Проблеми перекладу німецьких рекламних слоганів промислових товарів

Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Курсова робота

Проблеми перекладу німецьких рекламних слоганів промислових товарів

Зміст

Вступ

Розділ 1. Німецька реклама та її відтворення у перекладі

1.1 Німецький рекламний текст як об'єкт дослідження

1.2 Адекватність та еквівалентність перекладу реклами

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів

2.1 Дослівний переклад реклами

2.2 Субституція як специфічний засіб перекладу

2.3 Парафраза як спосіб відтворення перекладу необразними засобами мови

Висновок до розділу 2

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Переклад німецькомовної реклами, окрім економічного чинника, дуже вагомий у світлі теорії комунікації та сучасних перекладознавчих парадигм. Багато товарів, що продаються в Україні, походять з німецькомовних країн і, як наслідок, супроводжуються відповідною рекламою, що створили німецькі автори. Часто цю рекламу перекладають у нас дослівно, що іноді викликає нерозуміння в україномовного адресата, оскільки порушується головне правило перекладу -- перекладений дискурс повинен так само впливати на іншомовного адресата, як і оригінал на свого адресата.

Актуальним на сьогодні є вивчення механізмів вербального впливу рекламних текстів, а саме аналіз слоганів, в яких концентрується логічна й емоційна аргументація у рекламі задля переконання й спонукання аудиторії до дії, забезпечення спроможності рекламного тексту до запам'ятовування. Мовні особливості реклами є предметом постійного досліду як у зарубіжній, так і у вітчизняній лінгвістиці. Дослідження ведуться на матеріалі різних мов у таких напрямках: загальний опис (Д. Розенталь [21]); концептуальна структура (Ю. Шатин [24]); прагматичні, функціонально-семантичні, структурно-семантичні, стилістичні, лексичні, синтаксичні параметри (С. Шмаков [25], Н. Волкогон [9]); соціо- і психолінгвістичні особливості (К. Бове [6], Е. Медведева [17], Г. Хосю [23]та ін.); дослідження вербальних компонентів рекламного тексту: рекламного заголовка (І. Анніна[1]).

Однак, незважаючи на те, що мовні проблеми реклами досліджуються досить широко, поза увагою залишається детальне висвітлення саме перекладу рекламних текстів. У роботах з теорії і практики перекладу (Н. Арутюнова [3], Л. Бархударов [5], Р. Зорівчак [11], В. Комісаров [14], В. Коптілов [13] та ін.) рекламі не приділяється увага, окрім нечисленних праць (М. Венгренівська [7], Я. Рецкер [20]), у яких наголошується на неможливості дослівного перекладу реклами, але немає рекомендацій щодо альтернативних шляхів вирішення проблеми, а оскільки метафора є невід'ємною образно-функціональною одиницею реклами, то в цій роботі ми вирішили розглянути і проаналізувати саме переклад метафор.

Об'єктом дослідження є друковані німецькомовні реклами промислових товарів.

Предметом дослідження є методи досягнення адекватного перекладу німецькомовних рекламних текстів українською мовою.

Актуальність роботи полягає у тому, що німецькомовна друкована реклама розглядається як аргументативний дискурс, в основі якого лежить не лише інформування адресата про товар (інформативна функція мови), а й переконання у необхідності його купівлі (апелятивна та емоційна функції мови). Названі інтенції у рекламному тексті реалізуються завдяки логічній та емоційній аргументації, яка утворює його прагматичний компонент. У роботі на матеріалі німецькомовної реклами аналізуються способи досягнення адекватного перекладу рекламних слоганів.

Мета курсової роботи полягає в аналізі слоганів промислових товарів німецькомовного рекламного дискурсу, та особливостей їх адекватного відтворення українською мовою. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:

1. Виділити стильові особливості рекламного тексту та визначити фактори психологічного впливу реклами на споживача, з метою надання перекладачеві рекламних текстів необхідної інформації для підбору адекватних засобів перекладу.

2. Встановити особливості перекладу німецьких рекламних слоганів.

3. Дослідити засоби творення аргументації у рекламному тексті й встановити методи адекватного відтворення їх у перекладі українською мовою.

Теоретична значущість результатів дослідження дослідження полягає в поглибленні та розширенні знань про властивості та функції німецьких рекламних слоганів та про особливості їх відтворення українською мовою.

Практична цінність роботи. Важливість дослідження перекладу саме рекламних слоганів промислових товарів можна пояснити подальшим застосуванням результатів цього дослідження у роботі перекладача, який працює у сфері реклами та у сфері викладання практики усного та письмового перекладу.

Матеріалом дослідження дослідження слугували одиниці друкованої німецької реклами. Добір матеріалу виконувався методом суцільної вибірки з журналів «Elle» та «Focus», надрукованих в Німеччині з 2008 по 2009 рр.[див. список ілюстративного матеріалу]. У курсовій роботі представлені авторські переклади реклами з обґрунтуванням перекладацьких рішень, які приймав автор цього дослідження, і в деяких випадках подано офіційні варіанти перекладу для порівняльного аналізу.

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел.

У вступі розкрито стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність вибраної теми, сформульовано мету й завдання дослідження, його об'єкт і предмет, подано матеріал, зазначено теоретичне значення та практичну цінність роботи.

У першому розділі «Німецька реклама та її відтворення у перекладі» проаналізовано характеристики німецького рекламного тексту як об'єкту дослідження і доведено важливість еквівалентності та адекватності при його перекладі українською мовою.

У другому розділі «Способи перекладу німецьких рекламних слоганів» розглядаються дослівний спосіб перекладу німецьких слоганів, а також субституція і парафраза як засоби перекладацьких трансформацій, що сприяють адаптації німецької реклами в українському комунікативному просторі.

У висновках до розділів викладено основні теоретичні та практичні аспекти роботи, отримані протягом дослідження.

У загальних висновках проводиться короткий підсумок результатів дослідження.

Список використаних джерел містить перелік літературних праць (31 літературне джерело та 5 джерел ілюстративного матеріалу), використаних протягом дослідження.

Розділ 1. Німецька реклама та її відтворення у перекладі

1.1 Німецький рекламний текст як об'єкт дослідження

Реклама на початку XXI століття вже перетворилася на окремий вид мистецтва. У ній поєднуються і живопис, і мистецтво слова, і музика тощо. «Рекламні акції» впливають на нас з екранів телевізорів, газетних шпальт та радіо. Реклама спрямована на сприйняття людей, створює суспільну думку, примушує людину до певних дій (купувати, обирати, вкладати гроші).

Особливості створення рекламних текстів уже довгий час є предметом вивчення та лінгвістичного аналізу. Вони вже давно вийшли на професійний рівень, спираючись на дані психолінгвістики та лінгвістичного аналізу тексту. У нашій країні при створенні слоганів, у більшості випадків, користуються перекладами вже готових іноземних реклам, хоча в деяких випадках таке «перенесення» є недоречним.

Останнім часом розвинулась, але ще не знайшла широкого застосування в лінгвістиці, «теорія сильних позицій» у композиції тексту. Е. Паповянц звертає увагу на те, що змісто-смислова структура тексту будується за ієрархічним принципом, і що вище місце певного мовного елемента в цій ієрархії, то вище, відповідно, його текстова значимість [19, с. 120]. Такі особливості відзначали й психологи. Л. Виготський зауважує, що суть тексту не може полягати лише у процесах пізнання, роботі думки, оскільки в ньому велике значення для розкриття змісту має композиція (форма, структура, ритм та ін.) як емоційний компонент. Різні елементи композиції можуть мати « різну емоційну силу» впливу на чуттєву сферу того, хто сприймає даний текст. Ці особливості визначаються й у рекламному тексті.

Слово може виступати «подразником різної сили». « У кожному слові, як показала психологічна система мовознавства, - писав Л.С. Виготський, - ми розрізняємо три основних елементи: по-перше, зовнішню звукову форму, по-друге, образ чи внутрішню форму й, по-третє, значення...» [10, с. 28]. Різниця між словами, на думку вчених, також може бути й психологічною, оскільки кожне слово в тексті має свою естетичну силу (реакцію), яка можлива в межах цієї системи. Будь-який твір мистецтва розглядається психологами як система подразників, свідомо організованих із такою метою, щоб викликати естетичну реакцію. При цьому, аналізуючи структуру подразників, ми відтворюємо структуру реакції. Наприклад, вивчаючи ритмічну побудову будь-якого мовного уривка, ми весь час маємо справу з фактами не психологічними; однак, аналізуючи цю ритмічну будову мови як різноманітно спрямовану на те, щоб викликати відповідну функціональну реакцію, ми шляхом цього аналізу, виходячи з цілком об'єктивних даних, відтворюємо деякі риси естетичної реакції. При цьому зрозуміло, що...