Гігієнічна оцінка протирадиаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застос
ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПРОТИРАДИАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ І РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РАДІОНУКЛІДІВ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХМЕТА ЗАНЯТТЯ: 1.Розширити, систематизувати та закріпити знання про радіаційну безпеку персоналу і пацієнтів лікувальних закладів в умовах застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою, а також принципи і методи протирадіаційного захисту.2.Оволодіти методиками гігієнічної оцінки протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні та складання гігієнічного висновку про його ефективність. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ: 1.Зовнішнє і внутрішнє опромінення та чинники, що визначають ступінь радіаційної небезпеки. 2.Гігієнічні вимоги до улаштування, планування та обладнання рентгенологічного і радіологічного відділень лікарні. 3.Медичний нагляд за персоналом та санітарно—дозиметричний контроль у рентгенологічному і радіологічному відділенні лікарні. 4.Шляхи зниження променевого навантаження персоналу і пацієнтів лікувальних закладів. 5.Регламенти радіаційної безпеки для персоналу і пацієнтів лікувальних закладів. ЗАВДАННЯ: 1.Вивчити особливості розміщення радіологічного відділення у комплексі будівель лікарні та намалювати схему розміщення його структурних підрозділів. 2.Відповідно до схеми провести обстеження умов праці та протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні здійснити їх гігієнічну оцінку та обгрунтувати гігієнічний висновок. ЛІТЕРАТУРА:Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундєв, В.Г.Бардов та ін.; За ред Є.Г.Гончарука. — К., Вища школа, 1995. — С. 252 — 257 Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гiгiєна, Вища школа., 1983 —С.43—44, 205—207. Румянцев Г.И. и соавт. Общая гигиена. М.: Медицина, 1985 — С. 301—328. 4. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. — К.: Здоров’я, 1999. — С 33 —41, 65—84.5. Кирилов В.Ф.,Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. — М.: Медицина, 1982. — С. 17—102, 141—148, 158—167, 241—243.6. Радиационная гигиена // Под ред. Ф.Г.Кроткова. — М.: Медицина, 1968. — С. 5—26, 37—68, 72—76, 90—98, 116—130. 7. Кириллов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.П. Радиационная гигиена. — М.:Медицина, 1988 — С. 136—176. 8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М.: Медицина, 1971. — С. 302—303, 307—310, 314—341.9. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 114—135. 10. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 45 — 48.11. Радиация. Дозы, эффекты, риск. — М, 1990. — 79 с. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические прибори и измерения — К.: Урожай, 1990 — 144 с. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. — К.: Здоров’я, 1989. — 158 с. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИВ ході практичного заняття, що проводиться у радіологічному відділенні Вінницького обласного онкологічного центра, студенти самостійно або під керівництвом викладача виконують роботу згідно з завданням: знайомляться з розміщенням радіологічного відділення на земельній ділянці, його внутрішнім улаштуванням, плануванням та обладнанням, структурою та організацією радіаційного і медичного контролю.Рентгенологічне відділення. У рентгенологічному відділенні слід, в першу чергу, ознайомитися з виконанням гігієнічних вимог, що пред’являються до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного обладнання і пов’язані з необхідністю забезпечення радіаційної безпеки персоналу та осіб, які працюють у суміжних приміщеннях. Гранично допустимі рівні опромінення, яке може отримати персонал рентгенологічного відділення складає 3,4 мР/год, персонал інших підрозділів лікувально—профілактичного закладу — 0,24 мР/год, пацієнти та населення — 0,06 мР/год.Розрахункові гранично—допустимі рівні випромінювання на зовнішній поверхні захисту від рентгенівського випромінювання повинні становити у залежності від категорії осіб відповідно 1,7 мР/год, 0,12 мР/год та 0,03 мР/год.Заходи радіаційної безпеки повинні передбачати не тільки захист персонала, але й контроль за дозами, які отримують пацієнти. Так, при рентгенографії шлунка поглинається 0,5 Р, рентгенографії легень — 0,5 Р, водночас, при рентгеноскопії шлунка від 4,8 до 10,3 Р, рентгенографії легень — от 3,4 до 7,6 Р. Тому там, де це можливо, слід більш широко використовувати рентгенографію. Флюоресційні екрани не повинні використовуватися понад 3-х років. Сульфідні екрани повинні мати яскравість менше 210 умовних одиниць. Доцільно застосовувати электронно—оптичні перетворювачі, які підсилюють відображення.Рентгенологічні відділення повинні розташовуватися у спеціально виділених та обладнаних приміщеннях лікарні, бажано в їх торцевих частинах або в спеціальних добудовах до них. Найдоцільнішою орієнтацію вікон вважають орієнтацію на північні румби. Перелік та мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні наведені в табл. 1.Таблиця 1Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенніТерапевтичний кабінет рентгенологічного відділення загальною площею 34 м2 складається з процедурної для дистанційної та контактної рентгенотерапії і кімнати управління. В кабінетах знаходяться 2 рентгенівські установки РУМ—7 (опромінення поверхневих тканин) і РУМ—17 ( опромінення глибоких тканин). Із засобів захисту тут повинна бути присутня велика захисна ширма, вироблена з свинцю, що захищає все тіло рентгенолога, який знаходиться за пультом управління, мала захисна ширма, що захищає тулуб лікаря—рентгенолога, гумовий килимок, що захищає ноги, а також фартухи, захисні спідниця, рукавички тощо. Всі захисні засоби повинні мати свинцевий еквівалент від 0,3 до 1 мм свинцю. Основними видами стаціонарного захисту є стіни, перекриття, перегородки, захисні двері та оглядове скло із свинцю. Для фарбування стін застосовується баритобетон. Двері повинні бути покриті листком свинцю і на 8-10 см перекривати отвір дверей з усіх боків. Після спорудження відділення стаціонарне захисне обладнання перевіряють за допомогою дозиметричної апаратури. У процесі експлуатації кабінета контроль повинен здійснюватися не менше 1 разу на 2 роки. Вікна у рентге...
Другие файлы:
Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення
Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, щ...
Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС
Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості е...
Оцінка радіаційної і хімічної обстановки Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контрол
Основні способи захисту населення від сучасних засобів ураження
Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіац...
