Поняття і складові здорового способу життя людей. Показники здорового способу життя та засоби впливу на його формування. Формування культури здорового способу життя школярів. Оцінка стану здоров'я та чинників здорового способу життя старшокласників.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Курсова робота

Здоровий спосіб життя як основа фізичного виховання школярів

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Теоретичні аспекти здорового способу життя
• 1.1 Визначення поняття "здоров`я" людини, його компоненти та передумови
• 1.2 Поняття і складові здорового способу життя людей
• 1.3 Показники здорового способу життя та засоби впливу на його формування
• Розділ 2. Задачі, методи та організація дослідження
• Розділ 3. Формування культури здорового способу життя школярів
• 3.1 Необхідність і умови формування культури ЗСЖ
• 3.2 Мотиваційні фактори формування ЗСЖ учнівської молоді
• 3.3 Оцінка стану здоров'я та чинників здорового способу життя старшокласників
• Висновки
• Література

Вступ

Здоров'я населення - показник добробуту держави, тому його збереження є завданням державного рівня. Особливої уваги потребує учнівська молодь, усвідомлення нею цінностей здоров'я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної поведінки кожної молодої людини на цих засадах.

Глобальна вагомість і актуальність даної проблеми викликала необхідність ґрунтовних досліджень феномена здоров`я людини і його складників, пошуку шляхів позитивного впливу чинників ЗСЖ.

Об'єкт дослідження: процес формування культури і традицій здорового способу життя школярів.

Предмет дослідження: Зміст роботи позакласних занять, методичні прийоми, що направлені на формування культури здорового способу життя учнівської молоді.

Гіпотеза дослідження: Ми припускаємо, що позакласні заняття, що включають різні методичні прийоми по формуванню традицій і культури здорового способу життя, сприятимуть засвоєнню знань валеологічного характеру і створенню позитивної мотивації до збереження і зміцнення здоров'я школярів.

Мета дослідження: виявити умови створення позитивної мотивації до здорового способу життя, вивчити систему методичних прийомів по формуванню понять і знань валеологічного характеру школярів.

Теоретична значущість дослідження визначається тим, що його результати дозволяють розширити і поглибити наукові уявлення про особливості формування культури здорового способу життя школярів.

Положення, що виносяться на захист:

На захист виносяться виділені методичні прийоми, направлені на створення позитивної мотивації до здорового способу життя і формування знань валеологічного характеру школярів.

Ці методичні прийоми сприятимуть оптимізації роботи по формуванню культури здорового способу життя учнівської молоді.

Практична значущість дослідження полягає в розробці змісту програми позакласних занять оздоровчо-педагогічної спрямованості, яка сприяє створенню позитивної мотивації до здорового способу життя і засвоєння знань валеологічного характеру, що, дозволить успішніше розв'язати проблему формування культури здорового способу життя учнів різних вікових груп.

Наукова новизна полягає в тому, що на позакласних заняттях, як засіб формування культури здорового способу життя школярів була використана програма оздоровчо-педагогічних занять, направлена на засвоєння умінь і навичок збереження власного здоров'я.

здоровий спосіб життя старшокласник

Розділ І. Теоретичні аспекти здорового способу життя

1.1 Визначення поняття "здоров`я" людини, його компоненти та передумови

Сучасні уявлення світової науки стосовно феномена здоров`я людини ґрунтуються на новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі. Наприкінці ХХ століття лідери світової науки зарахували проблему здоров`я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля [1]. Нині у науковому обігу виникло нове визначення - антропологічна катастрофа [24], сутність якої полягає в тому, що згідно з основним біологічним законом кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету (ХХ століття) вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному розвитку [19]. Ці зміни в останній чверті століття, як свідчать об`єктивно дослідження, набули катастрофічного масштабу. За даними медичної статистики підвищення показників захворюваності і смертності спостерігається саме з другої половини ХХ століття, і деякі вчені пов`язують це з тим, що негативні процеси набули планетарного розмаху [15].

Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала необхідність ґрунтовних досліджень феномена здоров`я людини і його складників, пошуку шляхів позитивного впливу.

Поняття здоров`я. За сучасними уявленнями, здоров`я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров'я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%) [5, 13, 17].

Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад”.

Крім розглянутого підходу, що став базовим, існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення поняття здоров'я людини. У своїй праці "5 слагаемых здорового образа жизни" Коршунова Н.А. проводить досить детальний аналіз відомих поглядів, визначень та підходів до поняття здоров'я. На її думку, - "у даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоров'я визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних систем. ” [16].

Існує визначення здоров'я як стан оптимальної життєдіяльності людини.

В науковій літературі аналізується понад 200 визначень поняття " здоров'я" і дискусія щодо визначення поняття здоров'я ще триває, але важливим є визнання того, що здоров'я людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоров'я.

Поняття сфер або складових здоров'я. Світова наука розробила цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові - фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід`ємні одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров`я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

До сфери фізичного здоров'я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров'я залежить від духовног...