Вплив режиму дня на функціонування кардіо-респіраторної системи підлітків 14-15 років

Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

(КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК)

Відділення: біологія

Вплив режиму дня на функціонування кардіо-респіраторної системи підлітків 14-15 років

РОБОТУ ВИКОНАЛА:

Новожилова Марина Андріївна

учениця 9 класу гімназія № 136 м. Києва

науковий керівник Бабінець О.О.

педагогічний керівник

Вишнягова Валентина Олексіївна

Київ- 2014

Вступ

Посилена увага до впливу режиму дня на кардіо-респіраторну систему підлітків зумовлена тенденцією зростання хвороб та аномалій даної системи у підлітків. Адже, недбале ставлення до свого здоров'я призводить до сумних наслідків: схильність до серцево-судинних захворювань формується з дитинства. Основні чинники іх розвитку - малорухливий спосіб життя, емоційні стреси, перевтоми, неправильне харчування, паління та вживання алкоголю.

Тому спираючись на вище сказане, ми можемо припустити, що дослідження впливу режиму дня та способу життя на функціонування кардіо-респіраторної системи підлітків буде актуальним і дасть змогу ефективно корегувати фізичні та розумові навантаження і тим самим зберегти здоров'я підлітків.

До вивчення хвороб кардіо-респіраторної системи вдавалися такі вчені медичних наук, як Рупчева І. Н., Родін С. та інші.

Мета роботи - визначити вплив режиму дня на функціонування кардіо-респіраторної системи підлітків 14 - 15 років.

Мета роботи передбачає розв'язання таких завдань:

1. З'ясувати особливості функціонування серцево-судинної та дихальної системи у підлітків 14 - 15 років.

2. Визначити інформативні показники функціонування кардіо-респіраторної системи.

3. Шляхом анкетування визначити режим дня підлітків гімназії №136 паралелі 9 класів.

4. З'ясувати, як режим дня підлітків гімназії № 136 впливає на функціонування їх кардіо-респіраторної системи.

Об'єкт дослідження: кардіо-респіраторна система підлітків 14 - 15 років.

Предмет дослідження: Режим дня підлітків 14 - 15 років.

Методи дослідження: Для розкриття теми даної наукової роботи були використано такі методи:

- теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури;

- спостереження;

- анкетування;

- фізіологічні методи дослідження, а саме - визначення маси тіла, зросту, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, екскурсії грудної клітини на вдиху та видиху, час затримки дихання на вдиху та видиху.

- методи математичної статистики.

Наукова новизна полягає у тому, що до сьогодні не було проведено анкетування підлітків з метою визначення впливу їх режиму дня на функціонування кардіо-респіраторної системи.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дослідження мажуть бути використані для корекції режиму дня підлітків, які мають певні проблеми з функціонуванням кардіо-респіраторної системи.

Структура наукової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел загальним обсягом 29 сторінок; з них обсяг основного тексту 21 сторінок, список використаних джерел нараховує 8 позицій.

Розділ 1. Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці

Історія досліджень серцево-судинної системи та системи дихання

Перші згадки про будову людського тіла зустрічаються у Єгипті. У XXVII столітті до н.е. єгипетський лікар Імхотеп описав деякі органи та їх функції, зокрема головний мозок, діяльність серця, поширення крові по судинах. Грецький вчений Аристотель (322-384 рр. до н.е.) стверджував, що найважливіший орган людського тіла - серце, що утворюється у плода раніше інших органів. Давньоримський лікар Клавдій Гален (131-201 до н.е.) довів, що в артеріях тече кров, а не повітря. З розвитком біологічних наук, в тому числі анатомії, удосконалилися та розширилися області дослідження та застосування знань про серце.

1628 р. вийшла у світ книга видатного англійського вченого У. Гарвея під назвою "Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин". У ній автор викладав нове струнке вчення про кровообіг, з якого, по суті, і почалася наукова фізіологія. Гарвей стверджував, що серце діє як насос, що нагнітає кров у судини. Існує два кола кровообігу: у великому колі кров іде від серця до голови, до поверхні тіла, до всіх його органів, в малому колі вона рухається між серцем і легенями і насичується киснем.

У 1844 році К. Бернар прокателізував порожнини серця і виміряв в них температуру і тиск крові. У 1851 році він відкрив стимулюючу серцеву діяльність ефект симпатичного нерва. У 1970 році А. Фік на засіданні Вюрцбургского Фізичного і Медичного Товариства повідомив про можливість вимірювання серцевого викиду (метод Фіка). У 1882 році він же встановив, що сила скорочення скелетного м'яза пропорційна її довжині перед початком скорочення, а О.Франк показав, що ця закономірність характерна і для серцевого м'яза. У 1897 році Е. Старлінг в британському журналі «Ланцет» опублікував статтю, в якій сформулював основний постулат кровообігу, названий законом серця: сила скорочення шлуночків серця пропорційна обсягу їх заповнення перед систолою. Робота Е. Старлінга відкрила широкі можливості подальшого вивчення цього закону, з успіхом здійсненого співробітниками лабораторії американського фізіолога А. Гайтона. У 1856 А. Келлікер і Г. Мюллер виявили в скорочуємося міокарді слабкі електричні струми, а А. Уоллеру в 1873 році вперше вдалося записати електричну активність міокарда. У 1903 році Біллем Ейнтховен за допомогою створеного ним струнного гальванометра вперше записав електрокардіограму серця. Їм же була розроблена теорія електрокардіографії, що удостоєна в 1924 році Нобелівської премії.

Такі деякі віхи історії вивчення кровообігу. Вони дозволяють хоча б приблизно оцінити той великий шлях, який пройшла ця наука майже за 400 років. Дивно, що й сьогодні фізіологія кровообігу вивчає ті ж функції (насосна функція серця, артеріальний і венозний тиск, біоелектричні явища в міокарді та ін.), основи яких були закладені ще в далекому минулому.

Отож, можемо побачити, що робота серця та його будова завжди цікавили людство, оскільки серце є одним із найважливіших органів людини.

А що ж можна сказати відносно дихальної системи людини? Протягом усього свого існування люди розуміли ту особливу роль, яку відіграє дихання в житті людини, і шукали способи зміни дихального процесу для поліпшення самопочуття. Позитивний вплив різних обмежень дихального циклу на здоров'я людини відомо з глибокої давнини. Ще Платон у своїх записах зазначав користь від затримки дихання при деяких захворюваннях.

Хатха-йога також активно пропонує різні вправи, що перешкоджають глибокому безконтрольному диханню. У середині XIXст. німець Лео Кофлер розробляє свою дихальну систему, відому як система трифазного дихання. Величезна кількість людей, дихаючи за цією системою, виліковувалося від багатьох легеневих захворювань, в тому числі і від такого смертельного в той час захворювання, як сухоти. На початку XXст. великою популярністю користувалася дихальна гімнастика данчанина І. Мюллера, в якій при уповільненому вдиху і видиху виконуються фізичні вправи, причому в швидкому темпі, що кардинально відрізняється від дихальної гімнастики А.Н. Стрельникова, яка вперше з'явилася у середині XX ст.

Пропонувалися різні прилади, що обмежують глибину дихання і змінюють газовий склад дихальної суміші в порівнянні із звичайним повітрям, наприклад камера Стрелкова, апарат Фролова і т.д. [8].

Як ми бачимо, люди завжди намагалися знайти способи поліпшення свого дихання. Але особливий розвиток ця проблема отримала на Сході, починаючи з найдавніших часів, там розроблялися і удосконалювалися методи управління дихальним циклом. Знання про диханні були поширені по всій Азії та Індії, і всі вони були спрямовані на концентрування і керування особливої внутрішньої енергії, яка давала практикуючому ці навчання величезну силу, витривалість, можливість вилікуватися від різних захворювань.

Отже, можемо побачити, що системою дихання і серцевою системою здавна цікавилися люди, намагалися знайти способи поліпшення їх функціонування, тому що від них залежить наше самопочуття. Разом, ці дві системи становлять кардіо-респіраторну систему, яка є невід'ємною частиною функціонування організму.

Загальна характеристика кардіо-респіраторної системи

Організм людини - відкрита, багаторівнева, біологічна система. Вона складається з систем органів. І однією з цих систем є кардіо-респіраторна. Вона відіграє дуже важливу роль, адже має багато функцій:

1) дихання;

2) газообмін;

3) терморегуляція;

4) голосоутворення;

5) синтез гормонів та інші.

Кардіо-респіраторна система складається із системи дихання та серцево-судинної системи [8].

Характеристика серцево-судинної системи

Серцево-судинна система складається із серця і кровоносних та лімфатичних судин. Основною її функцією є рух...