Проблема сімейних конфліктів та шляхи їх подолання

Психологічні особливості сім’ї як малої соціальної групи. Головні особливості міжособистісних конфліктів. Суперництво, співтовариство, компроміс, уникнення та пристосування. Експериментальне дослідження найважливіших сфер взаємодії подружжя, результати.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

[Введите текст]

Вступ

Проблема конфлікту завжди була в тому чи іншому ступені актуальна для будь-якого суспільства. Однак в Україні на всіх етапах розвитку конфлікти залишали не просто помітне місце, а, як правило місце, яке впливало на її історію. Війни, боротьба за владу, боротьба за власність, міжособистісні і міжгрупові конфлікти в організаціях, вбивства, побутові і сімейні конфлікти, самогубства як способи вирішення внутрішньо особистісних та міжособистісних конфліктів - основні причини загибелі людей у нашій країні. Конфлікт і у доступному для огляду майбутньому буде вирішальним фактором, що впливає на безпеку України та її громадян, адже стрімкими темпами зменшується населення України, розпадаються молоді шлюби, зменшується народжуваність. В будь-якому конфлікті партнери відчувають змішані почуття (з однієї сторони, злість, ненависть, з іншої - приглушені доброзичливі почуття, породжені досвідом попереднього спілкування).

В останнє тридцятиріччя майже в кожній західній країні співвідношення розлучень до шлюбів катастрофічно підвищується. Шлюбні відносини в Україні характеризуються крайньою нестабільністю, рівень розлучень дуже високий: Україна лідирує в Європі за кількістю розлучень на 1000 жителів. Різке підвищення рівня розлучень в Україні сталося ще в 1970-ті роки минулого століття, і всі наступні роки її рівень залишався дуже високим, досягнувши пікових значень (4,2-4,3 %) в 1992-1993 роках. Хоча після 1995 року і намітилася певна тенденція до зменшення кількості розлучень, ця тенденція залишається слабкою і нестійкої. Так, після деякого спаду в 2001-2004 роках, в 2005 році коефіцієнт розлучень знову підвищився і склав 3,9 %, в 2006 році - 3,8 %, а станом на 2011 рік Україна стала абсолютним лідером у Європі з розлучень, коефіцієнт яких на 1000 жителів склав понад 5,3%.

Тим не менш, співвідношення розлучень до шлюбів не дає повного уявлення. В деяких випадках виникають розбрат і дисгармонія, в яких зазвичай залучаються всі, хто живе під одним дахом, як батьки, так і діти. В інших випадках, незважаючи на те, що зовні все здається спокійно, всередині "гниють рани гіркоти", а більшість психічних і емоційних проблем зазвичай призводять до напруги і дисгармонії в родині, головним чином у шлюбних взаєминах.

Таким чином, прогресуюче погіршення психічного та емоційного здоров'я є одним з багатьох симптомів сучасного суспільства, що свідчить про найбільш важливі соціально-психологічні проблеми наших днів - руйнування шлюбу і сім'ї.

Питання про зміцнення шлюбу та поліпшенні шлюбної структури населення набуває державного значення у зв'язку з проблемою народжуваності. Вирішення таких проблем немислиме без вивчення механізмів внутрішньосімейних відносин. Психологічний клімат сім'ї не є чимось незмінним, даним раз і назавжди. Його створюють члени кожної родини і від їхніх зусиль залежить, яким він буде, сприятливим чи несприятливим. Вихідною основою сприятливого клімату сім'ї є подружні стосунки. На державному рівні слід активно підняти питання "цивільних шлюбів", провести боротьбу з ідеєю, що шлюб був "помилкою" з самого початку, і що він більше не доречний в наших сучасних "передових" умовах соціального процесу. Спільне життя вимагає від подружжя вирішення конфлікту - готовності до видалення егоїзму в шлюбі, вміння рахуватися з потребами партнера, поступатися один одному, розвивати в собі такі якості, як взаємна повага, довіра, взаєморозуміння, а подібні, незаконні відносини, лише допомагають втекти від конфлікту , але не з метою його дозволу.

Тема курсової роботи: Проблема сімейних конфліктів та шляхи їх подолання.

Мета: дослідити сімейні конфлікти та з'ясувати шляхи їх подолання.

Об'єкт дослідження - родина, як мала соціальна група.

Предмет дослідження - конфлікти в сім'ї.

Для реалізації зазначеної мети представляється необхідним вирішити наступні завдання:

1) Розглянути психологічні особливості сім'ї, як малої соціальної групи, та особливості міжособистісних конфліктів в сім'ї.

2) Визначити методи досліджень сімейних конфліктів, описати їхню методику і провести аналіз результату дослідження.

3) Вказати методичні рекомендації щодо шляхів подолання сімейних конфліктів.



Розділ 1. Теоретичний аспект вивчення проблеми сімейних конфліктів

1.1 Психологічні особливості сім'ї як малої соціальної групи

Сім'я - це союз людей, об'єднаних любов'ю, спільністю інтересів, взаємовиручкою і взаємним розумінням проблем і радостей один одного. Сім'я як соціальний інститут сьогодні досягла вершини свого розвитку.

Цим пояснюються й більш повільні зміни в структурі сімейних

відносин у порівнянні з іншими соціальними реаліями. Криза сучасної сім'ї пов'язана з різкою зміною соціального статусу, у якому вона перебуває;

повільним переходом сім'ї до нових соціально-економічних умов життя;

тривалим процесом адаптації сім'ї до соціокультурних обставин, що змінилися. Результатом такого становища сім'ї є:

- різке зниження життєвого рівня малозабезпечених сімей, підвищення матеріальної забезпеченості, що є причиною виникнення суперечок, сварок, почуття заздрості, проявів недоброзичливого відношення один до одного;

- виникнення кримінальних підліткових й юнацьких організацій, ріст майнових злочинів, здійснюваних дітьми;

- різке збільшення дитячої злочинності, збільшення кількості дітей, що прилучаються до алкоголю, проституції, наркотиків;- збільшення бродяжництва дітей і підлітків;

- ріст фактів підліткового і юнацького суїциду й спроб до нього (причини неадекватні ситуації взаємодії в середовищі однолітків, у сім'ях, у школі);

- ріст конфліктності серед членів сім'ї, зниження авторитету батьків.

Структура й функції сім'ї різноманітні й залежать від соціальних

факторів, особистісних особливостей чоловіка й жінки, рівня їхньої культури й освіченості.

У психолого-педагогічній, філософській, соціологічній літературі

основні характеристики сучасної сім'ї представлені, як:

- переважна більшість світських, цивільних шлюбів, ріст числа церковних шлюбів;

- воля вступу у шлюб й розірвання шлюбу;

- рівноправність чоловіків і жінок у шлюбі;

- збільшення кількості нуклеарних сімей;

- створення здебільшого одно-дводітної сім'ї.

Якщо раніше був поширений тип багатодітної сім'ї, то в теперішній час

більше половини всіх сімей мають одну дитину або зовсім не мають дітей.

Дуже мало сімей, які мають двох або трьох дітей. Причин цього декілька:

розповсюдження міського способу життя, масова зайнятість жінок у виробничій сфері, ріст культури людей, збільшення потреб, різке погіршення матеріального становища основної маси населення, складнощі з житловими

умовами. Разом із зниженням народжуваності змінюється і структура сімей.

Аналіз літературних джерел і соціокультурних реалій дозволяють виділити наступну структуру сучасної сім'ї:

- наявність шлюбних партнерів (повна, формально повна, неповна);

- стадія життєвого циклу сім'ї (молода, зріла, літня);

- порядок вступу у шлюб (первинний, вторинний);

- кількість поколінь у сім'ї (одне або кілька поколінь проживає разом);

- кількість дітей (бездітна, малодітна й багатодітна). Як бачимо, сім'я являє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, поєднує не тільки чоловіка й жінку, але і їхніх дітей, а також інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.

Для сім'ї як малої соціальної групи характерна наявність ряду суспільних цілей, які змінюються на різних життєвих циклах; часткове розходження в інтересах, потребах й установках членів сім'ї; опосредкованність спільної діяльності. Отже, від того, якою мірою чоловік і

жінка й інші члени сім'ї здатні й готові піклуватися один про одного, співчувати, співпереживати, об'єднувати зусилля для подолання труднощів,

проявляти терпимість і поблажливість, залежать благополуччя й довголіття

сім'ї.

Інтегральними характеристиками сім'ї, які багато в чому визначають її

потенціали, вважаються: психологічне здоров'я, функціонально-рольова погодженість, соціально-рольова адекватність, емоційна задоволеність, адаптивність у мікросоціальних відносинах, спрямованість на сімейне довголіття.

Важлива роль у сім'ї приділяється спілкуванню в єдності трьох його складових: комунікативної (обмін інформацією), інтерактивної (організація взаємодії), перцептивної (сприйняття партнерами один одного). В реальному житті взаємовідносини між людьми складаються по-різному, а тому можливе існування різних варіантів сім'ї.

Найпоширенішою вважається нуклеарна сім'я, що складається з батьків і дітей, що перебувають на їхньому утриманні, або подружньої пари. Така сім'я може бути повною або неповною, що утворилася в результаті розлучення, вдівства, народження дитини поза шлюбом. Якщо сімейна структура крім чоловіка, жінки та дітей включає інших родичів (батьків чоловіка й жінки, їхніх браті...