Підвищення ефективності боротьби з хлібним жуком

Біологічні особливості хлібного жука та озимої пшениці. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці. Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність. Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Факультет агротехнологій та екології

Спеціальність ….- „Агрономія”

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Зав. кафедрою землеробства і агрохімії

професор ___________ Писаренко П.В.

“___”_________________2012 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: “ Підвищенн ефективності бородьби з хлібним жуком ”

м. Полтава 2012

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Підвищенн ефективності бородьби з хлібним жуком (Огляд літератури)

Розділ 2. Об'єкт досліджень

2.1 Біологічні особливості озимої пшениці

2.2 Біологічні особливості хлібного жука ( Anisoplia austriaca )

Розділ 3. Умови та методи проведення досліджень

3.1 Грунтово-кліматичні умови

3.2 Методика проведення досліджень

3.3 Технологія вирощування культури

РОЗДІЛ 4. Результати досліджень

4.1. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці

4.2 Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником

4.3 Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність

РОЗДІЛ 5. Економічна ефективність

РОЗДІЛ 6. Екологічна експертиза

РОЗДІЛ 7. Охорона праці

Висновки ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Список використаної літератури

ДОДАТКИ

ВСТУП

У Законі України про захист рослин ця галузьнауки визначена як комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат врожаю та запобіганню погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого грунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороб і бур'янів.

У середньому витрати рослинницької продукції від шкідливих організмів стнаовлять 30%, а в період спалахів розмноження шкідників, епіфітотія хвороб та при сильному засміченні полів бурьянами вони можуть перевищувати 50%, а інколи привести до повної втрати врожаю.

У зв'зку з цим, значним резервом підвищення урожайності сільськогосподарських культур і покращення якості продукції є науково-обгрунтований і добре організований захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів.

В останні два тисячоліття кінця ХХ віку практично вісі вчені і виробничники дійшли згоди щодо необхідності комплексного використання усіх наявних завсобів для знищення негативного впливу шкідливих організмів з урахуванням екологічної безпеки людства.

Сучасний інтегрований захист рослин виник у зв'язку з різноманітними потребеми людства, насамперед економічними та природоохоронними, і розвивається як могутній важіль оптимізації інтенсивного сільськогосподарського виробництва, що дає змогу не лише успішно розв'язати гострі екологічні проблеми, а й забезпечувати при цьому максимально економічну віддачу.

Інтегрований захист рослин, у світі сучасних уявлень, трактується як управління динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності і цілеспрямованого застосування існуючих методів захисту рослин з урахуванням охорони навколишнього середовища.

Таким чином, інтегрований захист не ставить своїм завданням повне знищення шкідливих організмів (що взагалі неможливо), а підтримання їх кількості на рівні, який не перевищує економічних порогів шкодочинності.

Аксіомою у світі вважається, що об'єктами професійної діяльності агронома є так звані біологічні фактори ризику втрати врожаю - від шкідників.

Розділ 1. Підвищенн ефективності бородьби з хлібним жуком (Огляд літератури)

Хлібні жуки (Anisoplia). З них найбільш типовими представниками для зон Степу і Лісостепу є жук-кузька та жук-красун. Розвивається в одному поколінні, шкодять зерно виключно дорослі комахи, що мають підгризаючий ротовий апарат, за допомогою якого вгризаються у достигаючу незатверділу зернівку. У разі цього зернівка буває з'їдена на тритину чи на половину.[32]

Жук 12.8 - 16 мм. завдовжки, тіло синювато-чорне з металічним блиском: голова, передня спинка і щиток із зеленим блиском; має пластинчасто-булавоподібні вусики; надкрила темнокаштанові з черною квадратною пламою біля щитка.[28]

Генерація дворічна. Зимують лічинки двічи у грунті: розвитол личинок триває 22-25 місяців. Заляльковуються на весні. Стадія лялечки 2-3 тижні. Жуки з'являються у червні і заселяють посіви зернових колосових культур. [25]

Система спостережень за хлібними жуками як і за хлібними жужелицями, ключає осінне та веснянне обстеження всіх полів, (крім багаторічних трав) й періодичні обліки динаміки залялькування личинок і виходу дорослих жуків на колосся. [21]

Біологічніц властивості попередника практично визначають склад шкідників, хвороб в агросенозі пшеничного поля.

З точки зору захисту рослин грунтозахисна система землеробства не сприяє істотному впливу на чисельність і видовий склад шкідливих організмів. При цьому створюються умови підвищенної вологості і помірної температури і спостерігається концентрація жуків у жаркий денний час. [17]

Останнім часом в Україні значно зросли масштаби уражень посівів хворобами,шкідниками та бурьянами. Основні причини погіршення фітосанітарної ситуації - стрімке зниження культури землеробства та сівба не проотрєнним насінням. За данними Інституту захисту рослин, недобір врожаю внаслідок недотриманні норм землеробства у Лісостепу і Поліссі становить 4,7 - 7,1 у Степу 3,2 ц/га. [24]

Хлібні жуки в 2009 році вони були представлені двома видами - хлібний жук-кузька та жук-красун. Їх чисельність на 2010 рік прогнозується на досить високому рівні 2008 року, коли наявними були значні пошкодження зерна у фазі воскової та повної стиглості.[1]

В Україні обгрунтована теорія циклічності динаміки популяції та її технологічне вірішення для розробки багаторічних (стратегічних) прогнозів масового розмноження шкідливих комах на основі міжсистемного методу прогнозування. Вперше розроблені алгоритми прогнозу масового розмноження окремих шкідників сільськогосподарських культур.[22]

До поки що відсутні надійні критерії прогнозу масового розмноження шкідників, а існуючи методи, що грунтуються на розрахунку гідротермічного коефіцієнту (ГТК) і суми ефективних температур (СЕТ), не завжди дають змогу передбачити черговий спалах масових розмножень того чи іншого виду шкідника. [7]

Захісні лісонасадження збільшують видове різноманіття і чисельність, як шкідливих так і корисних ентомофагів у крайових полосах полів озимої пшениці, при цьому надлишок ентомофагів затруднює розмноження більшості шкідливих видів. [5]

Чисельність жуків обмежують ктирі, жужелиці, багато птахів (куріпки, шпаки, сороки, граки та інші). На личинках виявлено 4 види паразитів, нематода, яка викликає «гнильну хворобу», захворування личинок спричинюють Bacillus suturalis (флашерія) та гриб Entomophtora anisoplia. [26]

Зерновому господарству України значних збитків завдають шкідники. Так, за підрахунками співробітники Інституту захисту рослин УААН, недобір врожаю озимої пшениці від них, починаючи з середини 90-х років становить 30% відсотків, значно погіршується і якість зерна. Фітосанітарна ситуація на полях загострилася через низьку культуру землеробства: порушення сівозмін, спрощення технології вирощення культур, вживання захисних заходів у вкрай недостатніх обсягах або повне їх ігнорування.[12]

Вплив строків сівби озимої пшениці та її пошкодженість шкідниками дуже висока. Огляд посівів проводимо в останій декаді жовтня.[4]

У процесі еволюції рослиноїдні комахи виробили певний тип взаємовідносин з кормовими рослинами, що проявляється у виборі строків заселення рослин, живлення певними органами рослин, організація будови і функцій ротової системи у відповідності до якості корму, в приуроченності кожної фази онтогенезу комахи до певних етапів органогенезу і морфологічного стану рослини живителя.[15]

Жук-кузька пошкоджує зернівки в більш пізні фази. Значна частина зернівок під час живлення хлібних жуків вибивається з колосків й осипається.[20]

В нинішніх умовах коли в сортовому арсеналі культури налічується понад 200 сортів озимої м'якої пшениці, доцільно серед найбільш продуктивних та комплексно стійких сортів визначити механізм та реальний рівень стійкості проти окремих видів, груп та комплексів фітофагів для уточнення особливостей при їх використанні в зональних інтегрованих системах захисту посівів озимої пшениці.[30]

Виявлено такі сортозразки з найвищими балами стійкості проти весняно-літньої групи сисних шкідників ьа літньої групи стеблових шкідників: Миронівська ранньостигла, Миронівська 29, Еретроспермум 30721, Лютесценс 30580 та Ремеслівська. Ці сортозразки мають комплексну стійкість проти шкідників обох груп. Щодо осінньої групи злакових мух, то всі сортозразки в наведених вище розсадниках виявилися стійкими.[11]

Використання стійких сортів в зональних інтегрованих системах захисту культури від шкідливих організмів дає змогу спростити технологію вирощування, зменьшити обсяги застосування інсектицидів, збільшити урожайність...