Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Безопасность жизнедеятельности и охрана труда

Пожежна автоматика будинків і споруд

Скачать
Купить
Характеристика спринклерних і дренчерних установок водяного та пінного пожежогасіння, їх встановлення у приміщеннях. Вимоги до проектування трубопроводів і розміщення вузлів керування. Водопостачання, електроживлення та електрокерування установок.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Пожежна автоматика будинків і споруд

Вступ

Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автоматичним пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.

Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.

Автоматичні установки пожежогасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дистанційний та місцевий пуск.

Вогнегасну речовину, тип і параметри установок пожежогасіння належить приймати з урахуванням НД, що встановлюють вимоги до конкретних будинків і споруд за пожежною небезпекою, виходячи з характеру технологічного процесу виробництв, властивостей матеріалів.

За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять на пульти централізованого нагляду пожежної охорони.

1. Установки водяного та пінного пожежогасіння

Установки водяного, пінного, а також водяного пожежогасіння зі змочувачем підрозділяються на спринклерні та дренчерні.

Параметри установок водяного пожежогасіння зі змочувачем належить визначати аналогічно параметрам установок водяного пожежогасіння.

При обладнанні будинків і споруд водяними і пінними установками пожежогасіння, при техніко-економічному обгрунтуванні допускається передбачати установки пожежогасіння в приміщеннях, де за нормами вимагається тільки автоматична пожежна сигналізація. Для цих приміщень витрати вогнегасної речовини не повинні бути визначальними, а інтенсивність зрошення приймається нормативною.

Для кожної секції установки пожежогасіння слід передбачати окремий вузол керування.

За наявності в приміщенні технологічних площадок, виконаних із суцільного матеріалу, обладнання або вентиля ційних коробів (нахилених або горизонтальних) з мінімальним розміром по ширині або діаметру більше ніж 0,75 м, розта шованих на висоті від підлоги не менше 0,70 м, належить під ними додатково встановлювати спринклерні або дренчерні зрошувачі, спонукальну систему установки пожежогасіння.

2. Спринклерні установки

Спринклерні установки пожежогасіння в залежності від температури повітря в приміщеннях належить проектувати:

- водозаповненими - для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 °С та вище;

- повітряними - для неопалюваних приміщень будинків, розташованих в районах з тривалістю періоду з середньо добовою температурою повітря, яка дорівнює або нижче 8 °С більше як 240 діб на рік;

- водоповітряними - для неопалюваних приміщень будинків, розташованих в районах з тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря, яка дорівнює або нижче 8 °С 240 і менше діб на рік.

В складських приміщеннях із стаціонарними стелажами, з висотою складування продукції , від 5,5 до 25 м належить передбачати встановлення спринклерних зрошувачів в зоні високостелажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), під екранами у внутрішньостелажному просторі, а також під перекриттям (покриттям) в зонах прийняття, упакування та відправлення продукції.

Спринклерні установки належить проектувати для приміщень заввишки не більше 20 м. Ця вимога не поширюється на проектування установок для внутрішньостелажного простору приміщень, а також для захисту конструкцій будинків, споруд і вентиляційних камер.

В межах одного приміщення належить встановлювати спринклерні зрошувачі з випускним отвором однакового діаметра.

Для однієї секції спринклерної установки слід приймати не більше 800 спринклерних зрошувачів різних виконань, а для внутрішньостелажного простору - не більше 500 зрошувачів. При цьому загальна ємність трубопроводів кожної секції повітряних та водоповітряних установок повинна бути не більше З м3.

Спринклерні зрошувачі установок належить встановлювати в приміщенні або в обладнанні з максимальною температурою навколишнього повітря, °С:

до 50 - з температурою руйнування теплового замка 72 °С;

від 51 до 70 те саме 93 °С;

від 71 до 100 -"- 141 °С;

від 101 до 140 -"- 182 °С;

від 141 до 200 -"- 240 °С.

Спринклерні зрошувачі водозаповнених установок належить встановлювати розетками вгору або вниз, в повітряних і водоповітряних установках - розетками вгору.

Спринклерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно встановлювати перпендикулярно площині перекриття (покриття), спринклерні зрошувачі установок пінного пожежогасіння - дифузором вниз або вгору під кутом, що не перевищує 15° до вертикалі.

Спринклерні настінні зрошувачі використовуються у водозаповнених, повітряних і водоповітряних установках. Відбивач зрошувача належить розмішувати паралельно площині підлоги.

Для неопалюваних складів з висотним стелажним зберіганням у внутрішньостелажному просторі належить використовувати настінні зрошувачі.

В будинках з балковими перекриттями (покриттями), які мають нульову межу поширення вогню, з виступаючими частинами (ребрами) заввишки більше 0,32 м, а в інших випадках - більше 0,2м, спринклерні зрошувачі належить встановлювати між балками, ребрами плит та іншими елементами перекриття (покриття), що виступають, у кожному такому відсіку з урахуванням забезпечення рівномірності зрошення підлоги.

В будинках з односхилими і двосхилими покриттями, що мають нахил більше ніж 1/3, відстань по горизонталі від спринклерних зрошувачів до стін і від спринклерних зрошувачів до гребеня покриття повинна бути не більше 1,5м- при покриттях з нульовою межею поширення вогню та не більше 0,8 м - в інших випадках.

Відстань від розетки спринклерного зрошувача установки водяного пожежогасіння до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м.

Відстань від нижньої площини дифузора пінного спринклерного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути не більше 0,5 м.

Відстань від відбивача спринклерного настінного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,07 до 0,15м.

У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі слід встановлювати під екраном, відстань від розетки спринклерного зрошувача до екрана повинна бути від 0,10 до 0,25 м. Відстань від розетки зрошувача до верху вантажів, які зберігаються, повинна бути не менше 0,05 м.

Для подавання води або води зі змочувачем належить використовувати зрошувачі спринклерні з ввігнутою розеткою (установлення розеткою вгору), з плоскою розеткою (установ лення розеткою вниз) та настінні зрошувачі.

У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі з ввігнутою розеткою встановлюються розеткою вниз.

Для подавання розчину піноутворювача і отримання піни належить використовувати зрошувачі пінні спринклерні.

Відстань між спринклерними зрошувачами установок водяного пожежогасіння, що встановлені під рівним (без виступів) перекриттям (покриттям), повинна бути не менше 1,5м.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) не повинна перевищувати половини відстані між спринклерними зрошувачами

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з ненормованою межею поширення вогню не повинна перевищувати 1,2 м.

В місцях, де існує небезпека механічного пошкод ження, спринклерні зрошувачі повинні бути захищені.

3. Дренчерні установки

Автоматичне включення дренчерних установок належить здійснювати від спонукальної системи з легко плавкими замками або спринклерними зрошувачами, від автоматичних пожежних сповіщувачів, а також від технологічних датчиків.

Дренчерні зрошувачі належить встановлювати з урахуванням їх технічних характеристик ї карт зрошення для забезпечення рівномірності зрошення захищуваної площі.

Для декількох дренчерних завіс допускається передбачати один вузол керування.

Відстань між зрошувачами в дренчерній завісі належить визначати з розрахунку витрат вогнегасноі речовини не менше 1,0 л с-' на 1 м ширини прорізу.

В дренчерних установках водяного і водяного зі змочувачем пожежогасіння належить застосовувати водяні дренчерні зрошувачі, які встановлюються розетками вгору або вниз.

В дренчерних установках пінного пожежогасіння належить використовувати зрошувачі пінні дренчерні і генератори піни середньої кратності, що утворюють повітряно-механічну піну.

Розрахунковий рівень заповнення приміщення піною при об'ємному пінному пожежогасінні повинен перевищувати не менше як на 1 м найвищу точку обладнання, яке захищається.

При визначенні загального об'єму захищуваного приміщення об'єм обладнання, що знаходиться в цьому приміщенні, не слід віднімати від об'єму захищуваного приміщення

Відстань від легкоплавкого замка спонукальної системи до площини перекриття (покриття) повинна бути в межах від 0,08 до 0,4 м. .

Спонукальний трубопровід дренчерних установок, заповнений вогнегасною речовиною, належить встановлювати на висоті не більше 1/4 постійного напору (в метрах) у трубопроводі під...

Другие файлы:

Пожежна безпека
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її неб...

Технологія опорядження фасаду акриловою декоративною штукатуркою Ceresit СТ-77
Якість будівельної продукції — будинків і споруд різного призначення залежить від багатьох складових, але основними серед них були і залишаються якіст...

Протипожежний захист об'єкта
Основи та проблеми пожежної безпеки. Пожежна безпека будівель та споруд. Правила пожежної безпеки для енергетичних підприємств. Протипожежний захист а...

Пожежна профілактика
Закон України "Про пожежну безпеку" та загальні відомості про режим горіння. Пожежна профілактика в машинобудуванні та основні методи вогнегасіння. Пр...

Великопанельне будівництво житлових будинків
Опис великопанельного житлового будівництва. Основні конструктивні елементи великопанельних будинків. Етапи проходження панельних плит. Аналіз результ...