Прояв імматеріальності в характері головного героя в творчості Сомерсета Моема

Матеріальне і духовне в романі Сомерсета Моема "Місяць і гріш", імматеріальність світу. Перший етап життя Чарлза Стрікленда як модус володіння. Виклик матеріальному суспільству на шляху до успіху. Утвердження успіху у втіленні мистецьких мрій буття.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Дипломна робота з теми:

Прояв імматеріальності в характері головного героя в творчості Сомерсета Моема



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. МАТЕРІАЛЬНЕ І ДУХОВНЕ В РОМАНІ С. МОЕМА «МІСЯЦЬ І ГРІШ»

1.1 «Місяць і гріш» в контексті творчості Вільяма Сомерсета Моема

1.2 Співвідношення матеріального й імматеріального в романі

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХ ДО УСПІХУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕВОЛЮЦІЇ ДУХУ

2.1 Перший етап життя Чарлза Стрікленда як модус володіння

2.2 Виклик матеріальному суспільству на шляху до успіху

2.3 Утвердження успіху у втіленні мистецьких мрій буття

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Зв'язки справжнього художника з сучасною дійсністю проявляються не в тому, що він малює знайомі ознаки часу; вони проявляються в художніх відкриттях світу, тих відкриттях, які здатні вразити читача, захопити його до глибини душі, підкорити своєю переконливістю, своєю емоційною силою, здатні будити його думки, допомогти йому зрозуміти життя і самого себе. Відкриття ці, якщо вони по-справжньому значні, яскраві, запалюють серця людей багатьох поколінь. Такі відкриття зумів зробити англійський письменник, драматург, критик - Вільям Сомерсет Моем (Maugham William Somerset).

Майже п'ятдесят років минуло після смерті письменника, але як і раніше, як і при житті, про нього говорять, його твори досліджують, читають, екранізують, його п'єси не сходять зі сцен світових театрів.

Закономірним є питання, яке багато років хвилює дослідників творчості Моема, його читачів: у чому причина такої популярності? Які складові моделі успіху С. Моема?

Моем вмів балансувати на межі «серйозного» і «розважального», повністю не віддаючись ні тому, ні іншому. Коло його читачів завжди було досить широким, тому що він використовував різноманітні способи, за допомогою яких умів привернути увагу свого читача.

Кожен критик знаходить і характеризує «свого» Моема, зовсім несхожого на образ, створений колегами». Не можна не погодитися з цим твердженням Л. Н. Мітрохіна. Однак у виявленні основних складових моделі успіху С. Моема спостерігаються і деякі сходження в думках.

Важливим фактором є оповідна манера С. Моема: позиція стороннього спостерігача, не схильного до моралізаторства, що дає можливість читачеві самому зробити висновок (А. А.Гозенпуд, М. Злобіна, С. В. Кірсанова, Л. Н. Мітрохін, Д. М. Урнов).

Сильною стороною творчого кредо Моема дослідники вважають «вбивчу іронію» (В.А.Скороденко), спрямовану не лише на навколишній світ, а й на самого себе, що провокує читача, мимоволі зближує його з автором (А.А. Палій, В.А. Скороденко).

Частина критиків одним з головних чинників літературного успіху Моема називає «категорію трагічного», таку характерну для XX століття (А.А. Анікст, Г.Е. Іонкіс, Н.П. Михальська), оскільки «відповідність умонастроїв авторів (коли б вони не жили) духу останніх епох - це чи не головний чинник популярності творів і динаміки їх репутації»(В.Е. Халізев).

Безумовно, всі перераховані чинники складають модель літературного успіху С. Моема. Однак виникає необхідність розгляду використання образу «дивної людини», представленої читачеві в захоплюючій формі.

Ця необхідність пов'язана з недостатньою вивченістю творчості С. Моема у вітчизняному моемознавстві.

Образам «дивної людини» і образам колоністів в художній прозі С. Моема приділялася велика увага дослідників.

Проте в дослідженні цих образів, як правило, робився акцент на розкриття Моемом соціальної сторони життя.

Так М. Злобіна в статті «Сюрпризи С. Моема» пояснює втечу «дивних героїв» письменника в екзотичні місця не тільки прагненням до краси, а перш за все тим, що «індивідуальність могла тут розвиватися без перешкод»; в цивілізованому ж суспільстві відбувається придушення і нівелювання особистості [див. 9, 271-274].

Моема найбільше приваблювало створення людини з якоюсь дивиною в характері, людини незвичайної долі. Вихід з життєвого безвихідного становища, можливість внутрішнього звільнення Моем бачив для своїх героїв в поневіряннях по світу.

Широко досліджені літературні взаємозв'язки С. Моема з його сучасниками (письменниками першої половини XX століття) в роботах А.А. Бурцева, М.А. Комолова, Д. Олдріджа, З.П. Решетова, В.А. Скороденко, Ф.І. Юсупова, Д.М. Урнова, Ф.А. Хутиз. У перерахованих дослідженнях зустрічаються зіставлення творчості С. Моема і Р. Кіплінга, Д. Конрада, А. К. Дойля.

На даний час в літературознавстві існує багато робіт присвячених дослідженню життя і творчості Моема. Багато наукових робіт, статей написано про його драматургію, оповідання, романи. Проте мало комплексних значущих робіт присвячено одному з найбільш популярних його романів «Місяць і гріш».

Актуальність даної роботи обумовлена недостатнім дослідженням даного роману вітчизняними літературознавцями і необхідністю заповнення прогалини в дослідженні проблематики твору, героїв, місця твору як у творчості письменника так і в світовій літературі загалом. Важливим є аналіз розвитку характеру головного героя, ставлення до нього суспільства, реалізації його творчого таланту.

Метою дипломної роботи є дослідження місця роману в світовій літературі, прояву імматеріальності в характері головного героя, становлення особистості героя під впливом зміни його особистісних орієнтирів з матеріальних на нематеріальні, дослідженням внутрішнього світу героя.

Дана мета передбачає вирішення наступних завдань:

розглянути специфіку творчості Сомерсета Моема і місця роману у світовій літературі;

розкрити поняття матеріальності і імматеріальності як філософських категорій, з'ясувати значення категорії «духу» як сплаву понять «душі», «інтелекту», «волі», «таланту», «досвіду»;

дослідити і проаналізувати перший етап життя Стрікленда, з'ясувати ставлення оточуючих і автора до постаті героя в даний період життя;

дослідити і проаналізувати другий етап життя Стрікленда, визначити причини, передумови і наслідки кардинальних змін в характері героя;

дослідити і проаналізувати третій етап становлення особистості Стрікленда, з'ясувати суть імматеріальності успіху героя.

Об'єктом даної роботи є життя і творчість головного героя роману «Місяць і гріш» Чарлза Стрікленда.

Предметом дослідження є співвідношення матеріального й імматеріального в постаті героя, еволюція його внутрішнього світу впродовж життєвого шляху.

Теоретичною основою стали філософські праці Е. Фромма, Г. Гегеля, Ф. Ніцше, літературознавчі - A.A. Анікста, Г.Е. Іонкіса, М. Кудрявицького, С. B.А. Скороденка, І. Влодавської, В.С. Моема, Н. Михальської, статті енциклопедичних довідників вітчизняних і зарубіжних видань.

Методологічною базою роботи являється системний підхід, який полягає в комплексному вивченні становлення характеру головного героя крізь призму боротьби матеріального і нематеріального. Також використовуються такі методи як біографічний, описовий, аналізу і синтезу, узагальнення та систематизації, метод компаративістики і компіляції.

Наукова новизна дослідження пов'язана з тим, що в ньому проводиться комплексний аналіз характеру героя у контексті співвідношення матеріального й імматеріального.

Теоретична цінність дослідження полягає в тому, що в ньому розкриті світоглядні і естетичні позиції Моема, погляди і ставлення різних науковців до творчості письменника і до досліджуваного роману, глибоко досліджується постать головного героя, висвітлюється тісний зв'язок його характеру з нематеріальними категоріями буття, влив їх на його долю.

Практична значущість роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані у вузівських курсах з історії англійської літератури XX ст., історії зарубіжної літератури кінця XIX - початку XX ст., історії зарубіжної літератури XX ст., спецкурсах з творчості В. С. Моема.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.



РОЗДІЛ 1. МАТЕРІАЛЬНЕ Й ДУХОВНЕ В РОМАНІ С. МОЕМА «МІСЯЦЬ І ГРІШ»

1.1 Роман «Місяць і гріш» в контексті творчості Вільяма Сомерсета Моема

Роман «Місяць і гріш» є досить непростим і неоднозначним твором. Історія життя і творчості невідомого художника лишає багато простору для роздумів і створення власних інтерпретаційних ліній. Часто критики вбачають в романі моралізаторство, обґрунтовуючи це тим, що головний герой розплачується життям за порушення моральних правил суспільства. В статті «Сомерсет Моем» В. Скороденко проводить паралель між Стріклендом і Греєм, героєм «Портрету Доріана Грея» Оскара Вайльда, зауважуючи, що у конфлікті краси і моралі, перемагає остання, увінчуючись смертю головних героїв [див. 27, 283]. Часто Чарлза Стрікленда вважають негативним, аморальним героєм, різко критикуючи і засуджуючи його.

Проте варто зазначити, що сам Моем у праці «Підсумки творчості» пише, що він ніколи не засуджує людину за її негативні вчинки чи якості, він сприймає її такою, якою вона є, зі всіма позитивним і негативними...