Дослідження стратегічного пріоритету розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери Закарпатської області

Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Мукачівський державний університет

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Дослідження стратегічного пріоритету розвитоку туризму та курортно-рекреаційної сфери Закарпатської області»

Виконав:

Студент групи Т-41

Пап Золтан

Мукачево 2010 р.

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика регіону

2. Сучасний стан туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області

2.1 Характеристика структури закладів розміщення

2.2 Ліцензовані суб'єкти туристичної діяльності

2.3 Санаторно-курортний комплекс

2.4 Готельний комплекс

2.5 Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері

Висновки

Додатки

Вступ

У ДАНІЙ РОБОТІ проаналізовано загальні тенденції розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпатської області (в розрізі видів закладів, ліцензованих суб'єктів туристичної діяльності), досліджено передумови спеціалізації регіону в туризмі та рекреації, визначено основні проблеми розвитку галузі правового, адміністративно-регуляторного, економічного, екологічного, соціального характеру.

Слід відмітити, що туристично-рекреаційна галузь визнана пріоритетом розвитку Закарпатської області як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх п'яти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств.

Туристично-рекреаційний комплекс регіону представлений переважно малим та середнім бізнесом. Протягом останніх років кардинально змінилася структура форми власності закладів на користь приватної. У області поступово формується туристично-рекреаційний комплекс з двома чітко визначеними піковими сезонами - літнім (оздоровлення, відпочинок, лікування) та зимовим (гірськолижний), кожен з яких має певну специфіку забезпечення послуг.

Динаміка організованих туристичних потоків з 2008 року є стабільно зростаючою, в структурі туристичних потоків переважає внутрішній туризм, що є позитивним явищем з точки зору впливу на регіональний розвиток, оскільки створює додатковий попит на послуги закладів розміщення, харчування, транспортних, екскурсійних, сприяє розширенню асортименту послуг та товарів туристично-рекреаційного призначення, підвищує зайнятість населення, збільшує доходи місцевих та Державного бюджетів, стимулює інвестиції в галузь.

1. Загальна характеристика регіону

Закарпатська область розташована на південному заході України і межує з 4-ма країнами ЄС (Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією), а також Львівською та Івано-Франківською областями країни. Територія області на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Площа Закарпаття становить 12,8 тис.км? або 2,1% території України. Близько 80% території регіону займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м).

У області представлені усі сфери економічної діяльності. У структурі валової доданої вартості найбільшу частку займають промисловість та сільське господарство, а також транспорт і зв'язок, будівництво, торгівля.

Закарпаття за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації, що визначається наступними чинниками:

Ш наявність гірської системи Східних (Українських) Карпат;

Ш комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини;

Ш унікальні й різноманітні бальнеологічні ресурси;

Ш багатство флори і фауни;

Ш відносно розвинута мережа транспортного сполучення;

Ш наявність незайнятих трудових ресурсів;

Ш велика кількість історичних пам'яток культури та архітектури.

В регіоні розвинені практично всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються протягом цілого року.

Важливим при аналізі місця і ролі рекреаційної галузі в господарському комплексі регіону є визначення переліку показників, що дають характеристику впливу цієї галузі на економіку регіону. В якості пріоритету оцінки впливу галузі можуть братися економічні показники (роль надходжень від галузей рекреації у формуванні доходів Державного та місцевих бюджетів), соціальні (розв`язання проблеми безробіття), медичні (зниження рівня захворюваності), екологічні тощо. При аналізі ефективності рекреаційної діяльності важливо врахувати не тільки прямі економічні результати функціонування рекреаційних об`єктів, але і непрямі - показники відновлення втрачених у процесі діяльності фізичних та моральних сил і здоров`я.

туризм рекреація закарпатський

2. Сучасний стан туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області

2.1 Характеристика структури закладів розміщення

Дане дослідження базується на оперативній інформації Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму Закарпатської ОДА, зведених даних статистичної звітності форми 1-ТУР, даних Головного управління статистики в Закарпатській області.

Проблемними питаннями обліку та аналізу показників діяльності закладів туристично-рекреаційної комплексу, їх економічного впливу на регіональну економіку є наступні:

1.фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять туристично-рекреаційну діяльність, не зобов'язані подавати статистичну звітність і відповідно не враховуються в результатах офіційних статистичних даних;

2.ступінь достовірності та повноти інформації, яка подається суб'єктами туристичної діяльності на добровільних засадах;

3.досить висока частка неорганізованих туристів із сусідніх регіонів та країн, що ускладнює аналіз та співставлення інформації.

Засоби розміщення поділяються на дві категорії - колективні та індивідуальні. При цьому, до колективних засобів розміщення відносять готелі та аналогічні заклади, а також спеціалізовані заклади (санаторно-курортні оздоровчі заклади, молодіжні табори, майданчики для кемпінгу тощо). До індивідуальних засобів розміщення відносять квартири, будинки, агросадиби тощо.

За аналізований період кількість закладів коротко- та довгострокового розміщення, що обліковуються відділом з питань курортів та туризму Закарпатської ОДА зросла на 74% (з 171 станом на 01.01.07 до 298 на 01.01.09). Динаміка кількості туристично-рекреаційних закладів станом на 01.01 відповідного року наведена на рис. 1.

Рис.1. Динаміка кількості туристично-рекреаційних закладів розміщення Закарпатської області

Зростання номінальної кількості закладів у 2005 - 2006 роках зумовлено проведенням у 2005 році інвентаризації наявних об'єктів туристично-рекреаційної галузі області, яка виявила реальну ситуацію у галузі, а також введенням в експлуатацію новозбудованих закладів. Протягом 2006 - 2009 років збільшення закладів пояснюється будівництвом нових, головним чином, приватних закладів.

Структура закладів туристично-рекреаційної сфери за формою власності на момент проведення інвентаризації представлена на рис. 2.

Рис.2 Структура туристично-рекреаційних закладів за формами власності 2005р.

Туристично-рекреаційний комплекс області включає організаційні структури представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” в Закарпатській області (7 санаторіїв), ЗАТ “Закарпаттурист” (13 лікувально-оздоровчих комплексів, 4 бюро подорожей та екскурсій), об`єднання “Закарпатсільгоспоздоровниця”.

Останніми роками активізувалася робота по залученню інвестицій, в т.ч. іноземних, у туристично-рекреаційну галузь, що суттєво вплинуло на зміну структури форм власності закладів галузі регіону, як уже зазначалося, на користь приватної.

Туристично-рекреаційна галузь, на відміну від інших видів економічної діяльності, є надзвичайно чутливою до коливань кліматичних показників та екологічної ситуації в регіоні, саме тому аналіз тенденцій вимагає тривалого періоду, який нівелює вплив тимчасових факторів на основні результативні показники.

Оскільки туристично-рекреаційна галузь має чітко виражений сезонний характер, для вироблення пропозицій та напрямків подальшого розвитку необхідно визначити пікові періоди, що забезпечують максимальну кількість відвідувачів та періоди з мінімальною кількістю відвідувачів. Кількість відвідувачів є одним з базових показників, що є основою для розрахунку загального обсягу наданих послуг, середньої тривалості перебування, обсягів витрат споживачів, обсягів доходів туристично-рекреаційних закладів, сплачених податків та інших індикаторів впливу галузі на регіональні економічні процеси.

Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів області у розрізі окремих місяців за 2005 - 2008 роки та темпи їх...