Аналіз технології виробництва молока

Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Аналіз технології виробництва молока

1. Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах

1.1 Фактори, що впливають на молочну продуктивність

Молочна продуктивність корів залежить від різних факторів. Основними з них є спадковість, порода, фізіологічний стан, жива маса, вік, умови годівлі, утримання та використання тварин.

Одним із головних факторів зовнішнього середовища, який істотно впливає на рівень і якість молочної продуктивності, є повноцінна годівля та утримання тварин за зоогігієнічними нормами. Підраховано, що у корови з річним надоєм 5000 кг з молоком з організму виводиться більше 600 кг сухих речовин. Тому для одержання високої молочної продуктивності необхідна повноцінна і безперебійна годівля корів взимку і пасовищне утримання в літку.

Для забезпечення високого середньорічного надою від корови необхідно 40-45% його річного виробництва одержувати в перші сто днів лактації. Тому, особливого значення набуває проблема годівлі корів у сухостійний період і в 3-4 місяць лактації.

В перші тижні після запуску високопродуктивних сухостійних корів потрібно годувати за раціонами для корів з добовим надоєм 7 кг молока, а в другій половині сухостою - за раціонами для корів з надоєм 10 кг молока. Проте рівень мінеральних речовин повинен забезпечувати середньодобовий надій 15 кг [1].

Повноцінна збалансована годівля корів має забезпечуватись при різному типі їх годівлі. Найбільш біологічно повноцінними вважають раціони, які зимою включають помірну кількість силосу 20 кг на одну голову за день, необхідну кількість високоякісного сіна (4-6 кг), коренеплодів (10-25 кг) та комбікормів-концентратів, що містять перетравного протеїну 140-150 г. на 1 корм. од.

Для підвищення надоїв корів рекомендують згодовувати сінаж з еспарцету, приготовленого із внесенням закваски ЗСК [6].

Адаптаційний період мікрофлори до нового типу годівлі триває 15-20 днів, що викликає в перші дні втрати молочної продуктивності корів до 10%, [18].

Годувати корів слід відповідно до їхніх потреб і фізіологічного стану. Як би добре не була підготовлена корова, при недостатній по відношенню до потреб годівлі, в розпалі лактації її продуктивність буде значно менша, ніж у корови з меншими резервами, але яка одержує адекватну потребам кількість кормів. Проте підвищений рівень годівлі перед отеленням призводить до зменшення об'єму передшлунків і живота та збільшення кількості жиру в тілі. Крім того, підвищений рівень годівлі сприяє збільшенню маси плоду і ранньому (до отелу) початку молоко-утворення а також захворюванням маститами [26].

Поліпшення умов годівлі та утримання швидко підвищує молочну продуктивність худоби. Ще помітніше з поліпшенням годівлі змінюється продуктивність окремих тварин [6].

Проте дослідник [20] стверджує, що навіть оптимальна нормована годівля не може зумовити вищий надій тварини, ніж дозволяє її фізіологічний стан, зумовлений значною мірою спадковими властивостями. Отже, оптимальною і повноцінною годівлею можна підтримувати високий рівень лактації протягом тривалого часу, який потім повільно знижується.

Нормована і повноцінна годівля впливає не тільки на рівень надою, а й на склад молока. При недостатньому енергетичному живленні у корів спочатку знижуються надої, а потім зменшується і вміст жиру в молоці. Особливо негативно на вміст жиру в молоці впливає дефіцит перетравного протеїну в раціонах тварин.

Деякі вчені [10] радять згодовувати корми тваринам більше, ніж два рази на добу, що підвищує молочну продуктивність та жирність молока. Також він стверджує, що необмежений доступ до теплої води помітно стимулює поїдання кормів первістками.

У практиці молочного скотарства є випадки значного зниження вмісту жиру в молоці корів на початку пасовищного утримання. Це пов'язано з тим, що в такий період молода трава бідна на клітковину, що пригнічує бродильні процеси в рубці, утворення оцтової кислоти і негативно позначається на синтезі молочного жиру. Тому для запобігання зниження жирності молока при годівлі корів молодою травою бажано включати до раціону 1,5-2,0 кг якісного злаково-бобового сіна [14].

Важливе значення для підвищення молочної продуктивності корів має використання молодого травостою на пасовищі. Пасовища для молочної худоби є ключовим фактором економіки, а головним у пасовищному господарстві є вихід молочної продукції з 1 га.

Практика показує, що не всі корми позитивно впливають на хімічний склад молока. Такі корми як сіно із молодої трави, зелена маса бобових або злаково-бобових сумішей, доброякісний силос та сінаж покращують якість молока. Проте зелена маса весняного пасовища або ранньоскошені, гранульовані або тонкоподрібнені грубі корми, раціони з високим відсотком концентрованих кормів (50-55%) - знижують вміст жиру в молоці підкреслюють [21].

Значний вплив на молочну продуктивність має спадковість та порода. Відмічено, що численні дослідження, проведені на тваринах різних порід, доводять - рівень надоїв, вміст жиру і білка в молоці це спадкові ознаки, які мають проміжний характер успадкування. Проте в деяких випадках спостерігається суттєве відхилення від проміжного характеру успадкування надоїв та основних компонентів молока під впливом племінної потенції батьків та деяких інших причин [18].

Будь-який організм визначається спадковістю (генотипом) і умовами життя. Кількісні ознаки (молочність, вміст жиру і білка в молоці, жива маса) оцінюють за фенотипом, проявом їх у тих умовах, в яких росте і розвивається організм, тобто фенотипові ознаки у худоби визначаються складною взаємодією спадковості з умовами життя. Отже, спадковість визначає, а умови життя здійснюють розвиток організму [25].

Високі показники коефіцієнта успадкування установлені за вмістом жиру і білка в молоці, а порівняно низькі - за надоєм.

Проявлення генетичного потенціалу помісних тварин по молочній продуктивності можливе лише при хороших умовах вирощування та утримання [7].

У своїх дослідженнях молочної продуктивності голштинської породи М. Гиль (2007) встановив, що вміст жиру більшою мірою контролюється «жіночою» - половиною родоводу.

За даними вчених [27] породні особливості є одним із важливих чинників, що визначають молочну продуктивність. Сучасні спеціалізовані молочні породи мають високу продуктивність, до них належать: чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська червоно-ряба молочна та ряд інших. Вони ефективно використовують корми. Річні надої корів цього напрямку продуктивності становлять 3000-5000 та більше кг молока з вмістом жиру 3,5-3,8% жиру і білка 3,1-3,4%.

Поряд з тим серед порід молочного напряму є більш продуктивні (голштинська, чорно-ряба, ангельнська) і порівняно низькопродуктивні (білоголова українська, червона польська). Проте й серед молочно-м'ясних порід за продуктивністю виділяються швіцька, лебединська та симентальська, значно поступаються їм бура карпатська та пінцгау.

Суттєвий вплив на молочну продуктивність корів мають умови утримання худоби, особливо температура, вологість і насиченість приміщень шкідливими газами (вуглекислотою, аміаком та сірководнем). Установлено, що з підвищенням температури зовнішнього середовища до +27 °С і вище надій у корів знижувався на 50 - 75%. Критична температура, за якої знижуються надої у корів знаходиться в межах +21,1 - +26,7 °С. При температурі +40,6 °С корови фактично припиняли поїдати корм, що знижувало молочну продуктивність на 30% [18].

В умовах зниження температури до +15 °С і повноцінній годівлі корови не зменшували надій. Тобто для забезпечення найвищої продуктивності порід великої рогатої худоби в умовах помірного клімату оптимальні температури зовнішнього середовища повинні бути в межах +10 - +15,6 °С. Навіть порівняно низькі температури (0 °С) зумовлюють тільки незначне зниження молочної продуктивності корів, але температури - +15 - +16 °С і нижче різко зменшують надої корів [13].

Визначені такі оптимальні параметри зовнішнього середовища для великої рогатої худоби: температура повітря +5 - +15 °С, відносна вологість - 70 - 75%, обмін повітря на 1 ц живої маси 17 м³/год, швидкість руху повітря 0,5 м/с, кількість вуглекислого газу 0,25%, аміаку - 20 мг/м³, сірководню - 5 мг/м³.

На рівень молочної продуктивності корів взимку позитивно впливає моціон протягом 1 - 2 годин на відстань 2 - 3 км. При цьому відмічено підвищення вмісту жиру в молоці на 0,17 - 0,24%. Проте в жарку погоду, при температурі вище 25 °С, такої тривалості моціон може знижувати надій і вміст жиру в молоці.

Інші фактори, що впливають на молочну продуктивність корів. Одним із не менш важливих показників є фізіологічні особливості тварин, до яких належать: форма, структура і розміри вимені, вік під час першого осіменіння, тривалість сухостійного і сервіс періодів, жива маса корів та інші.

Для молочної продуктивності за формою найкраще підходить ванно-подібна та чашоподібна форми вимені, а за структурою - залозиста. Розмір вимені збільшується до 5-6 лактації і в цей період одержують найвищі надої стверджує В.І. Костенко [18].

Установлено, що корів необхідно спаровувати у четверту або п'яту тічку, то...