Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »География

Біогеографія України

Тип: реферат
Категория: География
Скачать
Купить
Мета та результати реалізації Програми формування національної екологічної мережі України. Аналіз земельних угідь та охоронних територій природно-заповідного фонду. Сутність та види пам'яток природи. Особливості Національного природного парку "Синевир".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

Геолого-географічний факультет

Кафедра фізичної географії та картографії

Індивідуальне завдання

з біогеографії

на тему: «Біогеографія України»

Виконала:

студентка 1 курсу, ГГ-21

Самойлова Д.А.

Перевірила:

ст. викладач Сінна О.І.

Харків 2013

Зміст

1. Національна екологічна мережа України

2. Пам'ятки природи

2.1 Пам'ятки природи в Україні

3. Національний природний парк «Синевир»

1. Національна екологічна мережа України

Загальнодержавна Програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки затверджена Верховною Радою України у 2000 році. Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа мас відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.

Природні ландшафти спостерігаються майже на 40 відсотках території України (табл. 1). У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Менше половини, а саме - 44 відсотки, лісів виконують захисні та природоохоронні функції.

Таблиця 1. Земельні угіддя України (станом на 2000 рік)

Назва угіддя

Площа

Тис. гектарів

% до площі країни

Ліси

9424,6

15,62

Пасовища

5465,6

9,06

Сінокоси

23073

3,82

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

1133,7

1,88

Штучні водосховища

940,4

1,56

Відкриті заболочені землі

1180,8

1,96

Лісосмуги

645,5

1,07

Озера

540,8

0,90

Лимани

334,3

0,55

Чагарники

310,1

0,51

Природні водотоки

244,0

0,40

Штучні водотоки

162,2

0,27

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються у господарстві

136,0

0,21

ВСЬОГО

22825,3

37,8

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах території природно-заповідного фонду, дані про які наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Охоронні території природно-заповідного фонду України

Категорія територій та об'єктів

Площа земельних угідь

Тисяч гектарів

% до площі країни

2000 р.

На 2005

На 2015

2000 р.

На 2005

На 2015

Національні природні парки

600

1455

2321

1,0

2,4

3,9

Природні заповідники

160

350

422

0,3

0,6

0,7

Біосфери і заповідники

212

250

301

0,3

0,4

0,5

Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, зоологічні та дендрологічні парки

1427

2200

3223

2,4

3,6

5,3

ВСЬОГО

2399

4255

6275

4

7

10,4

Програмою передбачається значне збільшення розмірів територій екологічної мережі. Зокрема площа лісовкритих територій за 15 років повинна збільшитись на 7, а сіножаті та пасовищ - на 12 відсотків. Площу національних природних парків планується збільшити майже у 4 рази і довести загальну територію охоронних об'єктів у 2005 році до 7, а у 2015 році - до 10,4 відсотка від загальної площі території держави.

Національна екологічна мережа складається з 14 природних регіонів (табл. 3.) і з 8 природних коридорів (табл. 4.), які поєднують регіони.

Програмою планується створення 29 національних природних парків і 7 біосферних заповідників, серед яких найбільшими будуть Сиваський (195 тисяч га), Велике філофорне поле Зернова (100 тисяч га), Прип'ять-Стохід та Нижньодніпровський (по 50 тисяч га), національні природні парки і біосферні заповідники по 50 тис. га: Східні Карпати, Поліський, Український лісостеповий. Площа 11 існуючих заповідників і парків буде збільшена.

Таблиця 3. Природні регіони мережі

Другие файлы:

Конституція України
Декларація про державний суверенітет України. Загальнометодологічні принципи концепції Конституції України 1991 р. Постанова Верховної Ради Українсько...

Національний банк України
Правовий статус, принципи організації та діяльності Національного банку України визначені Конституцією України та Законом України "Про Національний ба...

Державне право України
Поняття, види, статус глави держави. Конституційний статус Президента України. Порядок обрання та зміщення Президента України. Взаємовідносини Президе...

Перспективи інтеграції України у світогосподарську систему
Значення інтеграції України до світового господарства. Перспективи розвитку економічних відносин України і Європейського союзу. Участь України в еконо...

Банківська система України, та проблеми її розвитку
Загальна характеристика банківської системи України та її розвиток. Державні та приватні кредитні та кредитно-фінансові заклади. Емісійні, комерційні,...

Назва елементу екологічної мережі

Розташування елементу

Основні складові території та об'єкти

Карпатський

Карпатська гірська країна

Біосферні заповідники: Карпатський, Розточинський, Східні Карпати; природний заповідник Горгани; національні природні парки Синевир, Карпатський, Ужанський, Сколівські Бескиди, Гуцульщина

Передкарпаття та Опілля

Національний природний парк Галицький

Кримський гірський

Кримська Гірська країна

Природні заповідники: Кримський, Ялтинський, гірсько-лісовий; Карадазький, Опукський; національні природні парки: Севастопольський, Чатир-Даг

Західнополіський

Західне Полісся

Біосферний заповідник Західне Полісся; природні заповідники: Черемиський, Рівненський, Південнополіський

Центральний Поліський

Придніпровське Полісся