Технологія створення, редагування, форматування електронної таблиці та діаграми в середовищі MS Excel

Робота з майстром функцій та діаграм. Обробка електронних таблиць. Визначення бази даних та їх типи. Бази даних в MS Excel. Використання автофільтру та розширеного фільтру. Основні операції, які застосовують для роботи з аркушами робочої книги Еxcel.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

Електронні таблиці - це будь-який набір даних, організованих у формі двомірної таблиці, над якими можна проводити двомірні обчислення, а їх результати представляти як в числовому, так і в графічному вигляді. В електронну таблицю можуть входити текстові фрагменти, числові дані, графічні зображення. Відмінність електронної таблиці від звичайної полягає в тому, що над даними, які знаходяться в ній, можна проводити обчислення за спеціально виведеними формулами. Результати обчислення формул можна представити у вигляді графіків та діаграм, що значно полегшує сприйняття числових даних. Для обробки електронних таблиць використовуються спеціальні прикладні програми. Їх називають табличними процесорами. До найбільш популярного на даний час табличного процесора можна віднести Microsoft Excel. Даний програмний продукт має досить велику історію розвитку, починаючи з 1984 року, від примітивних перших версій для операційної системи MS-DOS до світового лідерства в даній галузі використання комп'ютерної техніки. Широкої популярності Microsoft Excel набув починаючи з версії 4.0. В 1993 році створено Microsoft Excel 5.0, яка стала значним етапом в розвитку програм для обробки електронних таблиць. В цій версії вперше введено структуру робочої книги. Раніше файл електронних таблиць являв собою одну велику таблицю, в якій розміщувалась вся інформація. При великій кількості даних така структура значно ускладнює пошук та обробку потрібної інформації. До основних призначень Microsoft Excel належать: обробка табличних даних, вирішення науково-технічних задач, відображення даних у табличному вигляді, робота з базами даних, імпорт та експорт даних в інші системи та мережі.

Microsoft Excel складається з «Робочої книги», яка представляє собою набір декількох електронних таблиць, об'єднаних в одному файлі. Кожна така таблиця називається робочим аркушем.[7]

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Робота з майстром функцій

Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на вічко й імена функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у вічку, де знаходиться формула. Формула починається зі знаку рівняння "=". У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, -, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами.

Приклади формул: =(А4+В8)*С6, =F7*С14+B12.

Константи - текстові або числові значення, що уводяться у вічко і не можуть змінюватися під час обчислень. Посилання на вічко або групу вічок - спосіб, яким можна зазначити конкретне вічко або декілька вічок. Посилання на окреме вічко - його координати. Значення порожнього вічка дорівнює нулю.

Посилання на вічка бувають двох типів:

1. відносні, коли вічка позначаються відносним зсувом від вічка з формулою (наприклад: F7).

2. абсолютні, коли вічка позначають координатами таблиці в сполученні зі знаком $ (наприклад: $F$7).

При копіюванні формул відносні посилання змінюються на розмір переміщення. Для звертання до групи вічок використовують спеціальні символи:

: (двокрапка) - формує звертання до вічок, що знаходяться між двома операндами. Наприклад: С4:С7 звертається до вічок С4, С5, С6, С7.

; (крапка з комою) - позначає об'єднання вічок. Наприклад, D2:D4;D6:D8 - звертання до вічок D2, D3, D4, D6, D7, D8.

Для уведення формули у вічко потрібно увести знак '=' і необхідну формулу для обчислення. Після натискання клавіші Enter у вічку з'явиться результат обчислення. Формула з'являється в рядку редагування при виділенні вічка, що містить формулу.

Формула -- це сукупність операндів, з'єднаних між собою знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса клітинки (посилання на клітинку), функція. У формулах розрізняються арифметичні операції і операції відношень. Excel допускає: арифметичні операції + - додавання, - -- віднімання, * - множення, / - ділення, ~ -- піднесення до степеня; операції відношень > - більше, < - менше, = - дорівнює, <= -- менше або дорівнює, >= - більше або дорівнює, <> -- не дорівнює.

Арифметичні операції і операції відношень виконуються над числовими операндами. Над текстовими операндами виконується єдина операція &, яка до тексту першого операнда приєднує текст другого операнда. Текстові константи у формулі обмежуються подвійними лапками. При обчисленні формули спочатку виконуються операції у круглих дужках, потім арифметичні операції, за ними -- операції відношень. [1]

1.2 Робота з майстром діаграм

Робота з об'єктами. Excel дозволяє вставити в робочий лист об'єкти, створені іншими програмами (документи Word, малюнки графічного редактора Paint та ін.)/ Для вставки такого об'єкта слід запустити програму, яка працює з цим об'єктом. Це можна зробити як із середовища Windows-95, так і з середовища Excel. Для запуску програми з середовища Excel слід виконати команду Вставка/Объект. При цьому відкривається вікно Вставка объекта. Вкладка Создание цього вікна (мал. 1) дозволяє вибрати тип об'єкта. Після вибору типу запускається відповідна програма, яка працює з об'єктом вибраного типу. Програма, запущена в середовищі Windows, може переслати об'єкт у буфер обміну або записати його у файл. Для вставки об'єкта з буфера обміну слід виконати команду Правка/Вставить.

Вкладка Создание из файла вікна діалогу Вставка объекта дозволяє вказати файл, в якому знаходиться об'єкт, що вставляється. При вставці графіки з графічного файла зручніше користуватись командою Вставка/Рисунок. У вікні Вставка рисунка, яке при цьому відкривається, можна вказати графічний файл, а в полі Рисунок вікна -- бачити сам малюнок, який міститься у файлі.

В Excel є панель інструментів Рисование, за допомогою якої можна створювати нескладні малюнки. Про призначення кнопок цієї панелі можна дізнатися з довідкової системи.

Для виділення об'єкта слід клацнути по ньому мишею. Виділений об'єкт можна перемістити, вилучити, очистити, скопіювати так само, як і виділений діапазон чарунок. Якщо об'єкт розміщено на листі, то для запуску програми, яка працює з ним, слід двічі клацнути мишею над об'єктом.

Діаграми. Excel володіє широкими можливостями для побудови діаграм 15 різних типів. Кожен тип діаграми має декілька видів. Розглянемо основні елементи діаграм, а також основні поняття, які використовуються при побудові діаграм. Діаграма завжди будується для якогось діапазону чарунок.

Як правило, на діаграмі відображається послідовність значень якого-небудь параметра залежно від значень аргументів. Послідовність значень параметра в Excel називають рядом даних, а послідовність значень аргументів -- категорією.

Побудова діаграми. Діаграма може будуватись на активному листі або на новому.

Для побудови діаграми на активному листі слід скористатися майстром діаграм, натиснувши кнопку Мастер диаграмм на панелі інструментів Стандартная. Курсор при цьому перетворюється в мініатюрну діаграму. Натиснувши ліву кнопку миші, слід тягнути курсор доти, поки рамка під діаграму не набере потрібного розміру. При відпусканні кнопки миші на екрані з'явиться вікно діалогу Мастер диаграмм -- шаг 1 из 5. Майстер діаграм створює діаграму в загальному випадку за п'ять кроків (для деяких типів діаграм кількість кроків може бути меншою).

Для створення діаграми на новому листі слід виконати команду Вставка/Диаграмма/На новом листе. В книзі створюється новий лист діаграм з іменем Диаграмма, у верхньому рядку якого виводиться панель інструментів Диаграмма, в якій є кнопка Мастер диаграмм. При натискуванні цієї кнопки на екран виводиться вікно діалогу Мастер диаграмм -- шаг 1 из 5. Для кожного кроку виводиться своє вікно діалогу, в якому можна задати параметри для побудови діаграми (вікна діалогу Мастер диаграмм показані на рис. 1).

Рисунок 1 - Майстер діаграм

У вікні діалогу Мастер диаграмм -- шаг 1 из 5 у полі Диапазон задається діапазон клітин, значення в яких використовуються для побудови діаграм. Якщо перед викликом майстра було виділено діапазон клітин, то в полі Диапазон будуть відображені координати цього діапазону. Користувач може змінити значення цього поля або безпосередньо редагуванням або виділенням іншого діапазону. Для виділення іншого діапазону слід клацнути мишею по ярлику листа і виділити діапазон на цьому листі. Можна виділити несуміжний діапазон. Координати виділеного діапазону записуються у поле Диапазон.

Після вказання діапазону слід натиснути кнопку Далее, і на екран виведеться вікно діалогу Мастер диаграмм -- шаг 2 из 5. У цьому вікні слід вибрати одну з 15 типів діаграм (вибрана діаграма зображується ярким кольором). У вікні діалогу Мастер диаграмм -- шаг 3 из 5 вибирається вид діаграми даного типу.

У вікні діалогу Мастер диаграмм -- шаг 4 из 5 виводиться зразок діаграми. На основі аналізу виділеного діапазону майстер сам визначає, як розміщені ряди даних. Якщо діапазон містять колонку текстових значень, то майстер сприймає, що ряди даних розміщені по рядках діапазону. Якщо діапазон містить рядок текстових значень, то майстер сприймає, що ряди даних розміщені по колонках діапазону. Якщо ж діапазон містить і колонку, і рядок текстових значень або зовсім не містить текстових значень, то майстер визначає ряд даних за кількістю клітин у рядку і колонці виділеного діапазону (якщо рядок діапазону містить більше клітин, ніж колонка, то ряди даних р...