Механізм правового регулювання митних формальностей

Сутність митних формальностей. Правове регулювання митних формальностей, покладених на митні органи відповідно до законодавства України. Митне оформлення як митна формальність. Перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ

1.1 Сутність і зміст митних формальностей. Аспекти визначення понять

1.2 Правове регулювання митних формальностей, покладених на митні органи відповідно до законодавства України

Висновок до розділу 1

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ

2.1 Митне оформлення як митна формальність

2.2 Митний контроль в аспекті виконання митних формальностей

2.3 Напрямки та перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей в Україні

Висновок до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. У багатьох країнах світу, при перетинанні державних кордонів, існують жорсткі документарні вимоги та недостатньо високий рівень автоматизації обов'язкових митних процедур, що створюють серйозні перепони розвитку міжнародної торгівлі.

Так, митні операції, що не впливають на розмір митного тарифу, називають ще митними процедурами та формальностями, які здійснюють нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі. Вони можуть перетворитись у додаткові бар'єри в торгівлі, якщо перевищують нормальні загальноприйняті норми, та затримувати митне оформлення. Витрати, пов'язані з митними формальностями, нерідко перебільшують розміри митних зборів. До таких процедур та формальностей відносять: правила прийняття товарів до митного оформлення, місце виконання митних формальностей; правила зберігання товарів, що призначені до митного оформлення; режим транзиту; взаємовідносини митних органів з особами, що переміщують товар; правила оскарження дій митних органів та інше.

У зв'язку з чим важливим аспектом спрощення процедур торгівлі є впровадження та застосування переглянутої Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур яка була укладена у м. Кіото у 1973 р [9, c. 25]. Головною особливістю Положення Конвенції полягає в тому, що її вони сформульовані не у вигляді норм прямої дії, а у вигляді принципів, які покликані виробити на їх основі конкретні правила регулювання тих чи інших процедур, що дозволить знайти баланс між прискоренням і спрощенням митних формальностей як мірою сприяння зовнішньоторговельної діяльності, а також забезпеченням надійності митного контролю, тощо.

Зазначений нормативно-правовий акт встановлює нове для українського законодавство поняття митних формальностей і тому без освоєння та розуміння останього неможливо виконувати покладені на митні органи законодавством України обов'язки.

Об'єкт дослідження - теорія та практика митної діяльності

Предмет дослідження - правове регулювання митних формальностей в Україні

Мета та завдання дослідження. Метою магістерської роботи є аналіз правового регулювання митних формальностей, висвітлення самого поняття, його змісту, а також розгляд проблем та перспектив розвитку останього.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких основних взаємопов'язаних завдань:

1) порівняти визначення митних формальностей в міжнародному та національному законодавстві, а також виокремити спільні та різноманітні ознаки;

2) осмислити та сформувати поняття митних формальностей у сфері митної справи, виходячи із етимології слів “митне”, “формальність”;

3) проаналізувати правове регулювання митних формальностей, визначити основні нормативно-правові акти, та засоби правового впливу на суспільні відносини у митній сфері;

4) розглянути митне оформлення як митну формальність, з'ясувати відношення митного оформлення в сфері правового регулювання митних формальностей;

5) розглянути митний контроль в аспекті виконання митних формальностей, з'ясувати роль останього по відношенню до митних формальностей;

6) виявити актуальні напрямки та перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою магістерської роботи є сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові концепції з митного права тощо.

Наукова новизна одержаних результатів До найбільш важливих результатів, які відображають наукову новизну магістерської роботи, можна віднести наступні положення.

Вперше:

1) визначене поняття митних формальностей на основі етимології слів “митне”, “формальність”;

2) було з'ясовано певні розбіжності в понятті митних формальностей за митним кодексом України та міжнародними нормами, а також було виокремлено спільні та різноманітні їх ознаки;

Актуалізовані:

1) питання правового регулювання митних формальностей, визначено основні нормативно-правові акти, та засоби правового впливу на суспільні відносини у митній сфері;

2) питання ролі митного оформлення, та митного контролю в механізмі правового регулювання митних формальностей;

3) питання виявлення актуального напрямку розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей в Україні, та перспективи останього.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені й обґрунтовані у магістерській роботі положення, висновки і рекомендації спрямовані на вдосконалення діяльності зі спрощення митних процедур, митного оформлення та інших митних формальностей.

Окремі положення магістерської роботи можуть бути використані для законотворчого, організаційного, методичного, інформаційного забезпечення митних органів, також у навчальному процесі з курсу “Митне право” у вищих закладах освіти.

Апробація результатів дослідження. Були опубліковані тези міжнародної науково-практичної конференції за різними юридичними напрямками від 22.04.2014 р. Під назвою: “Проблемні аспекти визначення митних формальностей за митним кодексом України”

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ

1.1 Сутність і зміст митних формальностей. Аспекти визначення понять

Важливим аспектом спрощення процедур торгівлі є впровадження та застосування переглянутої Міжнародної конвенції “Про спрощення і гармонізацію митних процедур” яка була укладена у м. Кіото у 1973 р. (далі - Кіотська конвенція). На даний час конвенція складається з Протоколу про зміни міжнародної Конвенції “Про спрощення та гармонізацію митних процедур” від 26 червня 1999 р., самого зміненого тексту Кіотської конвенції, що наводиться в додатку I до зазначеного Протоколу, Загального додатку, наведеного у додатку II до зазначеного Протоколу, та Спеціальних додатків, наведених у додатку III до зазначеного Протоколу.

Необхідно також зазначити, що Кіотська конвенція є орієнтиром у побудові митного регулювання багатьох держав світу, а також є базою і орієнтиром для уніфікації митного законодавства різних держав. Положення Конвенції сформульовані у вигляді принципів, які власне і є основою для розроблення на підставі них конкретних правил регулювання митних процедур, дозволяють усунути їх розбіжності та сприяють розвитку міжнародної торгівлі.

На даний час до Кіотської конвенції приєднались 64 держави, в тому числі такі провідні країни світу як: США, Канада, Японія Австралія, Китай, держави Європейського союзу та інші. З країн СНД до неї вже приєднались Казахстан, Азербайджан, Україна та Російська Федерація. Приєднавшись до Кіотської конвенції будь-яка держава світу, відповідно до ст.13 Конвенції, повинна запровадити Стандартні правила Загального додатку, спеціальних додатків та їхніх розділів не пізніше ніж через 36 місяців після набрання ними чинності. Тим самим держава, що приєдналася, бере на себе міжнародні зобов'язання по запровадженню положень конвенції на національному рівні. Тобто, будь-яка держава світу, що приєднується до Кіотської конвенції повинна оцінити необхідність прискорення митних процедур, показники економічності, оперативності митного оформлення і достовірності митного контролю, а також ступені готовності митної служби до застосування принципів, закладених в конвенції.

Однак положення Кіотської конвенції часто встановлюють неприйняті для держав на даному етапі їх економічного та технічного розвитку стандарти у зв'язку з недостатнім технічним, правовим та матеріальним забезпеченням для їх реалізації. Саме цим пояснюється той факт, що з 174 держав-учасниць Всесвітньої митної організації до Кіотської конвенції приєдналося лише 67 держав [9, с. 28].

Так, Україна Законом України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур” від 05.10.2006 року №227-V приєдналася до оновленої Міжнародної конвенції “Про спрощення і гармонізацію митних процедур та всіх її додатків” [42].

Як вже зазначалося відповідно до ст.13 Кіотської конвенції кожна договірна сторона повинна запровадити прийняті нею Стандартні правила Загального додатку, спеціальних додатків та їхніх розділів не пізніше, ніж через 36 місяців після набрання чинності такими додатками або розділами для такої договірної сторони.

Це означає, що Україна приєднавшись до Кіотської конвенції взяла на себе зобов'язання запровадити стандарти конвенції в діяльності митних органів України на протязі 3- х років з дня її приєднання, тобто до 05 жовтня 2010 року [43].

Міжнародна Кіотська конвенція “Про спрощення та...