Аналіз економічної ефективності виробництва озимої пшениці (на прикладі СФГ "Урожай" Сумської обл., Роменського р-ну)

Поняття і показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва зерна СФГ "Урожай", оцінка трудомісткості, собівартості та рентабельності. Шляхи підвищення урожайності продукції.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Курсова робота

з аналізу виробничої та комерційної діяльності

на тему: Аналіз економічної ефективності виробництва озимої пшениці (на прикладі СФГ «Урожай» Сумської обл., Роменського р-ну)

Зміст

економічна ефективність сільськогосподарський рентабельність реалізація

Вступ

1. Теоретичні основи економічної ефективності виробництва продукції та формування ринку

1.1 Поняття, сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

2. Аналіз економічної ефективності виробництва зерна

2.1 Організаційно-економічна характеристика СФГ “Урожай”

2.2 Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва зерна

2.3 Аналіз трудомісткості та собівартості зерна

2.4 Аналіз реалізації та рентабельності виробництва зерна

3. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

3.1 Резерви росту врожайності зерна

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

У розвитку багатьох галузей економіки нашої держави, і насамперед сільського господарства, дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва озимої пшениці. Це пояснюється винятковим її значенням та різнобічним використанням.

Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей: воно є незамінним кормом в тваринництві, а також основною сировиною для переробної промисловості.

Озима пшениця є важливим експортним продуктом і має забезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання вона майже не втрачає своєї якості а, отже, придатна для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Площі посіву зернових культур в Україні в 2007 році становили 11,2 млн.га, або 45,2% загальної посівної площі. В її складі найбільшу частку мають зернові - 51,6%, ярі зернові та зернобобові - 48,4%. В складі озимих культур найбільші посівні площі відведено під озиму пшеницю - 45,5%. Ячмінь серед ярих зернових займає - 22,4% посівної площі зернових і зернобобових культур.

Однак, в останні роки спостерігається тенденція скорочення виробництва зерна. У загальному обсязі спаду валового збору зерна частка впливу зниження урожайності ( у 2007 році урожайність зернових культур в Україні становила 19,6 ц/га) складає 73%, а скорочення зібраної площі - 27%.

На душу населення виробництво озимої пшениці у 2007 році становило 240 кг. За даними спеціалістів, в Україні для внутрішніх потреб за рік використовується приблизно 6-7 млн. тонн пшениці з продовольчою метою, близько 10-11 млн. тонн зерна - на корми і майже 0,5 млн.т. - для промислової переробки. На посів використовується приблизно 4 млн. тонн зерна. Отже, якщо рахувати по максимуму, то сумарне споживання зерна має становити близько 22,0-22,5 млн. тон. Поживна цінність пшениці (здатність повністю задовольняти потреби організму) поступово зменшується. Це явище впливає на погіршення кормових раціонів для тварин. Протягом останніх років через обмеження матеріальних ресурсів на практиці зменшується застосування ресурсозаощадливих технологій. В результаті значно знизилась урожайність і погіршились властивості зерна. За даними статистичної звітності в Сумській області (у 2005 році) зернові і зернобобові культури займали 4589444 га, що становить приблизно третю частину всієї площі під сільськогосподарськими культурами. Валовий збір зернових і зернобобових області разом з кукурудзою на зерно становить 1003352 ц, при середній урожайності зернових і зернобобових - 22,1 ц/га, а кукурудзи на зерно - 36,9 ц/га. І хоча урожайність зернових культур в останні роки (за виключенням 2009 року, де урожайність сягнула 30-40 ц/га) мала тенденцію до спаду, зернові і зернобобові культури мають найвищу питому вагу в структурі товарної продукції. Ці положення і визначають актуальність обраної теми дослідження. Метою даного проекту було вивчення стану виробництва зерна (озимої пшениці) та його економічної ефективності, пошук резервів та опрацювання шляхів її подальшого зростання.

Об'єктом дослідження було обране аграрне підприємство «Урожай», як типове підприємство Сумської області. Дане господарство є передовим в районі як по рівню розвитку рослинництва так і тваринництва. Основними джерелами інформації, які послужили для написання курсової роботи були річні звіти господарства, плани економічного і соціального розвитку, бухгалтерська і статистична звітність. В ході написання курсової роботи використані статистичні, економіко-математичні, розрахунково-конструктивний та монографічний методи дослідження та інші.

Розділ 1. Теоретичні основи економічної ефективності виробництва продукції та формування ринку

1.1 Поняття, сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - це одна з найактуальніших проблем, успішне вирішення якої відкриває подальші можливості для прискорення темпів його розвитку та надійного забезпечення країни сільськогосподарською продукцією.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних вкладень. В сільському господарстві це отримання максимального об'єму продукції з 1 га землі, від 1 голови поголів'я при незмінних затратах живої та уречевленої праці. Зниження собівартості продукції на 1 % дозволяє зекономити на рік більш ніж 1 млрд.грн., а при підвищенні продуктивності праці на 1 % можна отримати додаткової продукції приблизно на 1,7 млрд. грн. за рік. Великий економічний ефект дає раціональне використання основних виробничих фондів. Також слід мати на увазі, що ефективність - це не тільки співвідношення затрат і результатів виробництва, але і якість, корисність продукції для споживача.

Підвищення економічної ефективності виробництва сприяє росту доходів господарств, отриманню додаткових засобів для оплати праці і покращанню соціальних умов; це вигідно як державі в цілому, так і окремим господарствам та безпосередньо робітникам.

В якості мірки або оцінки тих або інших заходів, що здійснюються в сільському господарстві, виступає критерій економічної ефективності. Ця ознака пов'язана із ростом виробництва споживчих вартостей на основі підвищуючої продуктивності праці і раціонального використання виробничих ресурсів. Вироблена споживча вартість визначається як корисний ефект лише на стадії споживання. На цій стадії краще видно, як ведеться виробництво і на скільки воно цілеспрямоване.

В сільському господарстві таким критерієм є збільшення виробництва чистої продукції при найменших затратах живої та уречевленої праці на основі раціонального використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів. Кінцевим ефектом тут є валова продукція за мінусом спожитих засобів виробництва (насіння, кормів і т.д.).

Таким чином,з точки зору народногосподарського критерію економічної ефективності сільського господарства виявляється як збільшення виробництва продукції і сировини в необхідному асортименті і якості в розрахунку на душу населення. Однак, наша країна зацікавлена не тільки в збільшенні об'єму виробництва сільськогосподарської продукції в відповідності з зростаючими потребами, але і в систематичному рості продуктивності сільськогосподарської праці, в зниженні витрат виробництва на кожну одиницю продукції.

В ефективності виробництва відображається вплив комплексу взаємопов'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку.

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників:

урожайність,

продуктивність праці,

собівартість продукції,

ціна реалізації 1 ц зерна,

прибуток на 1 люд.-год, на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі,

рівень рентабельності виробництва зерна.

Урожайність певного виду зернових визначається як відношення валового збору до площі посіву відповідної культури.

Зернове господарство -- високомеханізована галузь, завдяки впровадженню комплексної механізації виробничих процесів та підвищенню врожайності зернових культур продуктивність праці тут закономірно і постійно зростає.

В процесі виробництва праця нерозривно пов'язана з іншими факторами. При цьому роль праці не зменшується, а збільшується. Ефективність використання трудових ресурсів проявляється у продуктивності праці: чім більше виробляється валової і чистої продукції на 1 люд.-год. або на 1 середньорічного робітника, тим вища ефективність сільськогосподарського господарства.

Ефективність виробництва характеризує також чистий дохід (прибуток), вироблений в розрахунку на одного середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві, або на 1 люд.-год..

Виробництво зерна відзначається порівняно невисокою трудомісткістю, затрати праці на 1 га посіву зернових культур (без кукурудзи) в колект...