Амортизація основних фондів, норми амортизаційних відрахувань

До числа найбільш прогресивних змін, викликаних реформуванням економіки, слід віднести право підприємств самостійно встановлювати порядок нарахування амортизацї, обравши один із методів.

Амортизація основних фондів- це процес відшкодування значення основних фондів шляхом поступового перенесення їх вартості на новостворену прдукцію або надані послуги.

Об’єкт основних засобів, крім первісної, балансової, справедливої та ін., має ще й вартість, яка амортизується. Це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, яка амортизується, дорівнюватиме первісній або переоціненій.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Амортизація нараховується щомісяця протягом усього строку корисного використання об’єкта. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Норми амортизації – показники задані, вони встановлені п.8.6 ст.8 Закону про прибуток. Для правильного визначення суми амортизаціних відрахувань велике значення має правильне розрахування балансової вартості групи основних фондів, яке у податковму обліку є одним із ключових.