Навички та функціональні властивості людини

Поняття навичок і функціональних властивостей-ознак людини, їх види і характеристика. Механізми утворення та прийоми дослідження слідів динамічних навичок для одержання криміналістичної інформації. Комплекс ознак письма, відображених у рукописному тексті.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

План

Вступ

1. Вчення про сліди навичок людини

1.1 Поняття навичок і функціональних властивостей-ознак

1.2 Види і характеристика властивостей-навичок людини

1.3 Механізм відображення динамічних властивостей-навичок

1.4 Прийоми дослідження слідів динамічних навичок для одержання криміналістичної інформації

2. Сліди навичок письма

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Динамічні, або функціональні, властивості людини досі розглядались у частковій теорії "Вчення про зовнішні ознаки людини", де до зовнішніх ознак відносять як анатомічні, так і функціональні ознаки. Раніше зазначалось, що ставити в один ряд функціональні властивості і зовнішні ознаки некоректно, оскільки їхня природа і криміналістичне значення різні. Зовнішні ознаки характеризують зовнішню будову будь-якого фізичного тіла, що дозволяє вимірювати, описувати і, таким чином, індивідуалізувати об'єкти матеріального світу. Форма поверхні усякого фізичного тіла утворює його зовнішність, яка характеризується ознаками, котрі називаються зовнішніми.

У людини зовнішні ознаки -- це анатомічна будова його тіла, скелетної основи і шкірного покриву, вони локалізовані і відносно стійкі протягом усього життя. Анатомічні ознаки являють собою зовнішні матеріальні утворення: опуклість, вигнутість, ямку, горбочок, борозну, валик, родиму пляму, шрам та ін., що, власне, утворює будову шкірного покриву тіла людини. [1; 234]

Динамічні ознаки (так їх іменують у науковій літературі) відображають внутрішню активну структуру біологічної системи. Ці внутрішні якості проявляються при функціонуванні об'єкта, звідси вони дістали назву функціональних, рухових. Їхня суть полягає в особливостях рухів окремих м'язів людини або їх груп. Такі ознаки характеризують дійові сторони людини як єдиного цілого, як особистості.

Сутність динамічних властивостей, тобто функціональних ознак (за загальноприйнятою термінологією), становлять навички - автоматизовані рухові реакції окремих чи групи м'язів людини на якийсь подразник, наприклад, особистісні потреби, ситуаційні завдання, що зустрічаються при розслідуванні злочинів. Звідси в кримінальному праві рухові властивості людини в конкретних ситуаціях інтерпретуються як спосіб дії, а в криміналістиці -- як спосіб вчинення злочину.

Питання про сліди навичок людини займає досить вагоме місце при розкритті вчинених злочинів, адже дані сліди індивідуалізують певну, конкретну особу, яка могла вчинити чи вже вчинила злочин. І дана тема потребує більш детального розгляду та вивчення.

Метою даної роботи є більш глибоке ознайомлення з таким поняттям як «навичка» та «функціональні властивості людини», та їх роль в криміналістичній практиці.

Завдання даної роботи - розглянути та ознайомитись з навичками людини, їх видами, механізмом утворення та з прийомами їх дослідження.

1. Вчення про сліди навичок людини

1.1 Поняття навичок і функціональних властивостей-ознак

Навичка - це дія, руховий акт, який сформований шляхом повторення однотипних операцій і характеризується високим ступенем автоматизації при відсутності позаелементної свідомої регуляції.

Навичка відображає життєвий досвід людини: як діяти, як виконувати якусь роботу, реагувати на зовнішній подразник у сформованій ситуації, яка раніше зустрічалася неодноразово. У цьому плані навичка являє собою ступінь навчання людини вміння вирішувати конкретне завдання, вийти із складної ситуації з найменшими витратами сил і енергії, наприклад, людині без підготовки затримати небезпечного злочинця, проникнути непомітно в сховище, зламати сейф тощо. Від ступеня оволодіння навичкою залежить його стійкість і автоматизованість, тобто вихід із ситуації, шо раніше зустрічалася, вирішується однаковими діями.

Навичка -- динамічна прикмета людини, це не ознака зовнішності, оскільки вона характеризує людину як особистість, як біологічну систему. Це внутрішня якість особи, її властивість діяти у певних ситуаціях так, а не інакше. Навичка характеризує психіку, фізіологію, вищу нервову діяльність людини.

Динамічні, або функціональні (рухові), навички відображають внутрішній, діяльністний бік біологічної системи, втому числі й людини. Це внутрішні якості, що проявляються тільки при функціонуванні об'єкта, тому вони і називаються функціональними, або руховими - динамічними. Сутність таких навичок полягає в русі системи (об'єкта) в цілому або окремих його частин, груп м'язів, наприклад, спосіб відмикання замка за допомогою відмички проявляється у виді діяльності -- соціальної (професійної) чи злочинної.

Властивість -- це внутрішня якість, яка проявляється лише в русі, взаємодії з матеріальним середовищем. Отже, властивості особи, проявляючись у вигляді взаємодії з матеріальним середовищем, утворюють ідеальні і матеріальні сліди. В криміналістиці і слідчій практиці сліди властивостей людини, головним чином спосіб вчинення злочину, використовуються для розшуку злочинців та їх ототожнення.

Природа функціональних властивостей. Механізм утворення властивості, тобто рухового акта, видається таким. Людина, взаємодіючи з матеріальним середовищем, відображає її і тим самим формує систему відповідних реакцій на зовнішній подразник, головним чином мобільних дій. Отже, суб'єкт взаємодіє з навколишнім середовищем і змінює його об'єкти, зовнішні умови.

При повторенні зовнішніх умов відповідні дії на подразник стають дедалі однотипнішими, у корі головного мозку формується динамічний стереотип, тобто система нервових зв'язків, які на однакові подразники реагують однаковими рухами, способом Дій людини. У результаті багаторазового повторення (тренування) вирішення тих самих завдань у біологічній системі формується навичка.

Навичка -- це дія, сформована шляхом повторення однотипних операцій, що характеризується високим ступенем автоматизації при відсутності поелементної свідомої регуляції (за Л. О. Карпенком). [1; 234]

1.2. Види і характеристика властивостей-навичок людини

Динамічні властивості-навички -- це специфічні джерела інформації, і для їх успішного практичного використання в розслідуванні потрібно уявляти механізм їх відображення і особливості. Функціональні властивості-навички розрізняються за динамічністю, індивідуальністю, стійкістю, автоматичністю, варіативністю і відображуваністю.

Пізнання властивостей людини вимагає знання видів навичок, якими вона володіє, і особливостей їх відображення в матеріальному середовищі. У фізіології вищої нервової діяльності і психології навички поділяють на сенсорні (перцептивні), які пов'язані з відчуттями і називаються іноді почуттєвими, інтелектуальні, пов'язані з розумовою діяльністю, і рухові (моторні). Хоча цей поділ умовний, він має принципове значення для розуміння властивостей людини, насамперед способу вчинення злочину, який являє собою систему рухових процедур (дій) злочинця для реалізації злочинного задуму.

Перцептивна навичка -- це автоматизоване почуттєве відображення добре знайомих об'єктів, тобто об'єктів, що неодноразово сприймалися раніше. Перцептивні навички лежать в основі впізнавання людей, предметів, явищі, подій реального світу. Зір, дотик, слух, нюх, смак -- канали одержання інформації про зовнішнє середовище, уявні образи накопичуються в пам'яті людини (сліди пам'яті) і утворюють джерело ідеальної інформації про властивості людини. І.П.Павлов з цього приводу зауважував: «У нас від усіх колишніх подразників є сліди». Перцептивні навички дозволяють одержувати інформацію про деякі зовнішні ознаки предмета, проте, який він: кутастий, круглий, гладкий, шорсткуватий, сухий, вологий, легкий, важкий і т.ін.

Інтелектуальна навичка являє собою автоматизований прийом, спосіб вирішення завдання, яке раніше зустрічалося. Тому така навичка має заздалегідь побудований алгоритм дій для вирішення однотипних завдань, розв'язання ситуацій, що зустрічалися в минулому, оскільки вони формуються неусвідомлено. Так, більшість захисних рухів утворюються підсвідомо -- клишоногість при ходьбі, спектральні переходи в мові, деякі ознаки почерку, звички і манера поведінки також виникають неусвідомлено. Вони стійкі і майже не піддаються зміні. Наприклад, правоокружний рух змінити на лівоокружний можна лише на невеликій ділянці те кету, які змінити ходу --тільки на невеликій ділянці шляху. Тому, відбираючи зразки функціональних властивостей ознак (почерку, ходи, мови), необхідно враховувати можливість їх навмисного перекручення, для чого треба збільшувати час добору, кількість зразків і використовувати, як правило, відібрані за часом останніми. Інтелектуальна навичка як слід пам'яті являє собою певний ступінь навчання, засвоєння повторюваних дій. Доведена до досконалості, тобто до автоматичного руху, вона стає прийомом. У цьому плані навички є базою для формування тактики слідчих дій, оскільки слідча дія являє собою систему ранжованих прийомів, використовувану для найбільш ефективного досягнення мети. Інтелектуальна навичка подібна до конкретної програми, що наказує, як, якими засобами і в якій послідовності необхідно діяти в типовій ситуації. У цьому зв'язку програмування планування розслідування становить практичну реалізацію інтелектуальних навичок.[3; 150]

Рухова навичка -- це автоматизований плив суб'єкта на зовнішній об'єкт за допомогою рухів з метою його перетворення, яке неодноразово здійснювало раніше.

Рухова навичка, таким чином, є ціл...