В..Виноградов.В..Горєлов.А..Драгунов.Т..Задоєнко, А. Ільїш, М..Крюкова, Р. Проніна, В. Солнцев, Ю..Шепель, Л. Щерба та інших. Але, все ж таки, ще залишилися питання, які вимагають більшої уваги та конкретизації.

Мета дослідження

Дослідити багатофункціональні службові слова та способи їх перекладу.

Завдання дослідження

Для досягнення мети перед нами були поставлені такі завдання: 1) вивчити та систематизувати відомості про службові частини мови та службові слова, розглянути їх класифікацію;

2) проаналізувати підходи різних лінгвістів до вивчення цього питання;

3) ознайомитися з випадками вживання багатофункціональних службових слів у науково-технічній та художній літературі;

4) розглянути методи їх передачі з англійської на українську мову;

5) дійти власного висновку про особливості вживання багатофункціональних слів в англійській мові та способи їх перекладу.

Об'єктом дослідження є багатофункціональні службові слова.

Предмет дослідження - особливості перекладу багатофункціональних службових слів.

Методи дослідження

Аналіз досліджуваного матеріалу здійснювався за допомогою методів теоретичного узагальнення, класифікації, зіставлення та порівняльного аналізу.

Теоретична цінність дослідження обумовлена комплексним підходом до вивчення питання про особливості вживання та способів перекладу багатофункціональних слів.

Практична цінність дослідження

Курсова робота представляє практичну цінність для вивчення курсів

«Практика перекладу з основної іноземної (англійської) мови» студентами філологічних факультетів університетів, а також студентами спеціальності «Переклад».

Структура роботи зумовлена її метою та завданням. Робота складається зі вступу; двох розділів; висновків; списку використаних джерел, що містить 25 найменувань, одного додатка. Загальний обсяг роботи 30 сторінок.

У першому розділі розглядаються поняття службових частин мови та службових слів, дається їх класифікація.

У другому розділі проводиться практичний аналіз вживання та перекладу багатофункціональних слів у науково-технічній та художній літературі.

Висновки містять загальні підсумки роботи.

1. Службові слова як складова частина граматичної будови мови

1.1 Визначення понять `службові частини мови' та `службові слова'

службовий слово переклад модифікатор конектор

Частина мови - це категорія слів мови, яка визначається морфологічними та синтаксичними ознаками. У більшості мов загальноприйнятим є розподіл частин мови на самостійні і службові [13, c. 182].

Службові частини мови - це група слів, що не мають власного значення, оскільки не називають предметів, ознак, дій і до них не можна поставити питання. Відмітимо ще одне визначення: службові частини мови - це класи слів, які передають відношення між членами речення, не називаючи цих відношень [9, c. 198].

Основна їх відмінність від самостійних частин мови полягає в тому, що, не беручи участь в номінації, вони не виконують функції членів речення. До службових частин мови належать прийменники, сполучники, частки та артиклі.

Слід розрізняти службові частини мови і службові слова. Останні належать за своїми морфологічними ознаками до самостійних частин мови і можуть функціонувати як повнозначні самостійні слова. В той же час, при певному вживанні, вони десемантизуються і виконують тільки службову функцію, зберігаючи при цьому здатність брати участь в синтаксичному функціонуванні.

До службових слів відносяться:

1. допоміжні дієслова to be, to have, to do, shall, will; у цій функції вони повністю десемантизовані, але в інших випадках виступають як повнозначні дієслова;

2. дієслова-зв'язки десемантизовані, але зберігають найбільш узагальнене граматичне значення переходу у новий стан або збереження стану, продовження дії і т.д.: Не is clever; He keeps working; He fell ill; He got tired; She became a nurse.

3. слова-замінники дієслова, слово-замінник one;

4. займенник it у функції підмета у безособових реченнях;

5. прийменники, сполучники, частки, артиклі.

Включення службових слів у систему частин мови викликає деякі розбіжності. Б. Ільїш вважає, що такий поділ базується на поєднанні двох ознак - ознаки значення (самостійні частини мови) і ознаки функції (службові частини мови). Теоретична неспроможність розподілу, заснованого на поєднанні таких ознак, досить очевидна. «Службові слова представляють собою явище іншого порядку, аніж самостійні; за своїм положенням в граматиці вони більш близькі до афіксів або закінчень» [20, c. 58].

На думку Л. Щерби, такі поняття, як іменники, прикметники, дієслова, з одного боку абсолютно неможна порівнювати з такими поняттями, як прийменники, сполучники, частки - з іншого боку [20, c. 42].

У зв'язку з приведеними міркуваннями доречно згадати, що В.В. Виноградов вважав за доцільне називати службові слова «частками мови». Тому існує точка зору, згідно якої службові слова, які «не мають парадигм і які мають властивості сполучуваності абсолютно іншого роду, аніж повнозначні слова, їх не слід включати в систему частин мови» [20, c. 45].

Дійсно, службові слова, порядок слів та флексії можна розглядати як свого роду морфеми, що виражають певні синтаксичні стосунки.

Що ж до твердження про відсутність у службових слів парадигм, то його навряд чи можна поширити на всі класи службових слів. У будь-якому випадку службові слова не перестануть бути граматичними класами слів. Якщо ж здається, що їх неможливо зіставити зі знаменними словами, то в цьому немає нічого дивного: класи повнозначних та службових слів - це результат першого дихотомічного ділення. Основа цього ділення - функціональна самостійність слова його здатність виступати в якості окремого члена речення.

1.2 Класифікація службових слів

Клас службових слів протиставляється класу повнозначних слів за ознакою синтаксичної несамостійності..Службові слова не виконують функцій членів речення. Вони зазвичай супроводжують ті чи інші повнозначні слова, будучи засобами їх синтаксичного (аналітичного) оформлення. Відповідно до цього, всі службові слова можна класифікувати за їх здатністю поєднуватися з певними класами повнозначних слів, на чому і грунтується класифікація Ч..Фріза [20, c. 55].

Перший поділ класу службових слів заснований на їх ролі при самостійних словах: одні служать для уточнення деяких граматичних або семантичних моментів, інші - для з'єднання повнозначних слів один з одним. У зв'язку з цим всі службові слова можна розділити на два основні класи: уточнювальні слова, або модифікатори, і з'єднувальні слова, або конектори.

Модифікатори

Серед модифікаторів виділяються два класи: неграматичні і граматичні модиф...