Розробка обґрунтованого комплексу заходів боротьби з темно-бурою плямистістю листя ячменю

Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналітичний огляд літератури

1.1 Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю

1.2 Поширеність і шкодочинність темно-бурої плямистості ячменю (Bipolaris sorokiniana Shoem)

1.3 Симптоми проявлення темно-бурої плямистості ячменю (Bipolaris sorokiniana Shoem)

1.4 Таксономія збудника темно-бурої плямистості ячменю (Bipolaris sorokiniana Shoem)

1.5 Біологічні особливості Bipolaris sorokiniana Shoem-збудника темно-бурої плямистості ячменю і фактори, що впливають на його розвиток

1.6 Якість насіння

1.7 Сучасний стан заходів щодо захисту ярого ячменю від темно-бурої плямистості (Bipolaris sorokiniana Shoem)

2. Характеристика місця та умов виконання роботи

3. Матеріали і методика досліджень

4. Результати досліджень

4.1 Поширеність, розвиток та шкодочинність темно-бурої плямистості ярого ячменю в умовах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області

4.2 Симптоми проявлення темно-бурої плямистості, цикл розвитку збудника Bipolaris sorokiniana Shoem

4.3 Вплив агрометеорологічних факторів на поширеність і розвиток темно-бурої плямистості на ярому ячмені в умовах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області

4.4 Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до ураження темно-бурою плямистістю

4.5 Біологічна та господарська ефективність фунгіцидів при захисті ячменю від темно-бурої плямистості у ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області

4.5.1 Біологічна ефективність протруйників при обробці насіння

4.5.2 Біологічна та господарська ефективність фунгіциду при обприскування посівів ячменю проти темно-бурої плямистості

5. Органiзацiйно-економiчне обґрунтування захисних заходів

6. Охорона навколишнього середовища

7. Охорона праці

Висновки

Рекомендації виробництву

Список літературних джерел



ВСТУП

Однією з важливих зернових культур в нашій країні є ячмінь. Використання ячменя в сільському господарстві широке та різноманітне: тваринництво, пивоваріння,їстівна промисловість та ін. Посівні площі під ярий ячмінь в Україні становлять 4,2 млн. га;на зону Східного Лісостепу України приходиться 600-700 тис. га.,в тому числі в Луганській області біля 250 тис. га. По площі в країні ячмінь займає друге місце після озимої пшениці,а врожайність становить біля 25-30 ц/га;в Лісостеповій зоні вона коливається від 23,0 (2013 р.) до 31,3 ц/га (2007 р.).

Ячмінь-культура великих потенційних можливостей. Необхідно збільшувати валовий збір ячменю у всіх зонах товарного виробництва шляхом впровадження нових високоврожайних сортів,внесення добрив,використання прогресивних способів обробки ґрунту та інших прийомів землеробства,які забезпечать значне підвищення врожайності цієї культури. Однак значною перешкодою на шляху отримання високих врожаїв ячменя є широке розповсюдження та висока шкодочинність інфекційних хвороб рослин,серед яких важливе місце в останні роки займають гельмінтоспоріозні плямистості,особливо темно-бура. Ця хвороба листя частіше буває шкодочинною, ніж інші,однак на цей час мало вивчена,особливо у східній зоні Лісостепу України.

Метою досліджень є розробка обґрунтованого комплексу заходів боротьби з темно-бурою плямистістю листя ячменю. Протягом досліджень вирішувались наступні питання:

- вивчення поширеності, шкодочинності та діагностичних ознак збудника темно-бурої плямистості в ПГ «Каут» Кремінського району Луганської області;

- уточнення біологічних особливостей збудника хвороби (джерела інфекції, спеціалізація патогена, умови розвитку хвороби та ін.);

- визначення ролі агротехнічних заходів в зниженні розвитку темно-бурої плямистості листя ячменю (сортова стійкість,попередники та ін.);

- визначення ролі насіння в передачі хвороби;

- визначення ефективності застосування хімічних заходів захисту (протруєння насіння,обприскування рослин) в боротьбі з темно-бурою плямистістю листя ячменю;

- економічне та біологічне обґрунтування комплексу заходів в боротьбі з темно-бурою плямистістю листя ячменю.

Всі ці питання відіграють важливу роль в захисті культури від збудника хвороб,їх вивчення спрямоване на розробку комплексу захисних заходів.



1. Аналітичний огляд літератури

1.1 Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю

Ярий ячмiнь вирощують в Україні як продовольчу, кормову і технiчну культуру. Проте за обсягом використання його продукції в народному господарствi він є насамперед однiєю із цiнних зернофуражних культур, частка якої в балансі концентрованих кормів є значна. Ячмінь - одна з найважливіших кормових та технічних культур.

Зерно ячменю (особливо в розмеленому та дробленому вигляді) поїдає велика рогата худоба, свині, вівці та птиця. В 1 кг зерна ячменю міститься 100 г перетравного білка та 1,28 к.од., що більше, ніж у зерні вівса та жита. В соломі ячменю майже в 3,5 рази більше перетравного білка, ніж у житньому та більше кормових одиниць, ніж у соломі жита, вівса та пшениці. Використання ячменю як компонента комбікормів сприяє підвищенню виходу продукції тваринництва. За даними Всесоюзного науково-дослідного інституту тваринництва, 1 ц комбікормів в порівнянні з тією ж кількістю зерна дає надбавку 25-30 кг молока, 3-4 кг м'яса, 75-90 шт. яєць. Особливо цінний ячмінь для беконної, сальної та напівсальної відгодівлі свиней. На 1 кг приросту живої маси у свинарстві потрібно 4 кг ячменю (Пікуш, 1985; Беляков, 1990; Алімов, 1995).

Цінується у тваринництві як грубий корм солома ячменю, особливо copтів з гладенькими остюками ( 1 ц якої прирівнюється до 36 к. од.), i запарена полова.

Ячмінь є важливою продовольчою культурою. Із зерна склоподібного крупнозерного дворядного ячменю виробляють перлову та ячмінну крупу, у складі якої міститься 9-11%бiлка, 82-85%крохмалю. Із зерна ячменю виробляють борошно, яке використовують як домiшку до пшеничного або житнього борошна при випiканнi хлiба. Через низьку якiсть клейковини хлiб із чистого ячмiнного борошна виходить малооб'ємним, слабкопористим, швидко черствiє (Беляков,1985).

Зерно ячменю використовують для виробництва пива. Найбільш цінними в пивоварiннi є сорти дворядного ячменю з добре виповненим i вирiвняним зерном. Мають значення i вiдходи пивоварiння, якi використовують для вiдгодiвлi тварин (барда, пивна дробина) (Білоус, 1997; Зінченко, 2001).

Як відмічає С.М. Каленська, О.В. Бачинський (2004), до зерна пивоварного ячменю висуваються особливо високі вимоги, яких нашим виробникам дотриматися украй важко через різні причини. Тому основну кiлькiсть зерна ячменю (понад 70%валового збору) використовують в Укpaїнi у кормових цілях і тільки 30%- для виробництво пива.

Як відмічає А.Я. Трофімовська (1972), ячмінь вирощують на зелений корм i сіно у сумішах з ярою викою, горохом, чиною, високоякісний урожай яких часто досягає 250-300 ц/га.

Ярий ячмінь має велике значення як страхова культура. Він може суттєво вплинути на баланс продовольчого i фуражного зерна у разі пересівання озимих. Це найскоpocтиглiша яра зернова культура.

Ячмінь - цінна продовольча культура. Його зерно широко використовують для виготовлення ячмінної кави, а також для отримання мальцекстракту - продукту, необхідного у хлібопекарській, кондитерській, фармацевтичній, лакофарбній, текстильній та шкіряній промисловості (Беляков, 1990).

За даними багатьох дослідників (Буга, 1990; Лукьянова, 1990) ячмінь -універсальна культура і за широтою розповсюдження, і за її використанням.

Ячмінь - скоростигла культура, що економічно вигідна: землі, що звільняються рано, використовуються під посів найбільш цінних культур. Необхідно відмітити важливе значення ячменю в районах розповсюдження травопільних сівозмін та особливо у зоні льоносіяння. Відомо, що в цій зоні отримання високих врожаїв трав для забезпечення тварин кормами та збагачення ґрунту органічними речовинами є первинним завданням, а ячмінь - краща культура для посіву багаторічних трав (Корейшо, 1959).

У країнах Європи, за сумою посівних площ ячменю належить друге місце серед зернових культур (після пшениці). Це пов'язано з підвищенням попиту на його зерно у світовій торгівлі, із сучасними досягненнями селекції та загальним підйомом культури землеробства.

Найбільший ріст його посівів за останні два десятиріччя спостерігається в країнах Європи (більше ніж на 80%).

За даними О.І. Зінченко (2001), світова площа посiвiв ячменю становить понад 75 млн. га. Найбiльш поширений він у США (6 млн. га), Канадi (5 млн. га), Індії (понад 3 млн. га), Туреччинi (3,5 млн. га), Францii (до 2 млн. га ).

В Україні посіви ярого ячменю займають площу понад 3,5 млн. га (1993 р.). Його вирощують в ycіx зонах, але здебiльшого в Степу та Лісостепу. У нашій країні...