Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів

Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Наукова робота на тему:

"Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів"

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ І. Психоемоційні та функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів та робота вчителя щодо їх профілактики

1.1 Фактори ризику розвитку серцево-судинних порушень у сучасних школярів

1.2 Вплив інноваційних освітніх технологій на функціональний стан серцево-судинної системи сучасних школярів

1.3 Фізична культура як засіб профілактики серцево-судинних порушень школярів

1.4 Харчування як фактор зміцнення серцево-судинної системи

РОЗДІЛ ІІ. Оцінка психофункціонального стану серцево-судинної системи сучасних школярів

2.1 Дослідження функціональних резервів серцево-судинної системи

2.2 Визначення впливу соціальних чинників на порушення серцево-судинної системи школярів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність. Впродовж останніх років відмічається зростання серцево-судинної патології у школярів. Це пов'язано з інформаційними перенавантаженнями, стресогенними ситуаціями, модернізацією навчального процесу без урахування гігієнічних вимог щодо його організації, поширенням шкідливих звичок, гіподинамією, сучасними тенденціями "швидкої їжі ", відсутністю сталих орієнтирів на здоровий спосіб життя, що разом з іншими негативними факторами призводять до початку функціональних порушень, а згодом до формування органічних патологій.

Розповсюдженість захворювань серцево-судинної системи в дитячому і підлітковому віці за останні десять років збільшилась більше ніж вдвічі, зокрема в 2,2 рази серед дітей у віці до 14 років і в 2,3 рази серед підлітків віком 15-17 років (додаток А, Б). Патології серця і судин є домінуючою причиною захворюваності в усьому світі [26, c. 2].

Психофункціональний стан серцево-судинної системи школярів є одним із показників функціональних можливостей організму, індикатором стану організму, відіграє важливу роль в адаптації організму до фізичних та інтелектуальних навантажень. Низький рівень фізичної активності школярів, особливо у поєднанні з психоемоційними стресами, порушує нормальні взаємовідносини функціональних систем, зумовлює відхилення вегето-судинних показників від норми і викликає функціональні розлади серцево-судинної системи [7, c. 76].

За результатами різних досліджень автори Я.Л. Кравчук [18], В.Н. Платонов [24], Н.C. Полька [26] виявили основний фактор ризику функціональних розладів серцево-судинної системи, а саме зниження рівня рухової активності у сучасних дітей та підлітків. Виражена гіподинамія викликає зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, дисфункцію вегетативних відділів нервової системи і загальну астенізацію організму. За прогнозами Я. Шулікіна до 2050 року в Україні передбачається збільшення серцево-судинних патологій у 5-6 разів [29, c. 12]. Висока частка розповсюдження основних факторів ризику серцево-судинних захворювань у дитячому віці вимагає проведення профілактики даних захворювань серед дитячого контингенту і потребує подальших досліджень.

Статистичні дані свідчать, що поширеність всіх хвороб серед цих вікових категорій за останні 5 років зросла на 15%, у тому числі новоутворень -- на 26%, хвороб крові та кровотворних органів -- на 25%, системи кровообігу -- на 18% (додаток В) .

Така ситуація вкрай небезпечна і потребує невідкладного перегляду нормативів фізичного навантаження під час уроків фізкультури та системи розподілу дітей і підлітків на групи для занять фізкультурою з урахуванням адаптаційних можливостей кожного школяра. Адже для більшості дітей уроки фізкультури є єдиним фізичним навантаженням, тому враховувати їх стан здоров'я, психофізичного розвитку та фізичних можливостей є важливою складовою медико-педагогічного контролю.

За оцінками фахівців, здоров'я на 50% залежить від власного вибору людини - способу життя, на 20% - від стану зовнішнього середовища, на 20% - від соціально-економічних факторів, на 10% - від організації медичної допомоги. Тому найважливішим чинником збереження здоров'я повинна бути первинна профілактика.

Профілактика розвитку серцево-судинних захворювань повинна починатися у джерел хвороби, тобто у дитячому віці, а не на стадії стабілізації та органних пошкоджень, що зумовить більш високу її ефективність. Для раннього виявлення дітей і підлітків групи ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань необхідно проводити комплексне обстеження морфофункціонального стану серцево-судинної системи у школярів.

Актуальним залишається розробка заходів первинної профілактики, яка в першу чергу повинна бути спрямована на виявлення факторів ризику серцево-судинної патології, проведення динамічного спостереження за групами ризику щодо розвитку даних захворювань з метою впровадження можливих шляхів корекції виявлених порушень та збереження оптимальної діяльності серцево-судинної системи.

Таким чином, профілактика найбільш поширених хвороб серцево-судинної системи у сучасних школярів потребує врахування особливостей психофункціонального стану серцево-судинної системи в навчальному процесі, особливо в процесі фізичного виховання.

Мета наукової роботи полягає у вивченні впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему та розвиток захворювань у сучасних школярів.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань:

· розкрити вплив психоемоційних чинників на функціональний стан серцево-судинної системи;

· показати вплив інноваційних освітніх технологій на функціональний стан серцево-судинної системи сучасних школярів;

· обгрунтувати вплив здорового способу життя як одного із факторів зміцнення психофункціонального стану серцево-судинної системи;

· дослідити динаміку функціональних показників серцево-судинної системи сучасних школярів.

Об'єкт дослідження: психофункціональний стан серцево-судинної системи сучасних школярів.

Предмет дослідження: взаємозв'язок функціонального стану серцево-судинної системи із психоемоційним навантаженням сучасних школярів.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Методи та організація дослідження. Дослідження проводилося в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області на базі ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів серед учнів 2-11 класів.

Для вирішення поставленої мети і завдань використовувалися такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел; метод пальпації для визначення ЧСС; метод Н.Г. Короткова для визначення артеріального тиску; індекс Робінсона та проба Руф'є для визначення резервних можливостей серцево-судинної системи; тестування за опитувальником "Соціальні чинники і захворювання серцево-судинної системи ".

Для обробки результатів дослідження застосовувалися методи математичної обробки, якісний та порівняльний аналіз.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використанні при викладанні біології в загальноосвітніх та інноваційних навчальних закладах, читанні лекцій із вікової фізіології, валеології, шкільної гігієни, психології та педагогіки в педагогічних вищих навчальних закладах.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що знання факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань у школярів сприятимуть розробці комплексу профілактичних заходів щодо серцево-судинної патології. Урахування динаміки психофункціонального стану серцево-судинної системи школярів необхідне педагогам при організації навчального процесу і особливо при проведенні уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах. Впровадження здоров'язберігальних технологій в навчально-виховний процес сприятиме зміцненню функціонального стану серцево-судинної системи.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були викладені у статті "Функціональний стан серцево-судинної системи сучасних школярів" // Збірник студентських наукових робіт. Переяслав-Хм.: Видавництво КВС, 2011 -- Вип. 2. - С. 7-13.

РОЗДІЛ І. ПСИХОЕМОЦІЙНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ШКОЛЯРІВ ТА РОБОТА ВЧИТЕЛЯ ЩОДО ЇХ ПРОФІЛАКТИКИ

1.1 Фактори ризику розвитку серцево-судинних порушень у сучасних школярів

Відомо, що найкращий спосіб запобігти розвитку будь-якої хвороби полягає в ліквідації її причини.

Виникнення психофункціональних порушень і розвиток серцево-судинних захворювань тісно пов`язані з наявністю чинників ризику, основними серед яких є підвищений артеріальний тиск, порушений ліпідний обмін, надлишкова маса тіла, нездоровий спосіб життя (тютюнопаління, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), а також фактори оточуючого середовища (психоемоційні навантаження, шкідливе довкілля на виробництві та в побуті) [27, c. 272].

Загалом усі фактори (чинники) ризику поділяються на дві групи:

· не модифіковані (ті, на які ми не можемо впливати);

· модифіковані (ті, на які ми можемо впливати).

Не модифіковані фактори ризику.

Стать - дуже важливий не модифікований фактор ризику захворювань серця...