Гнійні процеси шкіри та підшкірної основи
ГНІЙНІ ПРОЦЕСИ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ ОСНОВИНайпоширеніші форми гнійних інфекцій шкіри і підшкірної основи можна викласти за такою схемою.Фурункул (furunculus) — це гостре гнійно-некротичне запалення волосяного мішечка і сальної залози. Буває на тих ділянках, де росте волосся, де є багато сальних залоз (обличчя, спина). Спричинює його білий і золотистий стафілококи.Розвитку фурункула сприяє низка умов: недостатня гігієна шкіри, незначні її пошкодження (садна, розчухування, роздавлювання), порушення обміну речовин (цукровий діабет, неповноцінне харчування, авітаміноз), загальне виснаження, нервово-психічна перевтома! ін.Захворювання починається з появи на шкірі болючого утворення з волосяним мішечком у центрі. Шкіра в цьому місці почервоніла. Згодом з'являється болючий інфільтрат з некротичним стержнем. Осередок некрозу розплавляється, і утворюється невеликий гнояк.У більшості випадків фурункул зумовлює незначні загальні прояви (загальне нездужання, незначне підвищення температури тіла, головний біль, втрата апетиту). Лише у разі поширення запального процесу на сусідні тканини, лімфатичні чи кровоносні судини можуть бути виражені явища інтоксикації.Спостерігаються незначний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули крові вліво.На 7-му- 10-ту добу гнійний стрижень відшаровується, гній виділяється, і стан хворого поступово поліпшується. Гнійний кратер, що залишається, поступово очищується і заповнюється грануляціями.Величина фурункула різна — від 0,5 до 2,5 см у діаметрі. Цикл розвитку і ліквідації фурункула триває в середньому 8—14 діб.На особливу увагу заслуговують фурункули в ділянці обличчя. Це зв'язано з тяжким їх перебігом і можливим усклао.ненням. Інфекція з гнійного осередку через v.facialis, v.angularis, V.ophthalmica, plexus pterygoideus може проникнути в кавернозний синус і спричинити гнійний менінгіт або енцефаліт. У хірургічній практиці описано випадки фурункула верхньої губи, коли смерть настала через кілька діб після початку запалення.Хворі з фурункулами за відсутності ускладнень (за винятком локалізації фурункула на обличчі) лікуються амбу-латорно. Залежно від стадії захворювання місцеве лікування може бути консервативним і хірургічним.Щкіру довкола фурункула змазують 1 % саліциловим спиртом, гібітаном і накладають на неї пов'язку з емульсією, що містить будь-який антибіотик (з групи пеніцилінів або синтоміцину). Деякі хірурги рекомендують присипати фурункул кристалічним саліцилово-кислим натрієм або саліциловою кислотою.Під час лікування фурункула не рекомендується застосовувати зігрівальні компреси, бо вони розм'якшують шкіру і створюють сприятливі умови для розмноження інфекції. Не слід застосовувати також мазьові пов'язки (за винятком мазей на водорозчинній основі, які містять антисептичні речовини — діок-сидонової, йодопіринової).У початкових стадіях фурункул опромінюють кварцом, УВЧ.Не дозволяється видавлювати фурункул, бо це може призвести до поширення інфекції. Особливо небезпечні ці маніпуляції на обличчі.У період гнійного розплавлення шкіру довкола фурункула змазують 70 % спиртом або 3 %розчином йоду і пінцетом видаляють гнійний стрижень. Потім фурункул лікують так само, як звичайну гнійну рану.За наявності загальної реакції організму хворим внутрішньом'язово або внутрішньовенне вводять антибіотики, перорально — сульфаніламідні препарати, полівітаміни, особливо аскорбінову кислоту. У разі інтоксикації проводять детоксикаційну терапію.На особливу увагу заслуговує лікування фурункулів на обличчі (мал.67), особливо в ділянці носа і верхньої губи. Воно повинно проводитися в стаціонарних умовах. Показане консервативне лікування: великі дози антибіотиків, опромінення кварцом, УВЧ, спокій. За появи набряку обличчя, лімфангіту, лімфаденіту, головного болю, поганого самопочуття деякі хірурги рекомендують широке його розкриття, а також перев'язку v.angularis, яка йде по губно-носовій складці до очної щілини.У людей, які не дотримують особистої гігієни, за наявності чинників, що ослаблюють організм, авітамінозу, на шкірі різних ділянок тіла з'являються численні фурункули. Захворювання це називається фурункульозом (furuncu-losis). При цьому окремі фурункули перебувають у різних стадіях розвитку (одні тільки починаються, в інших утворюється гнійний стрижень, ще інші гояться).Під час лікування фурункульозу основна увага повинна приділятись загальним заходам. Передусім треба з'ясувати причину виникнення фурункульозу. Хворим призначають висококалорійну їжу, дріжджі, вітаміни, антибіотики, дають поради щодо особистої гігієни. Для лікування фурункульозу деякі автори рекомендують проводити сеанси аутогемотерапії. Кров, узяту з вени в кількості 3—5 мл, вводять у сідничні м'язи. Маніпуляцію повторюють через 1—2 доби. Ефективне застосування стафілококового анатоксину, анти стафілококової плазми, антиста-філококового углобуліну. Антибіотики призначають з урахуванням чутливості до них мікробів. Іноді проводять переливання свіжої консервованої крові, загальне опромінення кварцом. Лікування повинно проводитися за участю терапевта.Карбункул (carbunculus) — гостре гнійно-некротичне запалення розташованих поруч волосяних мішечків, сальних залоз і тканин, що оточують їх, з некрозом шкіри і підшкірної основи. Спричинюється золотистим стафілококом. Особливістю карбункула є те, що він швидко прогресує, процес поширюється вглиб, у ділянці ураження виникає численний тромбоз дрібних судин, що призводить до некрозу тканин. У ділянці карбункула наявний різних розмірів інфільтрат, який піднімається над поверхнею шкіри. Шкіра в цьому місці має багряно-синій колір. Через деякий час поверхня карбункула вкривається численими дрібними некротичними осередками, з яких виділяється гній. М'які тканини довкола інфільтровані, щільні, дуже болючі.Порушується загальний стан хворого:виражені явища інтоксикації, до 39— 40 °С піднімається температура тіла, пульс частий (100—120 за Іхв), язик сухий, обкладений. Може бути марення. У крові виявляють зміни, що характерні для запального процесу.Карбункули частіше бувають поодинокими. Розміри їх різні — від 5 до 10 см у діаметрі. Виникають частіше у ділянці хронічного подразнення шкіри (поперек, потилиця).Дуже тяжкий перебіг мають карбункули в ділянці обличчя (мал.68), особливо у хворих на цукровий діабет.Лікують карбункули переважно хірур-гічними методами, бо загальна та місцева терапія антибіотиками, пеніцилін-новокаїнові блокади звичайно неефективні. Процес прогресує, в глибині відбувається гнійне розплавлення тканин, а в центрі карбункула — некроз шкіри. Через отвір, який утворився, ііиділяється некротична маса (стрижні). Таких хворих треба оперувати. Під загальним знеб...
Другие файлы:
Клінічне дослідження кабана
Анамнез про життя тварини. Дослідження загального стану тварини. Визначення габітусу, дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної...
Основи психології та педагогіки
Пізнавальні процеси психіки. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин у соціальних групах. Основи теорії виховання. Психічні стани та властивості...
Клінічне дослідження вівці
Анамнез життя вівці. Визначення габітусу та дослідження волосяного покриву, шкіри, підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок та поверхневих лім...
Теплообмінні процеси
Фізико-хімічні основи процесів в галузях хімічних технологій, визначення швидкості законами теплопередачі. Процеси перенесення маси енергії і кількост...
