Проблема помісності Української церкви у працях католицьких і православних авторів

Знайомство з основними проблемами помісності української церкви, їх викладення у працях І. Огієнка. Аналіз ідеї створення помісної церкви в творах католицьких авторів. Погляди глав сучасних патріархатів, Московського патріархату та кардинала Гузара.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Людство вступило в нове, третє тисячоліття. На порозі нового століття й нового тисячоліття природно підводити підсумки пережитого в минулі століття, й, зокрема, у ХХ сторіччі, а також об'єктивно й неупереджено оцінити сьогоднішню дійсність, розглядаючи сучасність як зв'язок між минулим і майбутнім. Усвідомлення минулого дає підставу для прогнозування майбутнього. Саме такий підхід лежить в основі звертання до подій церковної історії, до досвіду, накопиченого в церковному житті в минулому, досвіду, який і тепер багато в чому визначає його сучасний стан.

У ХХ сторіччя Україна вступила не тільки з наслідками бездержавності та розділення своїх земель поміж імперіями, але й дуже чітким конфесійним поділом.

Війни, революції, руйнування імперій призвели не тільки до виникнення нових кордонів, але й у несподіваний та неочікуваний спосіб призвели до виникнення формальної Української держави у складі СРСР, в рамках якої дістали можливість жити разом абсолютна більшість українців. Окреслення ареалу мешкання українців одними кордонами не могло не сприяти стиранню тих різких ліній розмежувань, які існували до цього. Зокрема, поступово почали стиратися й усі можливі лінії релігійного розмежування та поділу.

Про неможливість не тільки довічної, але й навіть подальшої консервації біконфесійності, яку ми фіксуємо на початку ХХ сторіччя, свідчить і той факт, що поступова, але неминуча переорієнтація частини вірних відбувалася навіть ще в період існування чітких політично-конфесійних кордонів.

У контексті сучасного українського державотворення актуальним стає питання ґенези та перспектив створення єдиної помісної церкви України, що, своєю чергою, сприятиме ефективнішому її впливу на державобудування, національно-культурне та релігійно-духовне оновлення української нації. Саме тому актуалізується дослідження праць відомих православних та католицьких церковних діячів України з цього питання.

Визначена тема в українській історіографії досліджена недостатньо. Окремі аспекти проблеми піднімались у працях М. БендикаБендик М. Помісність Української Греко-Католицької Церкви та її бачення патріархом Йосифом Сліпим. / М. Бендик. - Львів: Свічадо, 1996. - 52 с., О. Волинець, М. МариновичаМаринович М. Українська ідея і християнство. Від глави Церкви до глави сімейства / М. Маринович. // Патріархат. - 2003. - № 4. - С. 12 - 13., І. Музички.Музичка І. Блаженніший Йосиф - оборонець Церкви і народу. / Іван Музичка / Пам'яті Патріарха. Матеріали наукової конференції. - Львів, 1994. - С. 18 - 24.

Однак найбільшу цінність дляопрацювання цієї теми становлять праці Івана Огієнка, ієрархії УГКЦ, зокрема: митрополита А Шептицького; патріарха Й. Сліпого; сучасного Глави УГКЦ патріарха Любомира кардинала Гузара та інших.

Метареферату - здійснити історико-релігієзнавчийогляд поглядів православних та католицьких авторів на проблему помісності української церкви.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються наступні завдання:

- визначити основні погляди на проблему помісності української церкви у працях Івана ОгієнкаОгієнко І. Українська церква за Богдана Хмельницького. 1647-1657. / Іван Огієнко. - Вінніпег, 1955. - 180 с.;

- оцінити діяльність та вклад в вирішення питання помісності церкви в Україні у роботах А. ШептицькогоШептицький А. У справі порозуміння // ЛАЄВ. - №3-4. - С. 29-32. та Й. СліпогоСліпий Й. Звіт про католицьку Церкву в Україні / Йосиф Сліпий. // Твори Кардинала Йосифа, Верховного Архієпископа. - Рим 1958-1985. - Т.14. - С.273 - 278.;

- проаналізувати ідею та перспективи створення єдиної помісної церкви в Україні у поглядах глав сучасних патріархатів УПЦ Московського патріархату та голови УГКЦ кардинала Гузара.

Об'єктом нашого дослідження є творча спадщина і практична діяльність І.Огієнка, А. Шептицького, Й. Сліпого, кардинала Гузара.

Предметом виступає проблема помісності української церкви.

Джерельною базоюреферату виступають праці православних та католицьких авторів.

Історіографічною базою роботи виступають ґрунтовні праці провідних вчених присвячені вивченню творчої спадщини І.Огієнка, А. Шептицького, Й. Сліпого, кардинала Гузара.

Хронологічні межіреферату визначені двома рівнями: перший зумовлений роками життя та діяльності православних та католицьких діячів, які висвітлювали обрану тему, а другий пов'язаний з хронологічними рамками початку ХХ століття та до сьогодення.

Географічні рамки роботи визначається історичними кордонами України.

помісність український церква



Проблема помісності української церкви у працях Івана Огієнка (митрополита Іларіона)

Національні риси релігії завжди формуються завдяки конкретним історичним та географічним умовам життя народу, серед якого ця релігія поширюється, специфіці національного менталітету, духовності, соціально-побутовим особливостям життя нації.

Історія свідчить, що практично всі релігії, в тому числі і світові, незважаючи на національний чи міжнаціональний зміст багатьох з них, були підпорядковані етнічному процесові і завжди виявлялися в національних формах. Релігія, а також і релігійні інституції є близькими народові, якщо вони є співмірними з етнічним процесом і проявляються в формах, які відповідають духу нації, національній індивідуальності. Взаємодія релігії з етнічними структурами давала динаміко-генетичний імпульс до формування національної психіки, а разом з тим, при взаємодії з специфікою етнобуття народу, « приводила до формування так званого етноконфесійного синкретизму» .Саган О.Н. Національні прояви православ'я: український аспект / Олександр Назарович Саган. - К.: Світ знань, 2001. - С. 212.

Зважаючи на ці риси національної релігії, постає питання про створення єдиної помісної церкви в Україні, яке особливо актуалізувалося на сучасному етапі.

Але ідея помісності церкви не є новою - на протязі ХХ століття до неї зверталися практично всі відомі православні та католицькі автори.

Помісна Церква - релігійна громада християн в конкретній місцевості. Термін православної еклезіології (вчення про Церкву). Останнім часом вживається також і в інших значеннях. Цыпин В.Церковное право. / протоієрей Владислав Цыпин. - М.: МФТИ, 1994. - С. 49.

У православній еклезіології поняття використовується стосовно окремої (партикулярної) Церкви на певній обмеженій території (провінції, держави, краю) на противагу поняттю кафоличної (вселенської) Церкви. Під помісною Церквою зазвичай мається на увазі автокефальна, автономна або самоврядна (напіватономна) Церква.

Дослідження з історії Української православної церкви складають значний за обсягом і широкий за проблематикою науковий набуток Івана Огієнка (митрополита Іларіона). Такими творами автор прагнув показати всьому світові, що історіяукраїнського народу й історія Української церкви міцно злилися в одне нерозривне ціле. Адже, як висловився сам дослідник, практично з XV сторіччя православна церква в Україні стає головним суб'єктом і об'єктом української історії, бо за оборону її цілості й чистоти православ'я, її мови, обрядів, її індивідуальності точилася й точиться справжня боротьба.Митрополит Іларіон. Українська церква за час Руїни. 1657-1687. / Іларіон митрополит. - Вінніпег, 1956. - С. 7.

На окрему увагу заслуговує праця І. Огієнка, де він торкається питання автономності та національної специфіки української церкви, що була довгий час підпорядкована Москві та Риму.Книга побачила світ уже після смерті митрополита Іларіона (1993 року), з благословення предстоятеля Української православної церкви в Канаді митрополита Вінніпегуі всієї Канади Василія. Називається вона «Берестейська унія: її генеза, теорія, практика»Митрополит Іларіон Берестейська унія: її ґенеза, теорія, практика. / Іларіон митрополит. - Вінніпег (Канада): Міс. Від. при Консисторії Укр. Православ. Церкви в Канаді, 1993. - 85 с.. І. Огієнко в житті невтомний проповідник української православної церковної ідеології, видатний діяч, науковець, філолог, - завжди обстоював традиційні права, занурені Москвою і Римом, Української православної церкви. Його ціллю щодо цієї словесної канви було: крок за кроком показати унійний наступ на українську свідомість і на українську душу»Прот. Макаренко В. Вступне слово до кн.: Митрополит Іларіон. Берестейська унія: ЇЇ ґенеза, теорія, практика. - Вінніпег, 1993. - С. 7..

На початку 50-х років, відчуваючи потребу доповнення викладеного раніше матеріалу «Української церкви», Огієнко вирішує глибше й досконаліше дослідити події окремих періодівїї розвитку - найскладніші й найдраматичніші, наслідки яких негативно відбилися на подальшому розвиткові України. Йдеться про історичний відрізок української історії, пов'язаний із, зокрема згетьмануванням Богдана Хмельницького, точніше той її етап, що настав після підписання гетьманом з Москвою Переяславського договору 1654 року і який історики згодом назвуть Добою Руїни. Руїниукраїнської державності, української духовності, української православної церкви. Так з'являються, майже одночасно, дві його монографії -»Українська церква за БогданаХмельницького. 1647-1657»Огієнко І. У...