Мораль як форма суспільної свідомості

Зміст моральних принципів та моральних норм. Теорія професійної етики та професійної моралі. Моральна оцінка та її практичне застосування у всіх сферах життя суспільства. Поняття морального обов’язку людини. Самодисципліна як принцип професійної моралі.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

План

Вступ

1. Мораль, як форма суспільної свідомості та її взаємозв'язок з іншими формами.

2. Роль естетичного почуття у діяльності співробітників КВС.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Ми вже з Вами з'ясували, що предметом етики виступає мораль. А тепер давайте розглянемо походження слова мораль. Справа в тому, що в латині здавна існувало слово mos, яке подібно до етосу, означало характер, вдачу, звичай, разом з тим воно мало й значення припису, закону, правила. Маючи на увазі цей комплекс значень, відомий римський оратор, політичний діяч Марк Туллій Цицерон утворює від іменника mos прикметник moralis - “ той, що стосується вдачі, характеру, звичаїв”. Таким чином вже в ІУ ст.н.е. виникає термін moralitas - мораль, що означало норму поведінки людини стосовно себе самої, суспільства, людства.

Зовнішнім виявом моралі є культура поведінки. Вона характеризується способом вираження моральної та етичної свідомості у зовнішніх виявах. Мораль ґрунтується на таких засадах : традиції, звичаї, мова, історія народу, громадська думка, зіставлення особистих та суспільних інтересів.

Досліджуючи питання професійної етики працівників КВС насамперед потрібно дати визначення моральним принципам, моральним категоріям, тому що вони є однією із норм моральної свідомості.

До моральних принципів належать усі вимоги суспільства до особи, що зобов'язують добровільно виявляти у житті порядність, чесність, гуманність, вірність, справедливість, ввічливість.

Зміст моральних принципів, моральних норм визначається історичними умовами життєдіяльності та світоглядом людини, життєвими потребами людини та інтересами, становищем у суспільстві.

Поняття “норма” у широкому розумінні означає “ керівні засади, правила”. Соціальна норма - це не всяке правило дії, а лише те, яке регулює суспільну поведінку людей.

Моральна норма - це правило поведінки особи, яке має загальний характер, встановлюється суспільством у процесі його еволюційного розвитку, санкціонується громадською думкою з метою регулювання службових і суспільних відносин. Моральні норми, яким не властива детальна регламентація та конкретизація, створюються століттями, вони передаються від покоління до покоління, переходять у звичаї, загальноприйняті правила та цінності, які міцно вкоріняються у свідомості людей. Тобто їм властива еволюційність. Штучно створені моральні норми у суспільстві не приживаються.

1. Мораль, як форма суспільної свідомості та її взаємозв'язок з іншими формами

Складна система моральних норм включає в себе відповідні правила, зразки поведінки, цінності, оцінки та мотиви, створює певний моральний порядок.

У теорії професійної етики велике значення мають такі категорії, як моральний ідеал, моральні почуття, моральна діяльність, моральний конфлікт, моральний обов'язок, моральний вчинок, моральна свідомість і т.д. Моральні категорії ніколи не мають логічно закінченого змісту. Кожна людина, кожна історична епоха вносять свій зміст у ці поняття.

Розглянемо деякі з цих категорій. Особливе місце серед них посідає моральний ідеал. Він є абстрактним, уявним. Це зразок моральної поведінки, до якої прагне людина. Це орієнтир, який визначає спрямованість цілей.

Моральний ідеал - це сукупність високих моральних якостей, притаманних конкретній особі або суспільній групі, які є орієнтиром у їхній життєдіяльності. Слід підкреслити, що моральний ідеал постійно оновлюється, змінюється, доповнюється дедалі новими моральними вимогами.

Практичне застосування у всіх сферах життя суспільства має така категорія, як моральна оцінка. Моральна оцінка це оцінка взагалі. Моральна оцінка - це ставлення суб'єкта до існуючих моральних принципів і норм, а також до здійснюваних моральних учинків.

У професійній діяльності особи, зокрема працівника КВС, одну із провідних ролей відіграє моральна свобода. Моральна свобода - це вільний вибір людиною варіанту її поведінки у конкретній ситуації з усвідомленням вимог моральних норм і принципів та відповідальності за свої дії.

Важливою категорією моралі є також моральний обов'язок людини. Про нього багато пишуть. Зокрема вважають, що моральний обов'язок передбачає поєднання зовнішньої поведінки та її внутрішніх спонукань, їхню органічну єдність, що він відображає суспільну необхідність у вигляді певних моральних вимог, які ставляться до окремої особи та особою до суспільства.

Моральний обов'язок - це необхідність певної поведінки суб'єктів, що ґрунтується на моральних вимогах у певних конкретних життєвих ситуаціях.

Розглянемо таку моральну категорію, як моральна свідомість. Під нею розуміють систему понять, поглядів, уявлень та почуттів особи на загальнолюдські цінності, а також діяльність, пов'язану з вимогами моральних норм.

Думається, що моральна свідомість має такі елементи:

За змістом моральних поглядів :

інформаційний (когнітивний) - знання моральних норм;

оціночний (аксіологічний) - оцінка моралі;

регулятивний - психологічна установка щодо поведінки, врегульованої моральними нормами.

За формою відбиття моральної дійсності:

поняття про моральні явища;

поняття про моральні погляди;

поняття про моральні уявлення;

поняття про моральні почуття.

За територіальною поширеністю:

загальна моральна свідомість;

локальна ( місцева, релігійна) моральна свідомість.

За суб'єктами ( носіями) моральної свідомості:

індивідуальна;

колективна ( суспільна, національна, класова, групова )

В етичній теорії існує така категорія, як моральний конфлікт. Моральний конфлікт визначається по різному, зокрема як зумовлене різним чином усвідомлення гострого протиріччя думок, інтересів, установок, способів досягнення мети різними людьми чи групами, які співпрацюють або безпосередньо спілкуються. Моральний конфлікт - це така ситуація, в якій сторони, що активно розв'язують проблему, стали на шлях приниження гідності та інших моральних якостей один одного. Основою моральних конфліктів є протиріччя, які торкаються практичних інтересів людей і пронизують всі сфери суспільного життя.

У реальному житті часто-густо мовлять про етичне мислення, його культуру та рівень. Воно характеризує людину і визначає ступінь її моральної культури, професійної моралі. Етичне мислення передбачає уміння оперувати моральними поняттями та оцінками, мотивувати поведінку та вчинки, давати моральні оцінки і характеристики суспільним явищам. Етичне мислення спирається на такі постулати: мораль є там, де є духовно-практичне ставлення суб'єкта моралі до дійсності, моралі немає там, де відсутня “ автономія людського духу”, загальнолюдським фактором морального спілкування є золоте правило моральності : “ Чого не хочеш сам, не бажай іншому”, необхідним атрибутом є принцип толерантності, терпимості до висловлювання іншої людини, повага до самостійності вибору поведінки, мораль неминуща цінність людської культури, яку потрібно берегти, збільшувати, можлива й екологія моральності. Сучасне людство може загинути від бездуховності, спричиненої девальвацією моральних цінностей у результаті зростання жорстокості.

У зв'язку з цим виникає проблема моральної якості особистості. Вона належить до найдавніших етичних проблем. Гідність людини як члена суспільства оцінюється насамперед її моральними якостями. Моральні якості бувають позитивними та негативними. Хоча інколи одна і таж якість, наприклад, упертість, гнучкість, обережність, педантичність, одночасно може відноситися до двох категорій. Без належного опанування моралі людину можуть зіпсувати добробут, краса, місце в житті тощо. Освіта, талановитість, сила волі й енергія, якщо вони належать людині, яка не дбає про мораль, правила доброго життя, приносять більше шкоди, ніж користі. Існує класифікація моральних якостей на позитивні та негативні, а ті в свою чергу умовно можна поділити на два види: загальні і спеціальні ( зокрема, професійні).Приклади деяких основних моральних якостей наведено в таблиці ( слайді, плакаті).

МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ
позитивні	негативні
загальні	спеціальні	загальні	спеціальні
чесність,порядність,ввічливість,тактовність,доброзичливість,терпіння, гуманізм і т.д.	ерудованість,компетентність,принциповість,людяність, стриманість, рішучість, сміливість,уважність,чуйність, самокритичність і т.д.	нечесність, неуважність, заздрість, цинізм, наклеп, помсту, підступність, ненависть і т.д.	халатність,грубощі,зло-вживання,користолюбство баудужість,лицемірство, бюрократизм,брутальністьзазнайство, хабарництво

Умовність такого поділу цілком очевидна. Але треба виходити з того, де та чи інша якість найбільш виявляється.

Професійній етиці...