Профілактика інфекційних захворювань
ТЕМА: Профілактика інфекційних захворюваньПрофілактика інфекції є складною уже через свою багатоплановість, пов'язану з безліччю причин розвитку її та умов, що сприяють цьому. Метою захисту населення від інфекційних захворювань був прийнятий закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Цей закон визначає основні принципи профілактики інфекційних хвороб: визнання захисту населення від інфекційних хвороб одним із пріоритетних напрямів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності; комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов'язковість їх фінансування;безоплатність надання медичної допомоги особам, хворим на інфекційні хвороби, у державних і комунальних закладах охорони здоров'я та в державних наукових установах;соціальний захист осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є носіями бактерій;державна підтримка відповідних наукових розробок і вітчизняних виробників медичних імунобіологічних препаратів, лікарських і дезінфекційних засобів та виробів медичного призначення, що застосовуються для профілактики, діагностики та лікування інфекційних хвороб. Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та носіїв бактерій, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров'я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян. Організацію та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів у межах територій, об'єктів, частин і підрозділів, підпорядкованих спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, Службі безпеки України, забезпечують відповідні центральні органи виконавчої влади, підпорядковані їм установи державної санітарно-епідеміологічної служби, медичні служби, а також керівники зазначених об'єктів, частин, підрозділів. Проведення профілактичних щеплень забезпечують спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та установи державної санітарно-епідеміологічної служби. Особливо важливим є жорсткість асептичного режиму в хірургічних стаціонарах і насамперед у операційних та перев'язочних — нагальне завдання. Це передусім підвищення вимог щодо асептичного режиму до всіх працівників хірургічних та анестезіологічних і реанімаційних відділень, підвищення професіоналізму в здійсненні асептичних заходів та контролю з боку завідувача хірургічного відділення (операційного блоку) та старшої операційної сестри, провітрювання палат, дезінфекція постелі, вологе прибирання тощо. Високий гігієнічний режим у відділенні, гігієна персоналу (спеціальний одяг, виявлення та лікування бацилоносіїв ) та хворих (миття хворих під душем з антимікробним милом, повна ізоляція хворих з відкритими вогнищами інфекції від здорових), максимальне скорочення перебування хворих перед операцією у відділенні, уникнення перев'язки в палаті дозволяють зменшити загрозу госпіталізму, контамінації поверхні тіла хворих полі-резистентними мікробами.'Ретельне дослідження та обстеження хворих перед операцією з метою виявлення якихось відхилень та порушень у них імунітету й інших чинників ризику і корекція їх зменшують загрозу інфекційних ускладнень після операції. Обмеження інвазивних досліджень суворими показаннями, зістри-гування, а не гоління волосся в зоні операційного поля за 30 хв до операції, змазування шкіри операційного поля перед операцією антисептиками, використання водонепроникної білизни для хірургічної бригади, покриття операційного поля після його обробки самоклеючими плівками, через які проводиться розріз, користування гострими інструментами для розтину тканин, бережливе ставлення до останніх, зменшення кількості лігатур, користування в контаміно-ваній рані монофільними, що не мають абсорбуючих властивостей, швами та швами, що розсмоктуються, своєчасна заміна рукавичок у разі їх пошкодження, заміна інструментів після розрізування шкіри — все це сприяє зменшенню ризику щодо розвитку хірургічної інфекції, зокрема інфікування ран. Серед видів хірургічної інфекції найбільшу питому вагу мають інфекція ран та ушкоджень (мікротравми, опіки, відмороження, укуси та ужалення комах тощо), а також післяопераційна (ранова та порожнинна) місцева і загальна інфекції. Тому запобігання цим видам інфекції складає найважливішу проблему. Профілактика інфекції випадкових ран та пошкоджень полягає в своєчасній їх діагностиці, поданні першої медичної допомоги. Добре налагоджена робота травматологічних пунктів, медпунктів, хірургічних кабінетів, станцій "Швидкої допомоги" має величезне значення як для профілактики інфекції, так і нерідко долі потерпілих. У лікуванні цих ран основу складає первинна хірургічна обробка, найкраще в перші 6—12 год після нанесення рани, але не пізніше 24 год, з подальшими допоміжними засобами (дренування порожнини рани, місцеві хімічні та фізичні впливи на неї, асептичні та антисептичні пов'язки, фізметоди, загальні заходи). Поряд із хірургічною обробкою рани в профілактиці ранової специфічної інфекції (правець, сказ) велику роль відіграють імунізація хворих (пасивна, чи пасивно-активна, чи лише активна). Запобігання інфікуванню мікротравм грунтується на санітарній освіті людей та своєчасній обробці мікротравм, зокрема обмиванні пошкодженого місця, якщо воно забруднене, стимулюванні кровотечі з проколу шляхом стискання м'яких тканин з боків у зоні пошкодження, змазуванні місця ушкодження антисептичним засобом — розчином йоду, спирту чи брильянтового зеленого з подальшим закриттям його клеєм БФ-2 чи лейкопластирем або змазуванням ураженого місця антисептичною клеєвою рідиною. Для обробки мікротравм запропоновано багато таких спеціальних антимікробноклейових композицій, які при нанесенні на пошкоджене місце тверднуть. Вони дають одночасно і дезінфікуючі, й герметизуючі ефекти (рідина М.В. Но-викова, клей БФ-2 тощо). Велику роль у профілактиці інфекції випадкових ран відіграють радикальне видалення макроскопічне пошкоджених тканин, ретельний гемостаз (кращ...
Другие файлы:
Джерела отруєння та їх профілактика
Характеристика отруйних речовин, паразитів, що зумовлюють отруєння та захворювання людини. Причина токсикоінфекцій, мікробних і немікробних отруєнь, м...
Історичний аспект вивчення інфекційних захворювань
Поняття та характерні ознаки інфекційних хвороб, їх збудники та класифікація. Світові науковці, які зробили значний внесок у відкриття та дослідження...
Епізоотологічний моніторинг та діагностика інфекційних захворювань диких птахів
Дикі птахи як джерело розповсюдження збудників інфекційних захворювань. Епізоотична ситуація щодо вірусних хвороб серед мігруючих водоплавних птахів у...
Особливості перебігу інфекційних захворювань та туберкульозу у тварин та людини
Поняття про інфекційні хвороби, їх різновиди та класифікація. Клініко-морфологічна характеристика інфекційних захворювань. Особливості протікання тубе...
Вагітність та виношування дитини
Ознаки вагітності, суб'єктивні відчуття жінки. Нормальне протікання вагітності. Імунітет вагітної жінки. Розвиток ембріона на різних термінах вагітнос...
