Динаміка та еколого-біологічні особливості дендрофлори пам’ятки місцевого значення саду імені Т.Г Шевченко м. Харкова

Сучасний екологічний стан і перспективи озеленення м. Харкова, історія спорудження міського саду імені Шевченка. Фізико-географічний опис району, його еколого-біологічні особливості, динаміка озеленення території, ліхеноіндікаційні дослідження.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Магістерська робота

на тему: Динаміка та еколого-біологічні особливості дендрофлори пам'ятки місцевого значення саду імені Т.Г Шевченко м. Харкова

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.Огляд літератури

1.1 Екологічний стан в м. Харкові та заходи щодо його поліпшення

1.2 Сучасний стан і перспективи озеленення м. Харкова

1.3 Історія спорудження міського саду імені Т.Г. Шевченка

РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження

2.1 Фізико-географічний опис району дослідження

2.2 Методи дослідження

РОЗДІЛ 3. Результати дослідження і їх обговорення

3.1 Еколого-біологічні особливості

3.2 Динаміка озеленення території саду ім. Т.Г Шевченка

3.3 Результати ліхеноіндікаційних досліджень

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Однією з характерних особливостей сучасної епохи є невтримний темп урбанізації. Створюючи і розвиваючи міста, людство змінює вигляд навколишнього середовища. Місто, як штучна формація, різко відрізняється від своєї географічної зони. Змінюються мікрорельєф, водний режим, ґрунт, трав'янисті фітоценози. Територія Харківської області знаходиться на межі Лісостепової та Степової зон. Таке розташування обумовлює наявність специфічної рослинності. Серед лісових насаджень міста Харкова та Харківської області переважають сухі та свіжі кленово-липові діброви природного порослевого походження 3-4 генерацій на лісових сірих і світло-сірих ґрунтах. Ці ценози є типовими для Лівобережжя України дібровами, які занесені у Зелену книгу України. За спектром основних життєвих форм природна флора м. Харкова характерна для областей помірного клімату Північної півкулі. Провідне місце належить трав'янистим багаторічникам, далі йдуть однорічники.

Актуальність. Урбанізація та інші особливості сучасного життя викликають прагнення людей наблизитися до природи. Навряд чи знайдеться людина, що не зазнала б на собі благотворного впливу природи. Не випадково ми є свідками так званого «туристичного вибуху», тобто швидко зростаючої кількості людей, що прагнуть провести свій вільний час в спілкуванні з природою. Крім того, людина навчається бережно ставиться до всього живого. Спілкування з природою - необхідна умова виховання дітей. Важлива роль спілкування з природою і в естетичному вихованні людей, але для цих цілей необхідною умовою служить збереження природи в природному стані хоча б на окремих, спеціально виділених для цього ділянках. Озеленення є одним з головних компонентів при упорядкуванні, так як від добору посадкового матеріалу на території, технологій посадки залежить гармонійність та грамотність компонентів ділянки. Вибір місця на плані має своє особливе практичне і естетичне значення. Дерева займають простір, отже покривають сади, парки, створюють атмосферу добробуту і завершеності та безпеки, тому їх розташуванню надають велику увагу. Також досить важливо використовувати велике різноманіття асортиментів дерев та кущів, щоб показати всю дивовижність дерев та кущів, щоб показати всю дивовижність краси природного світу та підкреслити зміни форм і факторів крони в різні пори року [21, 40, 44].

Особливості палеогеографічного розвитку території Східної Європи обумовили збіднення різноманіття біоти, яке існувало ще в пліоцені. В результаті, природна флора цього регіону в нинішній час не в повної мірі відповідає сучасному потенціалу його ґрунтово-кліматичних умов, потенціалу світової флори, а також потребам суспільства. За літературними даними в Україні росте 76 видів деревних порід і 278 видів кущів, напівкущів, кущиків та напівкущиків. В зв'язку із видовою бідністю, для озеленення міст використовуються види як автохтонні, так й інтродуковані. Але, інтродуценти інколи поступаються автохтонним видам, в зв'язку з тим, що не відбувається повної акліматизації. Доцільно вивчати асортимент природної флори, їх особливості та намагатися зберегти їх для нащадків. Це і складає актуальність вибраної теми [10].

Об'єкт дослідження: дендрофлора саду ім. Т.Г. Шевченка м. Харкова.

Предмет дослідження: біоекологічні особливості дендрофлори саду ім. Т.Г. Шевченка м. Харкова та її динаміка.

Мета дослідження - вивчити еколого-біологічні і декоративні особливості дендрофлори саду ім. Т.Г. Шевченка від часу його спорудження до наших часів.

Тому, перед нами стояли наступні завдання:

1. Опрацювати літературу з теми магістерської роботи.

2. Вивчити видовий склад деревної флори Харківщини та встановити її представленість в озелененні на прикладі саду ім. Т.Г. Шевченка.

3. Встановити за літературними даними динаміку видів в озеленені.

4. Зібрати фотогербарій досліджуваних видів.

5. Дослідити еколого-біологічні особливості дерев і кущів.

6. Встановити господарське значення видів, що досліджувались.

7. Провести ліхеноіндикаційні дослідження.

8. Проаналізувати та узагальнити дані.

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури

1.1 Екологічний стан в м. Харкові та заходи щодо його поліпшення

На сьогоднішній день екологічний стан міста характеризується стабільно напружений, хоча спад виробництва і виконання ряду першочергових заходів організаційного та технічного характеру частково стримують наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища [55].

За даними щорічної Національної доповіді про стан навколишнього середовища в Україну, який готує Міністерство охорони навколишнього природного середовища, екологічна ситуація в Харкові краще ніж у таких містах як Кривий Ріг, Донецьк, Запоріжжя, Маріуполь, Дніпродзержинськ та ряд інших міст, які є великими промисловими центрами. Проте це не зменшує гостроти ряду екологічних проблем Харкова.

Стан атмосферного повітря м. Харкова обумовлено викидами забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення.
Концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі залежить від загального обсягу викидів, місцезнаходження і висоти джерел забруднення, рельєфу місцевості і метеорологічних умов.

Відповідно до метеорологічних районуванням м. Харків віднесено до територій з можливо-високим потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. Так, у 2007 р. за даними Харківського обласного центру з гідрометеорології в місті було 208 днів з приземних інверсій, під час яких погіршується вертикальний повітрообмін і розсіювання забруднюючих речовин, що призводить до збільшення їх концентрацій. За даними Головного управління статистики в Харківській області (рис. 1.1.1.) за останні роки зменшуються обсяги викидів від стаціонарних джерел і зростають обсяги викидів від пересувних джерел, в основному, за рахунок автотранспорту. Так в 2007 році з 74,9 тис.т. забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу, 68,76 тис.т. надійшло від пересувних джерел.

Таким чином, внесок автотранспорту в забруднення атмосферного повітря становить понад 90% від загальної кількості викидів. Викиди відпрацьованих газів автотранспорту містять такі шкідливі речовини, як оксид вуглецю, діоксид азоту, сажу, бенз (а) пірен. Ступінь забруднення атмосфери на вулицях міста з інтенсивним рухом автотранспорту залишається помірно-небезпечною. Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлено на великих транспортних магістралях міста: Полтавському шляху, вул. Сумській, Плеханівській, пр-ті Московському, пр-ті Героїв Сталінграда.

Рис. 1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферу в м. Харкові, тис. тонн.

Згідно з даними лабораторних досліджень відсоток проб атмосферного повітря з перевищенням ГДК на центральних вулицях міста в 5-7 разів більше, ніж відсоток проб з перевищенням ГДК в зоні впливу промислових підприємств [60].

Основними факторами інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є:

- Постійно зростаюча кількість автотранспорту.

- Експлуатація технічно застарілого автомобільного парку.

- Низька якість паливно-мастильних матеріалів.

- Недостатня пропускна здатність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалася в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста.

- Незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.

- Недосконалість законодавчої бази для ефективного управління та контролю автотранспорту, який є екологічно небезпечним об'єктом.

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди потужних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв [6].

У м. Харкові, за даними Головного управління статистики в Харківській області налічується 198 промислових підприємств, що мають стаціонарні джерела викидів. Найбільш поширені речовини, які надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів - пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю.

В умовах сформованої історичної забудови території міста 37 підприємств не мають можливості витримувати нормативні розміри санітарно-...