Травми та захворювання у бігунів на середні та довгі дистанції

Причини травматизму організаційного та методичного характеру в легкій атлетиці. Причини, обумовлені індивідуальними особливостями спортсмена. Заходи профілактики травматизму. Захворювання опорно-рухового апарату та кардіо-респіраторної системи бігунів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Здоров'я людини передбачає достатньо високий рівень фізичної підготовленості, фізичного розвитку та працездатності, що обумовлює проблему пошуку фізичних навантажень, які адекватні фізичному стану людини. Дана проблема, в першу чергу, постає перед тренерами, метою яких, з одного боку, є сприяти досягненню високих спортивних результатів своїх учнів, а з другого - зберігати та покращувати функціональний стан організму спортсменів без мобілізації їх резервних можливостей. Але як показує досвід, вберегтися від травм у спорті просто неможливо. Тому у даному разі актуальними стають знання про травми, причини їх виникнення, та заходи які необхідно застосувати для їх попередження та реабілітації для як найшвидшого відновлення спортсмена.

Актуальність роботи.

Мета дослідження - визначити основні види травм та захворювань у бігунів на середні та довгі дистанції. Для досягнення поставленої мети ми виділили такі завдання:

1. Вивчити фактори та причини травматизму в легкій атлетиці.

2. Дослідити основні травми та захворювання опорно - рухового апарату у бігунів на довгі та середні дистанції.

3. Дослідити основні захворювання дихальної системи у бігунів.

Об'єкт дослідження - травми у бігунів на середні та довгі дистанції.

Предмет дослідження - основні травми у спортсменів бігунів на середні та довгі дистанції.

Практичне значення роботи полягає у систематизації знань про травми та захворювання спортсменів, та заходи їх профілактики що буде корисне для студентів спеціальності “Здоров'я людини”, спортсменів та тренерів.

Розділ 1. Основні причини виникнення травм в легкій атлетиці

Як відомо, у вітчизняній літературі питанню попередження травм завжди приділялася велика увага. Починаючи огляд питання необхідно уточнити причини виникнення травм. Вони різноманітні і в даний час у вітчизняній літературі немає єдиної номенклатури причин виникнення спортивних травм, так само як і немає класифікації спортивного травматизму,алевони можуть бути розділені на три групи:

- Причини організаційного характеру;

- Причини методичного характеру;

- Причини, зумовлені індивідуальними особливостями спортсмена. Але зрозуміло, що цей розподіл умовно, так як важко собі уявити, щоб неправильна організація навчально-тренувального процесу не мала негативного впливу на методику тренування. І навпаки, всяке істотне зміна методичного характеру веде за собою певні зміни в організаційно-методичному рівні навчально-тренувальної роботи і це, безумовно, відбивається на кваліфікації спортсмена, що веде до негайних змін і організації та методики тренування.

1.1 Причини травматизму організаційного характеру та їх профілактика

Аналіз травм, пов'язаних з поганою організацією навчально - тренувального процесу, дозволив встановити наступні обставини: [ 4,5,18,29]

* недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки тренера;

* недоцільний графік змагань (щільність змагань без урахування часу переїзду, порядку виступів);

* відсутність комплексних цільових програм на заключному етапі підготовки;

* недотримання правил змагань і низька якість суддівства;

* незадовільні гігієнічні умови проведення навчально-тренувальних занять і змагань;

* незадовільна теоретична підготовка спортсменів;

* відсутність відповідного матеріально-технічного забезпечення

У ряді науково-методичних робіт [ 8 ] зазначаються методичні помилки в легкій атлетиці:

1. неправильне складання програми тренувальних занять і графіка змагань, порушення інструкції і положень по проведенню тренувальних занять, а також правил безпеки

2. проведення навчально-тренувальних занять у відсутність тренера

3. велика кількість займаються в групі на одного тренера, увагу якого з цієї причини розсіяно, що призводить до травмонебезпечних ситуацій. Особливо це стосується груп початкової підготовки

4. неправильне розміщення займаються (наприклад, спільне проведення метань легкоатлетичних снарядів в одному секторі).

5. неправильне комплектування груп займаються (проведення занять спортсменів з різною фізичною підготовленістю або різною кваліфікацією)

Для профілактики травматизму [ 16 ], що виникає через неправильну організацію, необхідне дотримання певних умов:

* необхідно враховувати дані медичних висновків при розробці індивідуальних планів;

* при плануванні тренувального заняття можна включати відразу технічно складні вправи, призначати більше навантаження;

* необхідно про інструктувати про дотримання вимог безпеки займаються (при метанні, загальному старті, стрибках і т.д.)

* необхідно дотримуватися встановлених інтервали стартів під час змагань, одночасний прихід і відхід займаються на навчально-тренувальні заняття

Несприятливі санітарно - гігієнічні і метеорологічні умови проведення навчально-тренувальних занять і змагань

У спорті несприятливі санітарно-гігієнічні умови є причиною травм, що становлять 6-8% від загального числа травм.

До несприятливих санітарно-гігієнічним умовам ставляться:

* незадовільний санітарний стан спортивних залів

* погане освітлення

* недостатня вентиляція

* порушення встановлених норм температури повітря в приміщення

* підвищення вологості повітря

* порушення орієнтації у спортсмена в несприятливих метеорологічних умовах (яскраве сонце, злива, сніг, сильний вітер).

Недоліки матеріально-технічного забезпечення вносять свій внесок у загальну картину травматизму. Так, через недостатнє матеріально-технічного забезпечення за даними різних авторів, травматизм з цих причин становить 5-7% від всіх спортивних травм. При плануванні використання нового інвентаря та обладнання вкрай важливо, щоб на стадії їх проектування та розробки були продумані і медичні аспекти, інакше неминуче зростає ризик виникнення травм.

Спорядження та інвентар також є, за певних умов, травмоопасним фактором. Як відомо, найбільше навантаження спортсмена-легкоатлета припадає на нижні кінцівки. Тому одним з найважливіших видів спортивного спорядження є взуття. З одного боку, від правильного вибору взуття залежать результати тренувань і змагань. З іншого боку - добре підібране взуття, її якість та цільове призначення є засобом попередження травм в перенапруженні різних відділів стопи, а також травм інших ланок локомоторного апарату, обумовлених падінням, порушенням координації рухового акту. Одяг має бути чиста, за розміром (достатньо вільна), міцна.

Індивідуальні засоби захисту також повинні бути максимально використані. Мета захисних засобів - попередження травми (вітрозахисний одяг, наколінники, гомілковостопна пов'язка і т.д.)

Тут, на мою думку, можна навести статистичні дані [ 8,9,23 ] про травми в легкій атлетиці: підгострі та хронічні травматичні захворювання опорно-рухового апарату, що викликаються в більшості випадків мала місце в минулому травмою або незначними по інтенсивності, але повторюваними травмами ; садна (50%), рани (19%), ушкодження сумково-зв'язкового апарату суглобів (15%) ін в основному відносяться до нижніх кінцівках (70%).

У спортсменів-бар'єристів:

* забої нижніх кінцівок при ударі об бар'єр

* травми сумково-зв'язкового апарату колінного і гомілковостопного суглобів

* перелом однієї або обох щиколоток з підвивихом або вивихом стопи

У спринтерів:

* травми двоголового м'яза стегна

* литкового і камбаловідной м'язів гомілки

* розтягнення, ушкодження ахіллового сухожилля, зв'язкового апарату гомілковостопного суглоба

У бігунів на середні і довгі дистанції:

* запальні захворювання стопи і гомілки - тенденіти і паратеноніти ахіллового сухожилля.

* міофасцити, які виникають при тренуванні на твердому грунті, при фізичному навантаженні литкового і камбалоподібного м'язів

* травматичні неврити, в основному, сідничного нерва

У стрибунів у висоту:

* травми гомілковостопного суглоба, зокрема його зв'язкового апарату, іноді супроводжуються переломом щиколотки

* травми колінного суглоба з пошкодженням менісків у стрибунів з жердиною:

* травми гомілковостопного суглоба та м'язів спини

* пошкодження голови і хребта, виникають при переломах жердини

У стрибунів у довжину з розбігу, потрійним:

* садна

* забої

* пошкодження сумково-зв'язкового апарату суглобів, переважно гомілковостопного

У метальників молота:

* травми м'язів тулуба

* сумково-зв'язкового апарату гомілковостопного суглоба

У штовхальників ядра:

* пошкодження сумково-зв'язкового...