Проектування та виготовлення шалі в’язаної гачком

Організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний етап проектно-технологічної діяльності виготовлення в’язаної шалі. Проект виготовлення в’язаної шалі гачком в навчальному процесі загальноосвітніх шкіл, розробка конспекту уроку.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство Освіти і Науки України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

кафедра

педагогіки і методики

технологічної освіти

Курсова робота

з методики трудового навчання

Проектування та виготовлення шалі в'язаної гачком

Виконавець:

студентка заочно-дистанційного факультету ІV курсу

групи 78-44-Т Стригоцької Вікторії Василівни

Керівник:

Кандидат педагогічних наук, доцент

Ігнатенко Ганна Володимирівна

2011 р., Глухів

ЗМІСТ

в'язання гачок шаль

Вступ

Розділ 1. Проектування та виготовлення шалі в'язаної гачком

1.1 Організаційно-підготовчий етап проектно-технологічної діяльності виготовлення в'язаної шалі

1.2 Конструкторський етап виготовлення шалі в'язаної гачком

1.3 Технологічний етап

1.4 Заключний етап виготовлення в'язаної шалі гачком

Розділ 2. Методика застосування проекту «Проектування та виготовлення в'язаної шалі гачком» в навчальному процесі загальноосвітніх шкіл

2.1 Конспект уроку до технологічного етапу

Висновки

Інформаційні джерела

ВСТУП

"В'язання гачком стимулює розумову

діяльність, бо при цьому масуються

нервові рецептори на пальцях, котрі

відповідають за розумову діяльність".

Проф. Костик

Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння
систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство,
культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної
діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і
фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і
трудової діяльності.[18;3]

В'язання - це спосіб виготовлення полотна або окремого виробу шляхом згинання ниток у петлі, що переплітаються між собою. В'язання -- один із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва, що існує понад трьох тисяч років. В'язані речі були знайдені у стародавніх похованнях Єгипту, Риму, Греції. В'язання гачком доступно всім. За допомогою цього простого інструмента можна виготовити модний одяг, а також декоративні вироби (серветки, скатертини, гардини, шалі тощо). Тому в'язання гачком залишається модним і популярним і нині. Невичерпна кількість вузлів і їх комбінацій дають можливість виявити свою творчу фантазію.

Щодо витоків давньоукраїнського в'язання, то такої праці не існує серед доробку ані вітчизняних, ані зарубіжних науковців. Відтворити одяг населення давньої України, проаналізувати матеріал, сировину, знаряддя для виготовлення, розглянути способи декору спробували І. Кодлубай, О. Ноги О.. Досить вагому інформацію про давнє плетіння (переважно як техніка) викладає З. Васіна. Дані про знаряддя виготовлення одягу, серед якого гачки та спиці, наводять вітчизняні автори здебільшого в працях, що стосуються давньої археології України.

В одній із гробниць фараонів була знайдена дитяча в'язана шкарпетка. Великий палець був вив'язаний окремо, тому що в той час носили взуття, схоже на наше пляжне. У V ст. в'язання набуває розвитку на Сході й приблизно у IX ст. приходить до Європи. Особливо поширилося мистецтво в'язання у середні віки в Англії і Шотландії у зв'язку з розвитком вівчарства у цих країнах. У XIII ст. ручне в'язання стало доволі прибутковим ремеслом у країнах Західної Європи, але найвищого рівня розквіту воно досягло наприкінці XVI ст. Самими мистецькими в'язальниками давнини вважалися араби. Складні багатокольорові візерунки вони придумували вже 2 тисячі років тому. В XII столітті в'язати навчилися іспанці та італійці, століття потому французи, шотландці та англійці. Працювали в основному дерев'яними, металевими та спицями з кісток. В'язали панчохи, шкарпетки, рукавички. Велике визнання отримав національний головний убір шотландців - в'язаний берет. У Франції, починаючи з XIII століття, стали в'язати капелюшки, берети, фуфайки, рукавички, а в ХІУ-ХУ столітті навчились в'язати ковпаки (капюшони), шкарпетки і, навіть, верхній одяг. Поступово в'язання стало розповсюджуватися по всій Європі. Цікавим є те, що в'язанням у ті часи займалися виключно чоловіки.

На Україні в'язання спицями також популярне з давніх часів. У давнину наші прабабусі в'язали панчохи, шкарпетки, рукавички з овечої вовни. В поєднанні оригінальних узорів і кольорових комбінацій, що застосовувалися у в'язаних виробах, проявлялась багата творча фантазія нашого народу. В'язання спицями зберегло велику популярність у наш час. Трикотаж став улюбленцем моди. Це не тільки зручний одяг, а й предмети оздоблення житла. Практично таку ж саму історію виникнення можна розповісти про в'язання гачком. Це приємний і корисний вид рукоділля. Робота легка і дуже захоплююча. Велика кількість узорів, їх різноманітні комбінації створюють широкі можливості для виявлення смаку і творчої фантазії.

Декоративні вироби для інтер'єра наших квартир, в'язані гачком, дуже популярні. Вони роблять наш дім затишним, але протиріччя полягає в тому, що в'язання є сучасним та користується попитом, а купить нема де. Навіть рукодільниці-початківці можуть виготовляти різноманітні вироби та предмети одягу. В'язання є одним з найпоширеніших видів рукоділля, а в'язання гачком доступно і легко може освоїти будь-яка людина. В'язати можна будь-які предмети одяг і декоративні предмети, використовувані в побуті (серветки, сумки, шапочки і ін. види візерункового полотна). В'язання гачком вивчається з 5 по 8 клас, але на нього відводиться дуже мало годин. В'язання, в наш час, сучасне, і тому я обрала тему своєї роботи: «Проектування та виготовлення в'язаної шалі гачком».

Мета роботи: розробка проекту по виготовленню в'язаної шалі гачком і визначення методичних порад викладачу трудового навчання.

Об'єкт дослідження: процес трудового навчання.

Предмет дослідження: проект технологічної діяльності по виготовленню в'язаної шалі гачком.

Завдання:

1. Провести аналіз літературних джерел, що дозволить краще зрозуміти проектно-технологічну діяльність.

2. Підібрати необхідний матеріал для в'язання об'єкту.

3. Обґрунтувати і розробити технологію виконання об'єкту.

4. Скласти методику економічного аналізу проекту.

5. Розробити методичні рекомендації до застосування методу проектів при ознайомленні учнів з в'язанням гачком.

Методом проектування даної моделі обрано метод комбінування - створення моделей, за допомогою поєднань деталей, або окремих конструкцій з інших моделей.

Розділ 1

Проектування та виготовлення шалі в'язаної гачком

1.1 Організаційно-підготовчий етап проектно-технологічної діяльності виготовлення в'язаної шалі

В'язання - це творча робота, до того ж робота приємна і зовсім не утомлива. Давно відомо, що в'язання не лише відганяє похмурі думки, але і сприяє гарному настрою. Адже результат праці - красиво зв'язана річ - приносить повне задоволення.

Всім відомо, що гарному настрою, а отже, і підвищенню тонусу дуже сприяє відпочинок. Він знімає втому, запобігає стомлення, оберігає крихкі нервові клітини від виснаження. А чи знаєте Ви що в'язання може надавати лікувальну дію? Багато медиків вважають, що рукоділля взагалі, а в'яже зокрема, надзвичайно благотворно діють на психіку людини.

Історія в'язання налічує декілька сотень років і є самобутнім явищем декоративно-ужиткового та народного мистецтва України. Найдавніші плетені пам'ятки як українські, так і європейські важко датувати, оскільки їх аналіз ведеться на базі археологічних знахідок, архівних та історичних матеріалів. Трикотажне виробництво є доволі новою галуззю порівняно з ткацькою, історія якої сягає тисячоліть. Тому історичні та культурологічні аспекти цієї проблеми ще недостатньо вивчені, особливо українською наукою та мистецтвознавством. Історію європейського трикотажу зарубіжні автори починають ґрунтовно опрацьовувати з другої половини ХVІІІ ст., історія ж українського в'язання привертає увагу вітчизняних науковців лише в другій половині ХХ ст. Переважно це видання, що висвітлюють технологічні проблеми сучасної трикотажної промисловості, посібники та альбоми для вивчення техніки в'язання спицями і гачком, а також незначна інформація у дослідженнях про український народний стрій. Можна лише припустити, якою технікою виготовляли вироби - плетільною чи в'язальною, оскільки візуально полотна схожі між собою, однак автентичних зразків не збереглося. Зарубіжні дослідники історії в'язання взагалі не згадують про його існування на теренах давньої України, що вносить деякі суперечності, зважаючи на наукові твердження вітчизняних вчених. Тож історія українського плетіння відрізняється від історії розвитку європейського з певних об'єктивних причин.

Ручне в'язання дозволяє виготовляти неповторні, унікальні моделі. Можливості гачка дозволяють зробити різні декоративні речі, наприклад, мережива, покривала, одяг, іграшки, прикраси. Дійсно, у даний час дуже важко представити наш гардероб без трикотажу. В'язані вироби зручні і міцні, практичні й елегантні, в них те...